Підвищення ренти на видобуток залізної руди: нова перешкода для виживання промисловості

3 березня 2015, 16:05
2 березня Верховна Рада істотно збільшила деякі рентні платежі, що може призвести до зупинок виробництв і втрати ринків

Фото: з архіву "Сегодня"

Верховна Рада на позачерговому засіданні в понеділок прийняла правки до Податкового кодексу (законопроект №2213), збільшивши ставки рентної плати за користування надрами. Зокрема, депутати збільшили з 20% до 70% ставку рентної плати за видобуток газу для потреб населення, "мінімум у півтора рази" – рентну плату за видобуток залізної руди, а також з 0,64 долара за тонну 2,4 долара на 100 км підвищили плату за транзитне транспортування аміаку.

Нагадаємо, що рентна плата – це платежі в бюджет для підприємств, які отримують прибуток завдяки своїй діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів. В Україні її вносять ті, хто користується: надрами як для видобування корисних копалин, так і для інших цілей; радіочастотним ресурсом; водою і лісовими ресурсами (у спеціальних цілях), а також ті, хто займається транспортуванням нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Реклама

Кабмін, який готував відповідний законопроект, планував збільшити тільки плату за газовидобуток, а транспортування аміаку і видобуток залізної руди були додані прямо в залі, перед голосуванням.

Видобуток газу

Логіка підвищення плати за газовидобуток пояснена в пояснювальній записці до законопроекту: "Економічна ситуація в країні в цей час викликає необхідність у збільшенні тарифів на природний газ, що реалізується для потреб населення. Внаслідок зростання цін, за якими буде закуповуватися видобутий природний газ у газодобувних підприємств, буде зростати їхній дохід. Також скорочується перехресне субсидування. Тому пропонується збільшити ставку рентної плати". Уряд вважає, що за рахунок цього можна одержати близько 9 млрд грн, які будуть спрямовані на пряму підтримку домогосподарств з низькими доходами. Але твердження у пояснювальній записці, що підвищення рентної плати "збільшить чисті доходи газовидобувних підприємств, які будуть використані на подальший розвиток галузі" викликає подив – як перерахування частини прибутку може збільшити чисті доходи?

Реклама

Тепер ставка рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з покладів, розташованих на глибині до 5 км, буде не 20%, а 70% від вартості товарної продукції підприємства. Для нововведених свердловин (після 1 серпня 2014-го) та зареєстрованих в Державному реєстрі протягом двох років буде застосовуватися понижувальний коефіцієнт у розмірі 0,55%, тобто ставка складе 38% замість 70%. Цей захід, на думку Кабміну, повинна стимулювати збільшення газовидобутку.

Потрібно відзначити, що наприкінці липня минулого року Рада вже збільшила ренту за користування газовими надрами майже вдвічі.

Видобуток залізної руди давно "під прицілом"

Реклама

Бажання влади підвищити плату на видобуток залізної руди останнім часом можна взагалі вважати хронічним. Так у березні 2014-го в результаті розширення бази оподаткування та підвищення ставки податку на видобуток залізної руди до 5%, податкові платежі підприємств ГМК збільшилися в 4-5 разів. А з 3 серпня ставка податку на видобуток залізної руди була тимчасово підвищена до 8%. Тоді Сергій Біленький, голова Федерації металургів України (ФМУ), говорив, що якщо рентна плата підвищиться, держава позбудеться податків, а гірничорудна галузь – інвестицій. Цю думку поділяв і Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників (НПГУ) України: "Складні умови видобутку руди в Україні, поряд зі зниженням цін на сировину на основних ринках збуту, тож поставили колись рентабельну галузь на межу виживання. Після березневого підвищення рентні платежі гірничорудних компаній доходять до 15% собівартості. Ще більше збільшення податкового навантаження призведе до зупинок виробництва і втрати ринків".

Наприкінці минулого року говорилося, що підвищення рентних платежів призвело до вилучення з обороту видобувних підприємств 1,5 млрд грн, що практично зупинило інвестиції в розвиток рудних і металургійних підприємств.

Але не варто забувати, що держава викачує гроші з підприємств і іншими способами, наприклад, за рахунок невідшкодування ПДВ. Станом на 1 лютого поточного року борг держави перед бізнесом з невідшкодованого ПДВ становив 14,8 млрд грн – таку цифру наводить ДФС. Але Федерація роботодавців заявляє, що борг на початок поточного року досяг 19,3 млрд грн. При цьому 6,8 млрд грн держава повернула ПДВ-облігаціями, тобто фактично замінило один борг іншим.

У грудні ФМУ та Федерація роботодавців гірників письмово звернулися до керівників країни з проханням ініціювати питання зниження плати за надрокористування при видобутку залізної руди. Автори звернули увагу на рекордне зниження цін на залізну руду в світі: з 136 доларів за тонну до 70 доларів. Таке падіння цін означає, що ціла підгалузь ГМК може стати збитковою, оскільки більша частина сировини експортується у вигляді концентрату, поставки якого за кордон вже сьогодні знаходяться на межі рентабельності. У листі говорилося, що українські металурги та гірники не проти створення нової, сучасної системи платежів за надрокористування в Україні. Однак розробка податкової реформи проходить без залучення роботодавців галузі, і їх пропозиції не враховуються владою.

За підсумками 2014-го виробництво залізорудного концентрату в Україні скоротилося на 2%, агломерату – на 12%, окатишів – на 9%.

У збуті ЗРС частка експорту в минулому році наблизилася до 60% (в 2013 р. вона становила 45%). Поставки на внутрішній ринок зменшилися на 18%, а обсяг експорту збільшився на 9%.

І такий підсумок закономірний – якщо в країні зупинено близько 40% сталеплавильних потужностей, то добувається сировина доводиться продавати за кордон, незважаючи на несприятливу цінову кон'юнктуру (торік Україна заробила на експорті ЗРС 3,3 млрд доларів проти 3,7 млрд в 2013 р.).

Обвальна девальвація гривні зробила українську сировину більш конкурентоспроможним на зовнішніх ринках, але це не сильно радує експортерів. По-перше, у витратах самих ГЗК велика частка імпорту, у валюті номіновано витрати на фрахт і навіть послуги українських портів. По-друге, при зростанні експорту збільшується і обсяг коштів, заморожених у вигляді невідшкодованого ПДВ.

Тривожні перспективи

На початку цього року ситуація продовжувала погіршуватися. У січні 2015 виробництво залізорудного концентрату впало на 13% (порівняно з січнем 2014), агломерату – на 22%, окатишів – на 18%.

З 1 лютого "Укрзалізниця" підвищила тарифи на перевезення вантажів відразу на 30% (торік тарифи зросли на 12,5%).

У січні спотові світові ціни (тобто ціни на умовах негайної поставки) на залізну руду впали до мінімального рівня з травня 2009 р Експерти ринку не виключали їх подальшого зниження, оскільки попит в Китаї залишається слабким, а великі гірничодобувні компанії продовжують нарощувати видобуток . Приміром, Vale розраховує в поточному році збільшити виробництво залізної руди до 340 млн т. Однак через рекордного падіння світових цін на руду корпорація вдвічі знизила величину дивідендів. Rio Tinto в минулому році наростила видобуток на 11%, цього року очікується такий же приріст. До того ж через зниження цін на нафту впала вартість фрахту, в результаті сировину стало дешевше доставляти з Австралії та Бразилії.

Тому аналітики Morgan Stanley очікують, що в поточному році вартість руди складе в середньому 79 доларів за тонну, а в 2016 р – 75 доларів, що нижче їх колишніх прогнозів. В Citigroup також скоригували свої прогнози. Тепер там вважають, що цього року ціна руди буде перебувати на рівні 58 доларів, а в наступному досягне 62 доларів.

Але, незважаючи на це, у депутатів зберігалося бажання підвищити податки на підприємства ГМК. 3 лютого був зареєстрований законопроект №2006-1, в якому пропонується скасувати понижуючий коефіцієнт до ставок рентної плати за видобуток залізної руди, рівний вмісту заліза в готової продукції. Ініціатори проекту підрахували, що при вмісті заліза 62% ставка становить не 8%, а 4,8%, що дуже мало за світовими мірками.

У пояснювальній записці до законопроекту наводиться приклад РФ, де ставка ренти 4,8% і застосовується вона до сирої руді, а оскільки в Україні об'єктом оподаткування є товарна продукція з великим вмістом заліза, то необхідно і ставку збільшити – до 11%. При цьому не враховується, що українські підприємства несуть витрати на збагачення. Експерти вказують і на некоректність порівнювання з Австралією, де з виробників стягують рентну в розмірі 10%. Але в цій країні більшість родовищ знаходяться на поверхні землі, розробляються відкритим способом, а руда не вимагає збагачення.

Законопроект №2006-1 не дочекався розгляду в сесійній залі, але мета його авторів досягнута: ставка рентної плати за видобуток залізної руди буде підвищена "мінімум у півтора рази", тобто не менше ніж до 12%.

Що стане при цьому з самими залізорудними підприємствами, як скоротиться обсяг валюти, що надходить в країну, як зменшаться надходження від інших податків і зростуть витрати на допомогу з безробіття і компенсації за комунальними платежами ніхто поки не оцінював.