Роль облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для фінансування держбюджету України значно зросла. Завдяки цьому інструменту за січень – червень залучено 185,6 млрд грн – ця сума більш ніж в два рази вище за показник за відповідний період минулого року (84,1 млрд грн). Причому великий попит демонструють саме нерезиденти – іноземні інвестори: їх портфель за шість місяців збільшився більш ніж у дев'ять разів – з 6,3 млрд грн до 57,2 млрд грн.
Чи є ризики у такого попиту нерезидентів на боргові фінансові інструменти Мінфіну, сайт "Сьогодні" розпитав у експертів.
На думку фінансового аналітика Олексія Куща, загрози популярності ОВДП великі, адже, за словами експерта, повертати ці борги Україні буде важко.
"Ризики колосальні, – говорить експерт. – Якщо подивимося на динаміку вкладень нерезидентів в ОВДП, ми побачимо, що за останні 6 місяців їх інвестиції зросли в 10 разів – до 60 млрд грн, що еквівалентно 2 млрд євро".
Вони виходять перш за все із самого виду ОВДП – його терміну – від 3 до 6 міс. і прибутковості в 20% річних, говорить Кущ. І пояснює: короткий борг не дозволяє проводити структурні реформи в економіці.
"Залучені Мінфіном короткі борги надходять на казначейський рахунок – в загальний котел. Це доходи, за допомогою яких Мінфін в тому числі виплачує витратні статті бюджету. А валюту, яку заводять нерезиденти, скуповує Нацбанк, вона надходить до золотовалютного резерву", – говорить він.
Водночас заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" зазначив з цього приводу, що вкладення нерезидентів в ОВДП "вже виглядають довгостроковою стратегією", оскільки купують їх на більший термін – до шести років, а не місяців.
З позитивною оцінкою Нацбанку згоден і президент Інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. За його словами, без ОВДП важко було б закривати бюджетні "дірки", які зростають через пікові виплати за держборгом в 2019 році. До того ж, запозичення шляхом облігацій обмежено головним кошторисом країни
"Ризиків немає, оскільки бюджет на 2019 рік прийнято з дефіцитом, – розповідає Козак. – Ці надмірні витрати повинні за рахунок чогось фінансуватися. Мінфін, який забезпечує витрати, не друкує гроші. Це робить НБУ. Нацбанк не викуповує ОВДП, тобто не за рахунок емісії фінансується цей дефіцит. Дефіцит фінансується за рахунок продажу ОВДП – приходять інвестори – українські та іноземні та купують ці ОВДП".
А ось занепокоєння щодо виходу нерезидентів з ОВДП має місце, говорить фінансист. Козак прогнозує подальше зростання інтересу до ОВДП, що дає можливість Мінфіну знижувати прибутковість за паперами, а значить – платити менше за позику.
"Минулого тижня сума перевалила через 60 млрд грн, цього тижня буде ще більше, – каже він. – Якщо надмірний попит, ми можемо знижувати ставку по таких паперах – вона і знижується, щотижня на кілька десятих відсотка прибутковість цих паперів падає. На початок року вона була близько 20%, сьогодні – 17-18% річних".
При цьому, продовжує фінансист, важливо, щоб Нацбанк знизив облікову ставку: є очікування, що регулятор в найближчі тижні знизить її до 16,5% і цінні папери для нашого бюджету будуть ще дешевше.
При цьому Кущ вважає, що існує ризик для курсу гривні, яка останнім часом продемонструвала колосальне зміцнення.
"Якась подія у вигляді чергового "чорного лебедя" на світових фінансових ринках або у вигляді політичної дестабілізації в країні може призвести до того, що стратегія жадібності зміниться стратегією паніки і вони почнуть масово скидати портфель ОВДП на вторинному ринку – продавати за будь-яку ціну. Це обвалить гривню", – зазначив Кущ.
Проте, за словами Козака, причин для занепокоєння поки немає. Сума боргів не критична, до того ж, якщо гривня і просяде через вихід нерезидентів, то до 28 грн/дол., Що не матиме драматичних наслідків.
Нагадаємо, в ОВДП можна вкладати і невеликі суми. Як кажуть експерти, ці папери залишаються одним з найвигідніших способів інвестицій для фізичних осіб. "Сьогодні" розбиралися, скільки можна заробити, купуючи державні облігації: