Українці не поспішають скористатися "нульовою декларацією" / Фото: Колаж: Сьогодні
З початку подання так званої нульової декларації минуло вже понад п'ять місяців, а українці не поспішають розкривати перед державою свої накопичення, з яких не було сплачено податки. За весь цей час задекларовано лише 1,576 млрд грн.
Сайт "Сьогодні" з'ясовував, чому люди не хочуть скористатися податковою амністією.
Рівно тільки на папері
Коли влада лише планувала запуск податкової амністії, то плани були амбітні: протягом року хотіли вивести з тіні близько 20 млрд доларів. За офіційним курсом влітку 2021 року йшлося про суми понад 540 млрд грн. До бюджету планували залучити додатково близько 1 млрд доларів.
Ідея "нульової декларації" була у передвиборчій програмі Володимира Зеленського, тому від її впровадження багато хто очікував позитивного економічного ефекту. Передбачалося, що українці радо легалізують свої тіньові заощадження, отримані без сплати податків, заплативши з них від 2,5-5% до 9% залежно від типу незадекларованих активів.
Проте реальність розчаровує ініціаторів "нульового декларування". За п'ять місяців українці задекларували менше ніж 1,6 млрд грн.
"Станом на 03.02.2022 року загальна сума амністованих активів становить 1,576 млрд грн, а збори до бюджету – 91,9 млн грн, – написав голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев у Telegram. – Податкова амністія успішно продовжується, до її завершення залишилося сім" місяців".
Складно сказати, що мав на увазі нардеп під словами "успішно продовжується", адже за п'ять місяців громадяни задекларували менш ніж 0,3% від запланованих обсягів. Зрозуміло, що за сім місяців, що залишилися, обсяги амністованих коштів зростуть, але навряд чи вдасться збільшити темпи настільки, щоб вийти на більш-менш порівнянні суми з планованим.
Чому не вірять державі
Експерти називають одразу кілька причин, чому українці не вірять у механізм податкової амністії.
По-перше, останнім часом почастішали скарги підприємців на посилення тиску податківців. І йдеться не лише про ФОПи, які протестували біля будівлі парламенту, – скаржиться і великий бізнес.
Дедалі частіше можна чути про донарахування податків заднім числом – зокрема, металурги нарікають, що їх намагаються змусити заплатити ренту на видобуток руди не за законною та затвердженою методикою, а за надуманою схемою.
Паралельно з цим зростає кількість перевірок легального бізнесу різними органами контролю. Такий негативний фон новин призводить лише до одного – бізнес і населення, навпаки, починають ховати свої активи.
За словами економіста Данила Моніна, лише у четвертому кварталі 2021 року Україна втратила 2 млрд доларів через виведення капіталу великим бізнесом. Населення намагається не відставати від підприємців.
"Населення за минулий рік перевело в готівкову форму валюти на 6 млрд доларів, – каже Данило Монін. – Це у 100 разів більше, ніж було задекларовано коштів у межах податкової амністії. Ці цифри добре демонструють рівень довіри населення до податкової політики держави. Коли створюєш податковий концтабір – результат не може бути інший".
Економіст Олексій Кущ каже, що держава, започаткувавши податкову амністію, ставить "візок попереду коня" – не враховує причин, чому бізнес та населення воліють жити і працювати в тіні, і не бореться з причинами тіньової економіки.
"Тиск податківців на бізнес – це тільки одна з причин провалу "нульової декларації", – пояснює "Сьогодні" Олексій Кущ. – Податкову амністію слід було б починати проводити тільки після того, як зникли причини для існування тіньової економіки. Тоді б схлопування тіньового ринку справді залучило до легальної економіки мільярди доларів".
Цього не відбувається, тому що не усунуті передумови, які витісняють населення та бізнес у тінь.
"Є три основні причини, чому існує тіньова економіка, – продовжує Олексій Кущ. – По-перше, в Україні влада не бореться з монополіями, по-друге, існує надмірний адміністративний тиск на бізнес від держави та високий податковий тиск як на бізнес, так і на населення. Крім того, держава періодично переписує Податковий кодекс, змінюючи правила гри.
Експерт каже, що вихід із тіні був би можливий у разі "підписання" умовного суспільного консенсусу між державою, населенням та бізнесом.
"Має бути визначено умовну точку податкового навантаження, яке влаштує як державу, так і бізнес із населенням, – продовжує Олексій Кущ. – Якщо всі сторони погоджуються на певні умови, то робиться перехідний період, після якого і проводиться податкова амністія. А в нинішніх умовах ніхто не захоче декларувати свої тіньові заощадження, адже завтра все одно доведеться продовжувати працювати в тіні, і, судячи з обсягів задекларованих коштів, "податковий стриптиз", який влада чекала від населення та бізнесу, перетворюється на "легке оголення".
За словами експерта, податковою амністією у теперішньому її вигляді, найімовірніше, скористаються лише політики, яким потрібно якось обґрунтовувати свої високі витрати за досить скромних легальних доходів.
Раніше ми писали про те, хто виграє, а хто програє від об'єднання всіх зарплатних податків в один. Більше про податки та про те, куди йдуть наші гроші, – у нашій спецтемі.