Китай не може змиритися з фінансовою гегемонією США. Фото: AFP
В четвер, 13 серпня Китай третій день поспіль знизив офіційний (довідковий) курс юаня до долара, встановивши його на рівні 6,401, що на 1,1% нижче, ніж в середу, коли він впав на 1,6%. У вівторок 11 серпня курс втратив 1,9% з рівня понеділка (6,1162). Девальвація юаня супроводжувалася зміною механізму формування його курсу.
У 1994-2005 рр. юань був жорстко прив'язаний до американського долара у співвідношенні 8,28:1. США, ЄС і Японія тоді критикували Китай за занижений курс юаня, який дозволяв отримувати конкурентну перевагу китайським товарам на зовнішніх ринках. В результаті Китай відмовився від жорсткої прив'язки, курс став плаваючим керованим, і юань до середини 2008 зміцнився майже на 22% (до 6,8) і стабілізувався на цьому рівні. Але у вересні 2009 р він знову почав дорожчати, пік припав на січень 2014, коли за один долар давали 6,05 юаня.
Весь цей час курс юаня визначався центробанком Китаю практично довільно (хоча і говорилося про облік котирувань кошика кількох валют). Щоранку оголошувався довідковий курс, а в ході торгів курсу операцій дозволялося відхилятися не більше ніж на 2% від довідкового. Іншими словами, центробанк ігнорував рухи ринку і фіксував курси, спираючись на власні міркування, без інвесторських "підказок". Тепер же курс встановлюється, виходячи з результатів торгів на закритті попередньої торгової сесії на міжбанку (тобто майже так само, як в Україні).
Для чого це робиться
Девальвація може розцінюватися як наближення офіційного курсу до економічно обґрунтованого. Так, за оцінкою банку Barclays, за останній рік реальний ефективний курс юаня (вартість щодо корзини провідних валют з поправкою на ефекти інфляції в цих країнах) підвищився на 18%, а за оцінкою Банку міжнародних розрахунків – на 14%.
Дорогий юань призводить до падіння конкурентоспроможності китайських товарів і зниження експорту (у липні він впав на 8,3%), а його девальвація підтримує експорт. Хоча від неї страждають імпортери.
Відразу після появи перших повідомлень про девальвацію, багато говорилося про те, що Китай запускає новий етап валютних війн, в ході яких для зростання конкурентоспроможності продукції країни навмисно знижують курс власної валюти. З часу глобальної економічної кризи 2008-2009 рр. в таких війнах так чи інакше взяли участь майже всі найбільші розвинені країни, включаючи США, Великобританію, Японію і в цілому Євросоюз.
Але влада Китаю стверджують, що вони не ведуть валютну війну, а лише усувають невідповідність; мовляв, ослаблення юаня стало побічним ефектом, воно не було метою.
Схоже, що так і є, оскільки девальвація стала по суті наслідком зміни механізму розрахунку курсу юаня. До того ж, для підтримки послабленого експорту знадобиться девальвація набагато більш значуща, ніж нинішня.
Швидше за все, головна девальвації причина інша. Останні дії китайського центробанку відповідають прийнятій в кінці 2013 стратегії підвищення ролі ринкових механізмів у фінансовій сфері економіки країни. Тоді лібералізація курсоутворення юаня і розширення його використання в світових розрахунках увійшли в список ключових економічних реформ. Один із кроків у цьому напрямку – прагнення до включення юаня до кошика валют для розрахунку спеціальних прав запозичення (СПЗ або SDR) МВФ, поряд з доларом США, євро, ієною і фунтом стерлінгів.
Однією з причин того, що Китай на шкоду своїй економіці довго тримав курс юаня стабільним є те, що економісти МВФ і глави центробанків, які приймають рішення щодо резервної валюти, звертають увагу на те, чи проводив відповідний центробанк девальвацію. Але у МВФ є і інша вимога – курс резервної валюти повинен бути гнучким і визначатися ринковою кон'юнктурою.
За неофіційною інформацією, на початку серпня МВФ відмовився включати юань в кошик СПЗ. Можливо тому китайці вирішили відмовитися від стабільності курсу і зосередитися на зміцненні ринковості своєї валюти.
Заодно девальвацією вони завдали удару по економіці США, які зараз значною мірою контролюють МВФ і явно не хочуть появи сильного конкурента для свого долара.
Офіційно ж МВФ нещодавно туманно заявив, що нинішні дії китайської монетарної влади не роблять прямого впливу на рішення про включення юаня до кошика SDR, але у випадку такого включення плаваючий курс сприятиме збільшенню операцій з використанням китайської валюти.
Нове рішення з питання включення юаня до кошика очікується до кінця 2015 р.
Що з курсом юаня буде далі
Заступник голови центробанку Китаю заявив 13 серпня, що не бачить підстав для подальшого ослаблення нацвалюти, і що регулятор здатний утримувати курс на рівноважному рівні. Утримують же курс в Китаї просто: змушують держбанки продавати валюту або вводять обмеження на її купівлю. Також він сказав, що центробанк не має наміру послаблювати юань на 10% для стимулювання експорту країни (за даними агентства Reuters, "сильні гравці" в уряді КНР наполягають на продовженні процесу ослаблення курсу юаня).
Влада очікує, що після стабілізації на фінансовому ринку, юань знову зміцниться. Але до подібних заяв китайців потрібно ставитися дуже критично. Адже, наприклад, керівництво центробанку назвало девальвацію 11 серпня "разовим заходом", але курс продовжив падіння.
Можливі міжнародні наслідки
Рішення про девальвацію було несподіваним, тому реакція інвесторів і ринків була досить нервовою. Південнокорейська і сінгапурська валюти втратили відразу більше 1%, австралійський долар – більше 2%. Ціни на метали та інші сировинні товари оновили мінімуми через побоювання того, що девальвація зробить більш дорогим їх імпорт для Пекіна і призведе до скорочення попиту. Були й інші подібні приклади. Але інтервенції центробанку дещо заспокоїли гравців, у них не з'явилося відчуття того, що юань буде довго послаблюватися.
Мабуть, сильніше за всіх занепокоїлися американці. Відносини США і Китаю останнім часом стають більш напруженими в багатьох аспектах, а девальвація юаня тільки погіршує ситуацію.
Згідно з розрахунками американських фінансових фахівців, ще недавно все йшло до того, що китайська валюта повинна була подорожчати, що було б на користь американським експортерам. Але сталося навпаки, і американські політики не приховують зараз невдоволення, вимагають від президента Обами посилити його занадто м'яку позицію по відношенню до монетарних дій КНР. Мовляв, ми стільки років критикували Китай за несправедливо занижений курс юаня, і ось вони знову!
Девальвація юаня може негативно позначитися на інфляції в США, оскільки подешевшає імпорт китайських товарів. В результаті долар зміцниться ще більше, що стане серйозною проблемою для Федеральної резервної системи. Тому знижується ймовірність того, що у вересні буде підвищена облікова ставка (як зараз очікується).
І банк їм на допомогу
За задумом китайського керівництва, сприяти перетворенню юаня у світову резервну валюту буде і створення Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, основний капітал якого сформує Китай. Робота по установі банку недавно розпочата. Ряд країн вже частково ведуть з Китаєм розрахунки в юанях, але в міжнародних розрахунках він ще не задіяний.
На офіційному рівні китайці заперечують антиамериканську спрямованість АБІІ. Але міжнародні експерти вважають, що цей банк буде допомагати Китаю формувати нові альянси без оглядки на старі міжнародні фінансові структури, в яких часто верховодять США.
У Китаї все частіше лунають голоси, що вже важко миритися з тим, що основна роль у світовій фінансовій системі належить США.
Тому створення АБІІ дозволить прискорити встановлення балансу між реальними розмірами китайської економіки і ступенем участі країни в прийнятті рішень на міжнародному фінансовому ринку.
Але навіть найрішучіші борці з американським гегемонізмом в Китаї визнають, що в найближчі 5-8 років долар збереже провідне становище в міжнародній фінансовій системі. Ну, а потім настане нова епоха в міжнародних фінансах – Made in China.