План економічного оновлення України базується на дев'яти основних засадах / Фото: Getty Images, уніан, Колаж: Сьогодні
Бойові дії на сході та півдні України продовжуються, але вже зараз більшість країн-партнерів не сумніваються у підсумковій перемозі нашої держави у війні з Росією. Поки що світ готує свій План Маршалла, українські економісти теж не сидять склавши руки
Цього тижня у парламенті було представлено документ під назвою "План економічного оновлення України", який базується на дев'яти основних принципах. "Сьогодні" разом з експертами розібралися у його сильних та слабких сторонах.
Що пропонують на Банковій
У середу другого травня у парламенті було представлено документ спільного авторства уряду й Офісу президента під назвою "План економічного оновлення України". За словами голови ОП Андрія Єрмака, він базується на дев'яти ключових принципах:
- Повний доступ до ринків ЄС та Великої сімки. Велик Британія та країни Євросоюзу вже оголосили про скасування імпортних мит на українські товари. Політики очікують на аналогічні кроки на зустріч Україні з боку урядів США, Японії, Канади.
- Набуття статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС. Щоправда, на це піде кілька років.
- Побудова економіки на засадах дерегуляції та лібералізації.
- Налаштування логістичних маршрутів у західному напрямку.
- Перехід від експорту сировини до переробки у галузях, що дають найбільшу експортну виручку. Особлива увага приділятиметься сільському господарству та металургії.
- Розвиток вітчизняного ВПК. Йдеться не лише про закупівлю зброї, а й про виробництво, зокрема за рахунок трансферу військових технологій.
- Самодостатність в енергетиці досягатиметься збільшенням видобутку власного газу та розвитком атомної енергетики. В уряді впевнені, що за 3-5 років цілком реально здобути енергетичну незалежність.
- Кліматична модернізація. Створення нових об'єктів у різних галузях промисловості має враховувати принципи "зеленої економіки".
- Локалізація щонайменше 60%. В оновленні України будуть задіяні українські компанії та виробники. За задумом політиків це дасть поштовх економіці, створить нові робочі місця, оживить підприємницьку активність.
Не все залежить від нас
План, написаний на Банковій, виглядає довгостроковою стратегічною ініціативою, розрахованою на роки відновлення країни після війни. Але в ньому експерти вбачають низку слабких місць.
"Якщо дивитися на ці дев'ять пунктів, то, на мій погляд, вони виглядають слабкими. Річ у тім, що частина з них абсолютно не залежить від України. А частина ставлять в умови залежності від ухвалення рішення поза Україною. Не видно взагалі плану модифікації економічного середовища, ні слова не йдеться про податкову реформу. А лібералізація та дерегуляція, про які сказано в документі, зазвичай закінчується ще більшими регуляціями та закручуванням гайок в економіці. Тому я поки що скептично ставлюся до цих пунктів", – говорить економіст Данило Монін.
За його словами, детальніше щось сказати можна буде лише після того, як будуть представлені конкретні документи щодо реалізації цих пунктів.
Потрібні довгострокові гарантії
Щоправда, економісти визнають, що без доступу до ринків розвинених країн наша країна не зможе швидко відновити свою економіку.
"Україні вкрай необхідно отримати режим безмитної торгівлі з ЄС, США та країнами Британської співдружності. Але нам потрібно добиватися, щоб цей режим діяв не один рік, як зараз нам надала Британія режим безмитної торгівлі, а мінімум на 5 років. Адже у бізнесі – це мінімальний термін планування для будь-якого бізнесу. Якщо вводити такий режим на рік, то на ньому зможуть заробити підприємства, що діють, але відновити економіку після війни за рік не вийде", – каже економіст Олексій Кущ.
За його словами, режим безмитної торгівлі українськими товарами з розвиненими країнами має бути гарантований нам терміном на 5-10 років, а краще на 15 років. При цьому Україна має зберегти право запроваджувати асиметричні мита.
"Нам потрібно буде захищати свою економіку, тому потрібно добиватися права запровадження власних мит та квот. Відносини з розвиненими країнами мають бути не за принципом зони вільної торгівлі, а у нас на якийсь період має бути перевага з погляду запровадження додаткових податків, мит та квот", – продовжує Олексій Кущ.
Щодо вступу України до ЄС, експерт каже, що тут треба розуміти, що політичне рішення – це не порятунок економік. Адже Польща та Болгарія – це дві країни, які вступили до ЄС, але з кардинально різними результатами для своїх економік.
За принципом індійського танцю
Щодо лібералізації та дерегуляції економіки, експерти кажуть, що у нас часто це розуміється зовсім не так, як того вимагає економіка.
"Слова дерегуляція та лібералізація у нас стали використовуватися в будь-якій стратегії. Але треба розуміти, що таких моделей немає в розвинених економіках. Візьмемо Ізраїль, який за кількістю стартапів посідає друге місце після Силіконової долини, я не назвав би їх економіку ліберальною. Або всіма улюблений Сінгапур, у якому всього чотири податки. Але адміністрування цих чотирьох податків складніше, ніж в Україні за часів Миколи Азарова", – каже Олексій Кущ.
За його словами, в Україні найчастіше лібералізація проводиться на користь великого бізнесу, а для населення, малого та середнього бізнесу, навпаки, запроваджуються додаткові обмеження.
"Якось я почув такий опис індійського танцю – однією рукою танцівниця закручує лампочку, а іншою гладить собаку. Думаю, що в Україні дерегуляція та лібералізація економіки повинні йти за таким же принципом. Потрібно закручувати гайки олігархічному бізнесу та створювати сприятливі умови для малого бізнесу, тобто погладжувати їх", – каже Олексій Кущ.
Раніше ми писали про те, яку ціну платить Лукашенко за підтримку Путіна. Про те, як війна в Україні вдарила по цінах у Європі, читайте тут.