Фото: REUTERS/Regis Duvignau
Відомий народний синоптик Леонід Горбань дав довгостроковий прогноз на майбутнє, згідно з яким, 2024 року на Україну чекає найжорстокіша посуха, і врожаї зернових впадуть катастрофічно нижче далеко не блискучих нинішніх. І щоб не залишитися без хліба, заходів треба вживати вже зараз. Чи зможе країна убезпечити себе від голоду – розбирався сайт "Сьогодні".
Фахівці Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (МЕРТ і СГ) не проявили зацікавленості в прогнозах Леоніда Горбаня.
Заступник міністра Тарас Висоцький, який займається агросектором, не відповів на запит сайту "Сьогодні" про те, яких заходів готові вжити в міністерстві для накопичення додаткових запасів зерна в зв'язку з можливим неврожаєм.
У Держрезерві пояснили, що вони самостійно не можуть ухвалювати рішення про обсяги накопичення запасів, це прерогатива Кабміну. Ініціювати пропозиції щодо їхнього збільшення, грунтуючись на неофіційних прогнозах, вони теж не можуть.
Втім, розуміння, що збирати запаси зерна про запас треба, в Кабміні є. Днями підписано меморандум МЕРТ і СГ з експортерами зерна про постачання 2020-21 маркетингового року не більш як 17,5 млн т пшениці. Це на 3 млн т менше, аніж попереднього МР. Також із урахуванням коронакризи, у своєму прогнозному балансі МЕРТ і СГ збільшило обсяг залишків зерна, які переходять у новий МР, на 500 тис. т або до 1,7 млн т.
Економісти песимістичні: на їхню думку, навіть якщо Леонід Горбань правий, навряд чи наша влада зможе щось зробити, щоб накопичити запаси зерна.
Як роз'яснив нам член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, який раніше обіймав високу посаду в Міністерстві економіки, не варто очікувати, що навіть наступного року, не кажучи про нинішній, чиновники будуть стурбовані посиленим наповненням "засіків Батьківщини" в розрахунку на майбутню посуху.
"Україна в середньому виробляє 70 млн т зерна на рік. Щоб забезпечити населення і худобу, потрібно 20 млн т всіх видів зерна, сюди входить і переробка, – навів цифри Пендзин. – Зокрема, потрібно 6 млн т продовольчої пшениці. Україна експортує щорічно близько 50 млн т зерна. Якщо говорити про можливий великий неврожай, то навряд чи варто очікувати триразового падіння врожайності. Тому що я б не порівнював нинішній агрокомплекс з тим, який був у 2003 році, ситуація набагато покращилася".
Проблема, за словами Пендзина, в іншому. Зерно у нас, як відомо, вирощують приватні бізнес-структури, держава може його тільки купити. Влада може запровадити квоти на вивезення зерна і продаж його всередині країни, що не є ринковим методом. Але внутрішньоукраїнські ціни у нас відповідають європейським.
"У держави є всі механізми для накопичення необхідних запасів зерна: це Держрезерв, Аграрний фонд, але немає додаткових фінансів у держбюджеті, і вони навряд чи з'являться, – продовжив аналізувати ситуацію Пендзин. – Тому, скільки б ми не говорили про необхідність накопичення запасів зерна, його не буде. Не менш важливий фактор – людський. Нинішній високий держчиновник живе сьогоднішнім днем. Що буде у 2024 році, його не хвилює, можливо, його вже не буде на цій посаді. Тому шукати розуміння у них марно.
Але навіть якщо Кабмін, припустимо, знайде гроші та закупить додаткове зерно, виникає питання: а чи не розкрадуть чи його? Такі факти вже розслідуються. Швидше за все буде так: за необхідності, влада, як і раніше, просто закупить зерно за кордоном за високими цінами. Тобто за подорожчання буханця хліба заплатить зі своєї кишені пересічний українець".
Раніше писалося, куди зникає зерно з дірявих засіків Держрезерву України.
Більше читайте на сайті "Сьогодні" в статті: "Україна може залишитися без врожаю: народний синоптик Леонід Горбань прогнозує небувалу посуху".
Дедалі частіше українці скаржаться на те, що хліб став менш якісним і швидше псується. Виявляється, причини в якості зерна та порушення технології. Детальніше дивіться в сюжеті