Український борг перед РФ по суті є гібридним, вважають експерти. Колаж: zn.ua
Через два місяці, наприкінці грудня 2015 року, настає термін погашення $ 3 млрд боргу перед Російською Федерацією. Борг перед РФ був підписаний екс-президентом Віктором Януковичем в рамках угоди на $ 15 млрд в грудні 2013 року. Отримати в терміновому порядку Україна встигла $ 3 млрд з цих грошей. Купон по єврооблігаціях України, що випущені в забезпечення боргу, склав 5% річних. Кошти були перераховані в Україну під час Євромайдану. Запорукою стали українські єврооблігації, продані на Ірландській фондовій біржі. Організатором випуску виступила компанія VTB Capital, пише Forbes.
Уряд Арсенія Яценюка не відмовлявся від другого траншу в $ 2 млрд – у виплаті цих коштів відмовила Росія, а після почалися розмови про те, чи зажадає РФ дострокового погашення боргу. Адже, згідно з договором, у Росії з'являлося таке право, у випадку, якщо державний борг України перевищить 60% від ВВП. Вже в серпні 2014 держборг становив 63,7% ВВП. Однак дострокового погашення боргу РФ не зажадала, але й запропоновані умови реструктуризації не прийняла.
При цьому сам борг стає своєрідним козирем у політичній грі всіх сторін конфлікту. "Це політичний обов'язок, і українська сторона винна, що не робила ніяких дій для вирішення цієї проблеми і внесення ясності в статус цих грошей", – пояснює портфельний керуючий DCH Investment Management Іван Угляниця.
У 2015 році, на жовтневій зустрічі міністрів фінансів України і Росії в Лімі, були чітко озвучені позиції сторін. Міністр фінансів України Наталія Яресько закликала РФ прийняти умови реструктуризації, на які погодився комітет кредиторів – тобто піти назустріч Україні. На що міністр фінансів РФ Олександр Силуанов заявив, що $ 3 млрд відносяться до суверенної позики, яка не може бути реструктурована. "Ми – абсолютно інша категорія боргу", – заявив Силуанов.
Основна суперечка навколо "російських" грошей зараз полягає в тому, чи буде визнаний борг державним або приватним. Якщо борг приватний, то його чекає сценарій з реструктуризацією, вже застосований Україною до боргів Tempelton та інших приватних кредиторів.
Якщо ж борг буде визнаний суверенним, МВФ або визнає дефолт України, або змінить свої позиції по відношенню до країни.
Експерти вважають, що за своєю природою борг є гібридним, а значить – спекулятивним. Він оформлений за ринковими механізмами, через розміщення бондів на Ірландській фондовій біржі. Але викуп був неринковим, за політичними домовленостями, і зі ставкою нижче ринкової – в 5% річних.
Над усіма цими спірними деталями тяжіють фактори Криму, конфлікту на Донбасі і міжнародних судів. Головним прогнозом експертів є зміна самих процедур МВФ на користь України. Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко нагадує, що при дефолті за приватним боргом МВФ може продовжувати кредитування країни, яка допустила дефолт. "Навіть при дефолті по суверенному боргу – не за статутом, але рішенням більшості директорів – МВФ може змінити правило на користь країни-боржника", – підкреслює Савченко.
Вже зараз в російських ЗМІ з'являється інформація про те, що МВФ "дозволить Україні не розраховуватися за службовим". Таким чином, сценарій з дефолтом за українськими бондами перед РФ без крос-дефолтних наслідків для України вже використовується як аргумент у створенні суспільного резонансу.
"Не виключено, у тому числі, звернення РФ до суду при невиплаті боргу. Сторони спору – Україна і Росія – поки не були достатньо наполегливими у висуванні вимог до МВФ з визначення статусу боргу. Так що в підсумку ця суперечка практично неминуче вирішуватиметься британським судом", – вважає економіст Віктор Суслов.
Глава ІК Concorde Capital Ігор Мазепа також допускає, що крос-дефолтне застереження не буде застосоване до цих євробондів. "Можливо, з іншими власниками зовнішнього боргу України вже є домовленість, що дефолт по виплаті перед РФ не є приводом для дефолту по всьому іншому боргу. Я допускаю, що борг будуть, швидше за все, реструктурувати. Інакше всіх інших власників боргу поставлять у нерівні умови", – говорить Мазепа.
На користь версії про реструктуризацію російського боргу говорять і інші фактори. "Вже прозвучало звернення нашого Мінекономрозвитку до СОТ з приводу сприяння поверненню України на російський ринок залізничних вагонів і стрілочних переводів. У кращі роки від продажу вагонів і стрілочних переводів в Росію Україна отримувала валютну виручку до $ 2 млрд на рік. Україна розраховує також повернутися на російський ринок продовольчих товарів, відновити інші втрачені позиції на російському ринку. З російського боку пролунали заяви про готовність відновити авіаційне сполучення", – констатує Суслов.
За його словами, все це показує готовність двох країн до відновлення економічного співробітництва. "Ці тенденції надзвичайно важливі, і в руслі цих неконфронтаційних тенденцій і можливих взаємних поступок може вирішуватися і питання здобуття згоди російської сторони на добровільну реструктуризацію кредиту. Безумовно, це було б кращим рішенням", – резюмує експерт.