Закон, що набув чинності в Україні, новий кодекс про банкрутство дозволяє будь-якому українцеві оголосити про свою неплатоспроможність. Але чи про кожен борг йдеться?
Киянка Тетяна живе у двокімнатній квартирі, яку раніше ділила з чоловіком. Раніше Тетяна ділила житло з благовірним, тепер – лише з донькою Мартою. 11 років тому чоловік-підприємець вліз в борги. Тетяна взяла кредит в банку, а свою квартиру надала, як заставу.
"Близько вісімдесяти тисяч доларів. Колишньому чоловікові були дуже потрібні гроші. І заодно зробила ремонт, який зараз є", – згадує Тетяна.
Кредит жінка виплачувала три роки, а потім все відбулося одночасно – курс долара злетів, народилася дитина, а чоловік виявився не надійним.
"Чоловік, на жаль, виявився мало того, що алкоголіком, ще й альфонсом", – говорить жінка.
Тепер Тетяна винна банку більше, ніж колись позичала, і ця сума для неї непідйомна. А банк категорично відмовляється йти на поступки, навіть незважаючи на суди. Адвокат Ярослава Абраменко зазначає, що допомогти жінці може новий Кодекс про процедуру банкрутства, який набув чинності з 21 жовтня. Документ дозволяє боржникові самому планувати виплати банку, а також визначає мінімум грошей, які повинні залишитися у родині.
"Розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику – не менше одного прожиткового мінімуму на боржника і на кожну особу, яка перебуває на його утриманні" , – йдеться в кодексі.
Спочатку Тетяні потрібно звернутися до суду з проханням про реструктуризацію кредиту. Адвокат впевнена, що платежі суттєво зменшаться.
"Це не буде повний платіж, це навіть не буде половина платежу. Це буде приблизно десь 25-30% від заробітної плати. І вона протягом п'яти років буде погашати цей кредит", – говорить адвокат.
А якщо банк не погодиться на ці умови, є й інший варіант – оголосити власницю квартири банкрутом. У цьому випадку банк втратить все, вважає адвокат.
"Ми доведемо, що їй навіть всієї зарплати не вистачить, щоб виконати умови банку. Якщо людину визнають банкрутом, то всі її борги анулюються", – говорить адвокат.
Ще одна історія. Світлана з Дніпропетровської області – мати трьох дітей. Разом з чоловіком вони важко захворіли і взяли кілька кредитів на лікування. І хоча сім'я, як може, повертає гроші, їм щодня загрожують колектори. Наприклад, кажуть, що заберуть дітей з садка і школи. Чоловік уже закрив два кредити – в одному було 3,5 тисячі гривень, а віддавати довелося дев'ять, у другому – було 7 тисяч, а повернули банку 11.
"Я через страх повністю втратила здоров'я, живу на заспокійливих. Дзвонила в поліцію, а дільничний сказав" Заплатіть їм, у чому проблема? Я не можу до вас під'їхати ", – розповідає Світлана.
Як пояснює юрист Олександр Порошин, від дрібних кредитів Кодекс по процедурам банкрутства не захистить – перемога в суді навряд чи окупить гонорар адвокату, судові збір та плату арбітражному керуючому, який оцінює майно і доходи позичальника. Але є й інший спосіб впливу на мікрокредиторів.
"Не платіть два-три місяці за цими платежами. Вони будуть розуміти, що не йде свіжа копійка щомісяця. І часто такі організації вже йдуть на поступки. В принципі, можна навіть виторгувати то, щоб заплатити лише тіло кредиту, не платити відсотки і пеню ", – говорить юрист.
Що кажуть банкіри
Банкам новий кодекс наступив на горло, зізнаються банкіри. У той же час, вони вірять, що документ пожвавить їх відносини з клієнтами і допоможе подолати кредитний застій, який виник п'ять років тому. Звичайні українці – не бізнесмени – заборгували фінустановам 214 млрд гривень. 84 мільярди з них – це проблемні кредити. І банки готові списати більшість боргів, щоб повернути хоча б частину.
"Оцінюємо, що десь 30 млрд гривень повернеться. Банкам краще отримати хоча б щось, зробити розформування резервів і жити далі, ніж нічого не отримувати і сидіти з цими кредитами на балансі", – пояснює виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.
Попередня процедура банкрутства була жахливою, говорить директор департаменту одного з банків Арсен Мілютін. Але і нова не ідеальна. Закон не карає тих, хто приховує дороге майно. І визначає, що соціальне житло – тобто те, яке не можна забирати – виключно за розміром, а не за вартістю.
"Я не розумію, чому, наприклад, особа, яка не розрахувала сили, купила квартиру в елітному будинку в центрі Києва – невелику, нехай 60 метрів – має там жити? Мені здається це несправедливим", – говорить Мілютін.
Детальніше про новий кодекс читайте на сайті "Сьогодні" у матеріалі: " Новий закон: кому вигідно стати банкрутом ".