Фото: pixabay.com
Кількість шкідливих викидів до атмосфери України за останній рік зросла на 7,7%. Однак гроші, призначені на поліпшення довкілля, не завжди використовуються ефективно. Вихід з цієї ситуації шукали на круглому столі у Верховній Раді, що відбувся минулої п'ятниці.
Погіршення екології, як зазначають в Міністерстві екології, відбувається через відмову підприємств і населення від використання дорого природного газу (2016 року споживання зменшилося на 4%). Країна переходить на дешевше, але менш екологічне тверде паливо.
Всі підприємства-забруднювачі атмосфери в Україні платять екологічний податок, який повинен йти на мінімізацію збитку для екології. Тільки за минулий рік його сума перевищила 4,2 млрд грн.
Однак учасники парламентського обговорення дійшли згоди, що сьогодні навіть такі великі гроші не вирішують наявні проблеми. Чому – на цей рахунок є різні думки.
Села хочуть витрачати гроші самі
Керівники міст і сіл влади бачать проблему в тому, що сьогодні вони обмежені в використанні коштів від сплати екологічного податку. Так, викидами від заводу, що стоїть в населеному пункті, дихають місцеві жителі. Але 20% екоподатку, що сплачується їм, йдуть "нагору" – до державного бюджету.
Решта 80% залишаються на місцевому рівні, проте йдуть до спеціального екологічного фонду. Звідти вони можуть бути витрачені тільки на навколишнє середовище, і нікуди більше.
Тоді як представники міст і сіл хотіли б мати більшу свободу розпоряджатися цими грошима. Наприклад, витрачати їх на соціальні потреби – мовляв, людям повинна бути хоч якась компенсація за життя поблизу промислових об'єктів.
"Громада не може використовувати гроші від екологічного податку. Потрібно дозволити використання екологічного податку під відповідальність людей – щоб гроші перераховувалися до загального фонд бюджету (звідки вони можуть витрачатися на будь-які цілі. – Ред.)", – сказала Наталія Панащій, в.о. голови сіл Лимани і Лупарєво (Миколаївська область).
Влада хоче контролювати витрати
Але в Києві вважають, що використання екологічного податку, навпаки, повинно відбуватися під ще більшим контролем. Всі гроші повинні йти тільки на екологію, інакше рік від року проблеми тільки накопичуватимуться.
"Направляючи фінансові ресурси не на вирішення екологічних проблем, а на інші сфери, місцеві органи влади демонструють, що для них питання поліпшення стану довкілля не є пріоритетними. Але водночас вони не розуміють, що стан довкілля безпосередньо впливає на стан здоров'я і життя людей", – раніше в інтерв'ю зазначав Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів.
"Навіщо годувати фармацевтів?" – підтримує його Олег Недава, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. За його словами, використовувані на природоохоронні заходи кошти згодом все одно повернуться до бюджету – через підвищення працездатності людей.
Підприємства – за рішення причин
У підприємств – своє бачення. За словами директора Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" Петра Кравця, сьогодні підприємства-забруднювачі не можуть самостійно реконструювати застаріле обладнання через відсутність коштів.
"Ми перша електростанція в Україні, яка при реконструкції блоку №2 взялася за сіркоочистку. Планували закінчити цю реконструкцію 2014 року. Але, на жаль, через коливання курсу гривні вартість нереалізованої частини проекту зросла втричі", – сказав Кравець.
За словами Кравця, правильне використання екоподатку могло б допомогти вирішенню цієї проблеми. Наприклад, Данія сприяє реконструкції своїх підприємств, повертаючи їм до 70% сплаченого податку.
"Таким чином вони борються з причиною погіршення екології, – зазначила Ірина Вербицька, керівник департаменту з екологічної безпеки ДТЕК Енерго. – Один з подібних кейсів вже є і в нашій практиці – цього року Вінницька область виділила зі спецфонду бюджету 20 млн грн. ДТЕК виділив ще 60 млн грн – і зараз на ці загальні гроші триває установка фільтрів на одному з енергоблоків".