Як вибрати надійний банк

12 листопада 2014, 14:30
Повинен бути незбитковим, з хорошою репутацією і солідними "батьками"

Зараз важкі часи. Але тримати деньки в банках з-під огірків все ще не вигідно. / Фото: Григорій Салай

ДІЗНАЄМОСЯ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ

Як каже директор Блоку управління ризиками UniCredit Bank Павло Гашковець, є дві основні речі, від яких залежить надійність банку: спосіб управління і надійність власника.

Реклама

Найпростіший спосіб оцінки першого пункту – подивитися, як поводився банк в 2008-2009 роках: чи вчасно повертав депозити тощо. Якщо банк виконував зобов'язання перед клієнтами під час минулої кризи, то велика ймовірність, що і в сьогоднішніх умовах він буде поводитися відповідально. Так що вводимо в пошуковик назву банку та читаємо, що про нього пишуть. При цьому дивимося, скільки він працює: може, банк ще надто молодий і слава про його гріхи поки не розійшлася. А от якщо банк працює років десять, і репутація його незаплямованою – це вже привід для оптимізму.

ХАЗЯЇ. Інформацію щодо власників банку можна отримати на сайті НБУ. "Раджу дізнатися про фінансовий стан основного акціонера/акціонерів, про його поведінку в інших бізнесах і на інших ринках. Важливо подивитися, чи підтримує власник банк фінансуванням або, навпаки, використовує його лише як засіб фінансування пов'язаних структур", – каже Павло Гашковець. Втім, знайти всю цю інформацію і розібратися в ній – завдання не з легких. Хоча до оцінки надійності власника можна підійти і простіше. Якщо їм є держава, це вже привід вважати банк надійним. Добре, якщо за банком стоять фінансові структури за кордоном. "Якщо власники – відомі іноземні банківські групи, то вони йому можуть допомогти в разі проблем, – каже економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – Але у нас є банки, де власники формально теж іноземні, але не прив'язані ні до якої банківській групі. Так що не всі банки з іноземним капіталом автоматично надійні".

ПОКАЗНИКИ: АДЕКВАТНІСТЬ І ПРИБУТОК

Реклама

Якщо людина хоче розібратися з надійністю банку ретельніше, можна подивитися його фінансові показники. Це не так страшно, як здається. Справа в тому, що банки зобов'язані публікувати результати своєї діяльності кожен квартал. І якщо банку соромитись нічого, ви можете знайти цю інформацію на його сайті. Якщо її там немає, то щоквартальні дані по кожному з банків публікуються на сайті НБУ в розділі "Банківський нагляд".

ПРИБУТКОВІСТЬ. Це – самий зрозумілий з важливих показників. Втім, окремі випадки, коли з ним щось не в порядку, ще ні про що не говорять. "Збиток може говорити, наприклад, про формування банком резервів для захисту від несприятливої ситуації", – зазначає Павло Гашковец. Інша справа, якщо "щось не так" виглядає для банку чимось звичним. "Тоді вкладатися в нього немає сенсу", – каже Олександр Жолудь.

АДЕКВАТНІСТЬ. "Ще один важливий пункт – показник адекватності капіталу. Простими словами, це відношення капіталу банку до його зобов'язань. Його мінімально допустиме значення – 1:10. Вкладники повинні розуміти, що чим вище показник адекватності капіталу, тим надійніше банк", – каже член правління і директор з роздрібного бізнесу та мережі ПАТ "Креді Агріколь Банк" Галина Жукова. Власне, цей показник відображає здатність банку вчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Реклама

ПРОБЛЕМА БАНКУ – НЕ ВИРОК

"Проблеми у банків грубо можна розділити на дві категорії, – каже Олександр Жолудь. – Це проблеми з ліквідністю і проблеми з платоспроможністю".

Банк, що зазнає труднощі з ліквідністю, можна порівняти з непогано заробляють людиною, у якого в даний момент не виявилося налички, а тітонька, торгуюча редискою на ринку, картки не приймає. Тобто все у людини з грошима в порядку, і на його заначку весь тітчин урожай можна скупити на два роки вперед, але ось тут і зараз у нього оплатити навіть один пучок не вийде. Іноді проблеми з ліквідністю можуть відчувати і цілком благополучні банки, тим більше зараз.

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ. "Проблеми з платоспроможністю наступають, коли банк втратив більше грошей (наприклад, вклав у збанкрутілі проекти), ніж у нього є власного капіталу, – розповідає Олександр Жолудь. – Якщо банк неплатоспроможний, йому пропонують наростити капітал, щоб покрити ці проблеми. Якщо він не може знайти достатньо капіталу, це означає, що ці проблеми будуть закриватися за рахунок депозитів. А значить, хтось із вкладників свої гроші не отримає". Якщо з'ясовується, що банк неплатоспроможний або є великий ризик цього, то вводиться зовнішнє адміністрування: власний менеджмент відсторонюється про керівництва, а на його місце тимчасово приходять керівники з боку, раніше – від НБУ, тепер – від Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Список проблемних банків (зараз їх 30) можна знайти на сайтах Нацбанку і ФГВФО. Втім, потрапляння в цей список ще не означає крах: банк цілком можуть і "витягнути", налагодивши його роботу або вливши в нього державні гроші.

СТРЕС-ТЕСТ

Як доказ надійності банку його співробітники можуть призводити такий аргумент: "Ми успішно пройшли стрес-тестування!" Тут дійсно є чим пишатися, особливо якщо врахувати, що більшість банків з цим тестом не впоралися.

СХЕМА. Спрощено стрес-тестування проводиться так. Беруться фінансові показники банку на якийсь момент часу (наприклад, на 1 січня 2014-го). Робиться припущення, що ситуація на фінансових ринках і в економіці в цілому зміниться тим чи іншим чином. І спеціально навчені люди – аудитори – перевіряють, як добре банк при своїх показниках впорається з новою гіпотетичної реальністю. Причому беруться два сценарії: базовий, який вважається найбільш імовірним, і найгірший. Якщо з'ясовується, що навіть при найгіршому сценарії банк легко вирішує свої проблеми, – він може вважатися надійним. Якщо ж найгірший сценарій йому не по зубам, і вже тим більше якщо він починає "скрипіти" вже при сценарії базовому, то йому настійно рекомендують пройти докапіталізацію – тобто забезпечити збільшення свого капіталу до потрібного рівня (наприклад, шляхом продажу своїх акцій).

ГІРШЕ. За словами Олександра Жолудя, нездатність банку пройти стрес-тестування справді може бути нехорошим ознакою. Тим більше що найгірший сценарій зараз фактично втілюється в життя. Наприклад, за песимістичною версії наприкінці року долар повинен був коштувати 12,5 грн. Тобто в реальності найгірший сценарій виявився оптимістичним, і якщо банк не впорався з ним "на папері" під час тесту, то як можна бути впевненим, що він вирішить свої проблеми в житті, якщо не зуміє провести докапіталізацію?