Валерія Гонтарєва. Фото: lifedon.com.ua
- Чим був продиктований вчорашній вихід НБУ на міжбанківський валютний ринок?
- Коли ми вчора вийшли на інтервенцію з купівлею 11.93 і продажем 12.26, напевно, ці цифри ринку добре показали, що Національний банк думає про стан ринку. З іншого боку, ви ж розумієте, ніяких коридорів Національний банк більше не дає. НБУ займається тим, що дивиться за інфляцією і гальмує ці процеси.
- Тобто курсу 15-20 гривень за долар до осені чекати не варто?
- Такі цифри ми навіть не обговорюємо. Як ви бачили, Національний банк вийшов на ринок з інтервенцією виключно для того, щоб згладити зайву нервовість ринку. Наші очікування, що з гривнею не тільки нічого не повинно статися, але і повинні відбуватися позитивні моменти.
- Чому Нацбанк так довго не виходив з інтервенцією?
- Ми дуже уважно спостерігаємо за подіями. Але ідея НБУ в тому, що ринок повинен сам знаходити рівноважні точки. За великим рахунком, ми хочемо зробити ринок таким, щоб НБУ взагалі не треба було туди виходити, або виходити з інтервенціями, коли дійсно відбуваються якісь катаклізми. У нас може бути все, що завгодно, оскільки ринок досить вузький. Скажімо, минулий тиждень пов'язаний з тим, що були політичні очікування, відставка уряду під питанням, розпад коаліції, тобто, спочатку почав реагувати готівковий ринок. На сьогодні ситуація на готівковому ринку повністю стабілізувалася. Тобто у нас ще є якісь інерційні тенденції. Тому однозначно будемо стежити за ринком, однозначно в посиленому режимі моніторити і тому, я так думаю, з оптимізмом дивитися у майбутнє – це те, що нам потрібно, але для цього нам потрібен мир у країні. Це я вам точно скажу.
Банки сприйняли нашу інтервенцію позитивно. Істерик на валютному ринку в нашій країні було вдосталь. Але сьогодні всі повинні зрозуміти, що більше фіксованого курсу в країні не буде. При цьому Національний банк не просто стежить за ситуацією, а пильно стежить. І нераціональних рухів курсу допускати не буде. Девальвація національної валюти перевищила раціональний рівень, вона поступово через інфляцію курс наганяє, але у НБУ є плани навіть поповнювати свої резерви вже цього року. Що говорить про те, що ми очікуємо більший приплив валюти, ніж буде на неї попит. Цифру я зможу назвати після 29 серпня, коли група директорів МВФ її затвердить.
- У деяких невеликих українських банках введена тимчасова адміністрація, а над самими банками нависла загроза банкрутства. До чого готуватися вкладникам банків і чи не означає це, що з ринку свідомо витісняють маленькі банки?
- Це абсолютно не відповідає дійсності. Хоча стійкість таких банків є проблемою і для НБУ, і для всієї фінансової системи країни. Але, на щастя, у нас 35 великих банків займають близько 80 відсотків активів у банківській системі. Тому невеликі банки не є системними і не становлять великої загрози для банківської системи. Перебування банків у Фонді гарантування депозитів пов'язано виключно з платоспроможністю цих банків, і нездатністю ці банки реанімувати за допомогою тих механізмів, які є в інструментарії НБУ. Тому ми говоримо, що у нас є категорія проблемних банків, але не має значення, це великий банк чи маленький. І ми з цією категорією дуже активно працюємо, працюємо з підтримання капіталізації банку, ліквідності. НБУ до останнього бореться за кожен дрібний банк. Тільки коли НБУ безсилий, банк визнається неплатоспроможним і передається у Фонд гарантування вкладів.
- Розроблена концепція реформування банківської системи до 2020 року. Що передбачається змінити вже найближчим часом?
- Сама концепція – це пілотний проект, який ми показали ринку, задекларувавши свою готовність до змін. Концепція розвитку не затверджувалася правлінням НБУ. Але вже до кінця цього року стратегія наша наступна.
Перше – це реформування самого НБУ за зразком центрального банку Канади. У нас буде значно зменшуватися кількість членів правління, перерозподілені функції між членами правління, буде створений і монетарний комітет. Скажу вам, що в порівнянних з нами країнах, колектив Центрального банку як мінімум у 5 разів менший, ніж у нас. Тому ми дійсно будемо скорочувати чисельно наш штат.
Друге – ми вже підняли планку статутного капіталу. Всі нові банки, які не були зареєстровані, повинні мати портфель у 500 мільйонів гривень. Для працюючих банків ми змінювати вимоги щодо статутного капіталу не стали – він так і залишився на рівні 120 мільйонів, але впродовж 10 років такі банки повинні будуть підняти мінімальний капітал до 50 мільйонів гривень. Що ще раз підкреслює, що НБУ в жодному разі не веде війну з маленькими банками. Є боротьба за чистоту банківського сектора. Ми хочемо вивести з ринку неплатоспроможні банки, банки, які займалися операціями, що підпадають під фінансовий моніторинг. І тільки після цього ми приступимо до концепції гарантування депозитів для приватних осіб і до того, що все-таки строковий депозит – це депозит на термін. На сьогодні нашій банківській системі дуже заважає те, що громадяни, уклавши депозитний контракт на певний термін, потім раптово вирішують його розірвати. Тому НБУ часто доводиться вводити адміністративні заходи. Тому ми вважаємо, що якщо це депозит, то він знаходиться в банку рівно той термін, на який укладено контракт, а ось ощадний рахунок або поточний рахунок – це якраз та ліквідність, яка клієнту повинна бути надана в необмежених обсягах щодня.