Через ненаситність чиновників, екологічна катастрофа в РФ не за горами / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
На виробництвах військово-промислового комплексу РФ виникла критична ситуація через введені міжнародні санкції.
Як повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України, російські чиновники намагаються запобігти повному краху системи, але їхні дії лише підсилюють безлад і кризу.
Про це свідчить, зокрема, лист керівника Тюменського акумуляторного заводу до заступника керівника оперативного штабу з протидії економічним санкціям Сергія Собяніна. Гендиректор заводу Олександр Кореляков зауважив, що санкції ЄС та США проти Росії ускладнили роботу підприємства.
Переробка небезпечних відходів
За його словами, частину матеріалів та запчастин на обладнання, що не виробляються у РФ, купували за кордоном. Зараз доводиться шукати нових постачальників або налагоджувати власне виробництво.
"Однак, те, що роблять наші чиновники щодо нас – у рази гірше за санкції", – заявив Кореляков.
Мовиться про тотальну некомпетентність державного регулятора у Росії. "Федеральний екологічний оператор", який входить до корпорації "Росатом" взяв на себе зобов’язання збирати й утилізувати відходи І-ІІ класів небезпеки. Намагається також організувати утилізацію відпрацьованих свинцевих акумуляторних батарей.
Забруднення екології та вигода для Китаю
Технологія передбачає, що в процесі переробки відходи перетворяться на ІІІ клас небезпеки. У такий спосіб не лише Тюменський акумуляторний завод втратить вторсировину та гроші за утилізацію, а й виникне екологічна катастрофа.
"Злив електроліта з використаних АКБ відбуватиметься у будь-якому місці, а власники відходів продаватимуть їх переробникам за наявною схемою та забруднять кислотою великі території", – зазначив Кореляков.
Окрім цього, "Росатом" не має виробничих потужностей для переробки небезпечних відходів. Тож у результаті "боротьби з санкціями" очікувано відбудеться відтік виробництва в Китай.
Втрата міжнародних партнерів
У зв’язку з економічними санкціями Заходу, з Росії вийшло багато брендів, зокрема й великі корпорації. Ще на початку березня про поступове припинення інвестицій та проєктів з російськими компаніями заявила Shell, хоч це й принесло нафтовому гіганту шалені збитки.
Корпорація оприлюднила звіт, відповідно до якого в першому кварталі вона зазнала збитків майже на 4 млрд доларів. Значна частка витрат пов’язана з виходом із спільного з "Газпромом" проєкту "Сахалін-2", ще частина – з відмовою інвестувати в "Північний потік-2".
До кінця 2022 року у Shell планують повністю відмовитися від закупівлі російської нафти та нафтопродуктів. Нових контрактів та інвестицій з агресором також не буде, хоч за деякими угодами компанія виконуватиме зобов’язання до завершення терміну дії.
Нещодавно про відмову купувати нафтопродукцію з РФ заявила британська компанія BP, яка раніше вийшла з російського ринку. За словами директора корпорації, чотири заводи в Європі не використовуватимуть навіть продукції, змішаної з російською, щоб повністю усунути "російські молекули" з системи.
Водночас Польща та Литва з'єднали свої газопроводи в одну трубу, у такий спосіб країни Балтії та Фінляндія зможуть стати енергонезалежними від російського блакитного палива. Через GIPL можна прокачувати 230 тисяч кубометрів газу на годину до Польщі (2 млрд кубічних метрів на рік) та 217 тисяч кубометрів на годину у напрямку Литви (1,9 млрд – на рік).
А ось у "Газпромі" не полишають надій використовувати нікому не потрібний уже "Північний потік-2", одну з ниток сподіваються задіяти для газифікації північного заходу Росії.