/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні
В Україні вкотре збираються запровадити особисті накопичувальні пенсійні рахунки. До парламенту надійшла низка законопроєктів, найважливіших два – №2683 "Про обов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" і №4408 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи(так звані списки №1 і №2). Нову пенсійну систему хочуть прийняти до кінця року.
Сайт "Сегодня" розібрався, що запропоновано в цих документах, і якими можуть бути наслідки їх прийняття.
Читайте також Зараз невдалий час для введення накопичувальної пенсійної системи, – ФПУ
Що пропонує законопроєкт №2683
Головне в законопро.кті №2683 – хто і як буде фінансувати накопичувальні пенсії працівників, і де будуть знаходитися накопичені кошти.
Фінансування рахунків: мінімум – 1% від заробітку працівника, плюс 2% до єдиного соцвнеску (ЄСВ) з роботодавця, всього 3%. Якщо працівник вибирає розмір відрахувань на особистий накопичувальний рахунок, що дорівнює 2% від його заробітку, то роботодавець зобов'язаний платити додатково 3%; якщо 3%, то роботодавець зобов'язаний платити 4%; якщо 4% і більше, то роботодавець зобов'язаний платити 5%. Багато роботодавців кажуть, що в таких умовах вони не виживуть.
Але зберігатися гроші будуть не у Пенсійному фонді України, а в приватних фондах, які отримають обов'язкову державну сертифікацію. Відповідно, фонди будуть мати доступ до "довгих" грошей українців, і вкладати їх на власний розсуд. При цьому держава жодним чином збереження пенсій в цих фондах не гарантує. Іншими словами, через десяток років фонд може лопнути/прогоріти, або невдало вкласти гроші та нічого не заробити. В останньому випадку людина, що накопичувала собі на пенсію, залишиться з її знеціненною через інфляцію сумою, яка ніяк не допоможе вижити на старості. У гіршому випадку вона не отримає ані копійки – у разі, якщо фонд збанкрутує. Разом з тим, ані крайніх, ані винуватих не буде.
Що пропонує законопроєкт №4408
Законопроєкт №4408 стосується доплати до пенсій тим, хто трудиться в особливо важких умовах (список професій №1) та у важких умовах (список №2). Це шахтарі, гірники, металурги, робітники хімічних підприємств, всього кілька сотень професій. Зараз цим людям платять підвищені пенсії з Пенсійного фонду. Автор законопроєкту (Кабмін) за те, щоб перекласти ці доплати на роботодавців.
Роботодавець повинен буде платити за кожне нинішнє робоче місце зі шкідливими і важкими умовами праці підвищений відсоток ЄСВ: + 15% по робочому місцю зі шкідливими умовами і + 7% по робочому місцю з важкими умовами. У підсумку по робочих місцях з шкідливими умовами ставка ЄСВ становитиме 37%, по робочих місцях з важкими умовами – 29%.
Зібрані кошти спрямовуються на персональні рахунки працівників віком до 35 років у недержавних пенсійних фондах, всіх інших – залишаються в Пенсійному фонді. Фактично пропонується впровадити другий рівень пенсійної системи (обов'язкове накопичення) для окремих категорій працівників віком до 35 років.
Що говорять цифри
Розрахунки найбільших підприємств зі шкідливими і важкими умовами праці свідчать: витрати роботодавців за запропонованою системи зростуть щонайменше на 3 млрд грн на рік. Всі ризики реформи перенесені виключно на роботодавців, які не мають заборгованості перед Пенсійним фондом України за компенсацією пільгових пенсій.
Але в умовах поглиблення кризи підприємства не можуть платити додаткові гроші. За 9 місяців 2020 року фінансовий результат (до оподаткування) підприємств України становив 93,3 млрд грн, що в 3,7 рази менше, ніж за аналогічний період 2019 г. А збиткові підприємства отримали збитків на 318,5 млрд грн, що в 2,8 рази більше, ніж за 9 місяців 2019 р.
Які ризики
Малопрогнозовані ризики однакові для обох законопроєктів. Головний з них – немає гарантії, що нинішні 35-річні, на яких розрахована накопичувальна пенсійна система, не залишаться через 25-30 років без пенсій через те, що їхні гроші знеціняться або будуть вкрадені.
"По суті законопроєкт №2683 розроблений в інтересах фінансових посередників, а не населення, – говорить глава Секретаріату підприємців при Кабміні Андрій Забловський. – Він визначає, хто отримає право розпоряджатися ОБОВ'ЯЗКОВИМИ (не добровільно, як зараз) пенсійними накопиченнями – "довгими" грошима. Це приватні фінансові структури, посередники".
За словами експерта, невідомо, що буде в Україні через чверть століття. У кращому випадку, нинішні 35-річні отримають сильно знецінені інфляцією пенсії, в гіршому – залишаться без пенсій. Ані механізми індексування інфляції, ані захист заощаджень на рівні держави не передбачені.
Ще більш категоричний член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
"Накопичувальні пенсійні відрахування, через обов'язковість їх сплати, є таким собі аналогом податку. Тому розпоряджатися ними має держава і відповідати перед майбутніми поколіннями – теж вона. А ніяк не приватні структури, які сьогодні є, а завтра їх немає – збанкрутували на ризикованих фінансових операціях з грошима потенційних пенсіонерів", – аргументував Олег Пендзин.
Також, за його словами, навряд чи можливий ефективний контроль за фінансовими посередниками, участь яких передбачена законопроєктом №2683 (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, компанії-хранителі).
Експерти відзначили, що в Україні за 20 років так і не з'явився масовий успішний досвід роботи добровільної системи недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень). Навпаки, доведена неспроможність накопичувальної пенсійної системи бути привабливою для роботодавців і найманих працівників без примусу з боку держави.
Зарубіжний досвід "особистих пенсій"
Міжнародний досвід також не показав ефективності накопичувальної системи пенсійного забезпечення через приватні фонди. У країнах Східної Європи вона припинила існування незабаром після спроб впровадження. Вигоду отримав лише окремий фінансовий сектор, який і лобіював ці реформи.
Міжнародна організація праці (МОП), яка займається проблемами підвищення соціальних стандартів по всьому світу, послідовно виступає проти запровадження другого рівня пенсійного забезпечення в Україні. Експерти МОП вважають, що створення пенсійної системи другого рівня не вирішить проблем, які виникли перед нинішньою солідарною пенсійної системою в Україні. В інших країнах системи другого рівня зустрічаються з проблемами ухилення від сплати внесків та низького рівня охоплення.
Тому в Україні в нинішніх умовах не рекомендується запровадження пенсійної системи другого рівня.
Що кажуть роботодавці
Проти прийняття сирих законів і представники бізнесу. Перш за все це провідні галузі економіки України: гірничо-металургійний та паливно-енергетичний комплекс (ГМК і ПЕК).
Глава Федерації металургів Сергій Біленький розповів нам, чому вважає законопроєкт 4408 неприйнятним для працівників "гарячих" професій.
"Є дві головні причини, через які, як ми вважаємо, законопроєкт не можна приймати, – говорить Сергій Біленький. – Перша причина – розрахунки, проведені на декількох десятках підприємств ГМК і ПЕК, говорять про те, що витрати роботодавців збільшаться в середньому на 20%. Ми вважаємо такий підхід неприйнятним і несправедливим. Збільшення навантаження на фонд оплати праці не припустиме. Особливо що до підприємств, які не мають заборгованості перед Пенсійним фондом, та ще й під час пандемії коронавірусу.
Друга причина – передбачається запровадження накопичувального пенсійного забезпечення для працівників, які працюють за списками №1 і №2, і які молодше 35 років. Фактично люди, що працюють у важких і шкідливих умовах праці, випадають з системи солідарного пенсійного забезпечення. Дуже високий ризик, що коли ці працівники досягнуть пільгового пенсійного віку, то у багатьох недержавних пенсійних фондах коштів не буде взагалі або виявиться недостатньо для отримання більш-менш гідних, зароблених нелегкою працею, пенсій".
Сергій Біленький додав, що Федерація готова підтримати альтернативний законопроєкт 4408-1. У ньому знижено відсоток внесків для роботодавця з 15% до 10% за списком №1 та з 7% до 5% за списком №2. Це, за словами Біленького, економічно обґрунтоване. Витрати більшості підприємств, які не мають сьогодні заборгованості перед Пенсійним фондом не зростуть. Також законопроєкт 4408-1 не передбачає введення накопичувальних пенсій для списків №1 і №2, незалежно від віку працівників. Люди, що працюють у важких і шкідливих умовах, залишаться соціально захищеними, оскільки продовжать отримувати гарантовані пенсії із солідарної складової системи пенсійного забезпечення.
Висновки
Запропоновані варіанти реформування пенсійної системи як для всіх українців, так і для окремих категорій працівників, не гарантують збереження пенсійних відрахувань і не запобігають їхньому знеціненню. Крім того, законопроєкт №4408 в умовах посилення кризи, погіршує становище бізнесу, який і без того перебуває у складному становищі.
Тому на перше місце виходить питання залучення бізнесу і авторитетних міжнародних експертів (від МОП, МВФ, СБ) до розробки законопроєктів про пенсії. Широке обговорення і участь фахівців допоможе створити проєкти, які зможуть запобігти шахрайським дія з пенсійними внесками з боку приватних фінансових посередників, і захистити пенсійні накопичення громадян від інфляції та девальвації.
Приймати законопроєкти №2683 і №4408 не можна, оскільки вони завдадуть колосальної шкоди економіці, і можуть залишити без пенсій десятки мільйонів громадян України.
Що думають про запровадження накопичувальних пенсій, наймані працівники, роботодавці, експерти та народні депутати, дивіться у сюжеті.