/ Фото: Олександр Яремчук, Сьогодні
У ніч на вівторок, 31 березня, в Україні відбулася без перебільшення історична подія. Верховна Рада прийняла закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Законопроект № 2178-10 передбачає запуск ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року, а відповідно, і зняття мораторію на продаж сільгоспділянок.
Вперше мораторій на продаж сільгоспземлі було прийнято 18 січня 2001 року, коли Рада проголосувала за закон № 2242-III, і продовжувався в цілому десять разів. Останній раз – 20 листопад 2018 року, коли за продовження мораторію проголосував 231 депутат за мінімально необхідних 226 голосах.
Історія питання
Мабуть, у новітній історії України найболючіша реформа – земельна. Земельному питанню в Україні трохи менше, ніж українській Незалежності: влада не може його вирішити з 1991 року. За відсутності бодай якогось земельного законодавства в країні мораторій 2001-го було введено для того, щоб створити в Україні інфраструктуру ринку землі і забезпечити нормативне врегулювання земельних відносин.
Відповідно до закону № 2242-III, до прийняття Земельного кодексу власники паїв не могли продавати, дарувати або іншим чином відчужувати земельні ділянки, проте мали право передавати їх у спадок і продавати для державних і громадських потреб. Передбачалося, що мораторій діятиме до 2005 року. Але, як відомо, немає на світі нічого більш постійного, ніж тимчасове – в результаті дію мораторію продовжували в 2004, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015, 2016 2017 і 2018 роках.
Тим часом скасування мораторію було однією з вимог ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду (МВФ) – і було прописане в коаліційній угоді. Зокрема, як особливо підкреслював Рон ван Руден, глава місії МВФ, яка працювала в Україні у вересні 2019 року, заборона на продаж "заважає повноцінному розвитку сільгоспсектора і використанню землі під заставу для кредитів".
Причини, за якими продовжувався мораторій, – недороблений електронний земельний кадастр, який офіційно запрацював ще в січні 2013-го, але в листопаді 2015 року був заповнений лише на 11%. (Для завершення інвентаризації земель необхідно було близько 2,5 млрд грн.) Серед інших проблем була відсутність в країні Земельного банку і Аграрної біржі. Крім того, розробку самого законопроекту "Про обіг земель" послідовно "відфутболювали" один одному профільний комітет Верховної Ради, Кабінет міністрів, Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства і Міністерство аграрної політики і продовольства.
Нарешті 13 листопада 2019 року Верховна Рада прийняла в першому читанні закон про земельну реформу – законопроект №2178-10 про обіг земель сільськогосподарського призначення. За законопроект проголосували 240 народних депутатів.
Спочатку планувалося, що закон ухвалять у другому читанні до початку 2020 року, проте через велику кількість правок (4018) депутати не встигли зайнятися документом. Останній "раунд" розгляду законопроекту в другому читанні тривав з 6 лютого.
Цікаво, що проти земельного закону виступили самі фермери. 11 листопада акція протесту фермерів пройшла по всій країні, а в день прийняття закону (13 листопада) протести очікувано перемістилися під будівлю Ради. Протестуючі навіть принесли під стіни парламенту свиню в труні, причому справжню.
"Прийняття цих законів залишить без роботи 3,5 млн фермерів, які орендують землю у пайовиків і платять в рік за оренду по 200 доларів з гектара, як в Європі", – заявила під час акцій протесту голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.
За словами Паламар, фермери не витримають конкуренції з боку зарубіжних корпорацій, які або викуплять землю у пайовиків, або стануть платити їм більше за оренду. Але фермери ще й вкладають в інфраструктуру, будують міні-заводики, цехи з переробки продукції, об'єкти соцкультпобуту (магазини, перукарні тощо), забезпечуючи селян роботою і сервісом. Всього цього, на думку фермерів, не буде, якщо прийдуть іноземці.
Тим часом в законі № 2178-10 чітко прописано, що доступ до ринку землі забороняється для таких категорій:
- іноземці та іноземні компанії;
- компанії у власності громадян країни-агресора;
- компанії під санкціями;
- компанії у власності іноземних держав, офшорів, або ж ті, бенефіціара яких неможливо встановити;
- юрособи, зареєстровані в країнах, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів.
Втім, за першим пунктом планується референдум. Ще в листопаді 2019 року президент України Володимир Зеленський підкреслив у своєму відеозверненні, що "компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі лише в разі, якщо на це буде дано згоду народу України на всеукраїнському референдумі" .
Відзначимо також, що на даний момент закон про ринок землі заблокований – не може бути підписаний ні спікером ВР, ні президентом – адже вже наступного дня після його прийняття в парламенті булозареєстровано два проекти постанов про скасування результатів голосування.
Детальніше про те, хто отримає доступ до ринку землі, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Ринок землі відкривається: що прийняла Рада і хто зможе купувати ділянки".