Переговори про реструктуризацію держборгу супроводжувалися "спектаклем". Колаж: zn.ua
Приватні власники українських єврооблігацій загальною вартістю $19 млрд погодилися на істотну реструктуризацію боргу, яка дасть Україні полегшення. Платежі по облігаціях істотно знижені, строк сплати продовжений, а номінальна вартість облігацій знижена на 20%.
Про це у своїй колонці для Atlantic Council пише шведський економіст, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки Петерсона Андрес Аслунд.
Він зазначає, що за даними МВФ, ця угода зменшила потреби України з фінансування боргу мінімум на $15 млрд протягом наступних чотирьох років. "Це є величезним досягненням для уряду України, який зумів укласти цю угоду без застосування мораторію на виплату боргу", – пише Аслунд.
"Необхідність зменшення суми державного боргу України виникла на початку цього року. 12 лютого МВФ схвалила надання Україні чотирирічної стабілізаційної позики, т. зв. програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). 11 березня Рада директорів МВФ ухвалила цю програму обсягом $40 млрд, але надання цих коштів виявилося проблематичним. Сам МВФ зобов'язався надати $17,5 млрд. Було зроблено оптимістичне припущення, що Світовий Банк, інші міжнародні фінансові організації і донори нададуть ще $17 млрд, але в результаті не було зібрано близько $15 млрд", – нагадує економіст.
Новий підхід МВФ полягав у тому, що Україна повинна була укласти угоду про реструктуризацію боргу на початку реалізації EFF.
"Цікаво, що одна компанія володіє облігаціями України на суму $8 млрд (із загальної суми $19 млрд) – це компанія Franklin Templeton з Сан-Франциско, яка була головою переговорів. Радником України під час переговорів була інвестиційна компанія Lazards Freres", – зазначає Аслунд.
Franklin Templeton вклала так багато коштів в українські облігації, тому що з їх прибутковістю навряд чи могли зрівнятися будь-які інші цінні папери.
"Початкова прибутковість становила в середньому 7,5%, але можна припустити, що багато з цих облігацій були придбані на вторинному ринку зі знижкою в половину номінальної вартості і з прибутковістю більше 20%. Відповідно, ця операція була вдалою і власники облігацій могли прийняти певний компроміс з боржником", – вважає економіст.
З самого початку Міністр фінансів України, Наталія Яресько, пропонувала знизити номінальну вартість облігацій на 40%, а кредитори погоджувалися на серйозне зниження прибутковості і подовження терміну оплати, але не були готові прийняти зниження номінальної вартості. Тепер вони погодилися знизити номінальну вартість облігацій на 20%, що відповідає вимогам МВФ.
"Можна припустити, що всі висококваліфіковані учасники переговорів з самого початку розуміли, що ця цифра є розумною, але повинні були влаштувати певну виставу перед підписанням угоди", – пише Аслунд.
Фінал Української боргової саги виглядає великим успіхом для всіх сторін, зазначає економіст.
"МВФ змінив правила гри саме так, як він хотів. Кредитори все одно отримають непоганий зиск. Україна полегшила своє боргове навантаження і вже здійснила суттєві зміни у своїй фіскальній системі, а також реалізувала важливі структурні реформи, зокрема, в енергетиці, банківській сфері та пенсійній системі. Її бюджетний дефіцит розтанув на очах, а поточний дефіцит рахунків зник завдяки девальвації гривні", – перераховує Аслунд.
Потрібна нова допомога
Економіст підкреслює, що тепер інші міжнародні донори повинні забезпечити необхідні кошти для подолання дефіциту фінансування на 2015 і 2016 рр.
"Головним донором повинен бути Європейський Союз, безпека якого зараз захищають українські солдати. Україна критично потребує збільшення своїх золотовалютних резервів з $10,4 млрд до $20 млрд для стабілізації гривні та лібералізації правил валютного контролю", – вважає Аслунд.
Внесок США також повинен бути більш істотним, пише економіст. "Міністр фінансів Джек Лью запропонував додаткові кредитні гарантії в розмірі $1 млрд, але вони повинні складати $2 млрд. Це дешеве фінансування, але Україна потребує його для своїх золотовалютних резервів, а Конгрес США і більшість членів уряду США завжди дуже прихильно ставилися до України" , – відзначає Аслунд.
"Це абсурдно, але Україна в грудні нібито повинна заплатити Росії $3 млрд за єврооблігаціями, які Росія придбала в грудні 2013 року, щоб врятувати колишнього президента Віктора Януковича. Чому Україна зобов'язана платити агресору?", – Пише економіст.
Україна вже подала ряд міжнародних позовів до Росії, що стосуються анексії Криму і втрати державного і приватного майна на півострові. На думку Аслунда, США і ЄС повинні посилити санкції проти Росії, надаючи правову та політичну підтримку Україні.
"Агресор повинен сплатити військові репарації так, як це був змушений зробити Ірак після спроби анексувати Кувейту в 1990 році", – резюмує Аслунд.