Рік після Євромайдану в Харкові: Хроніка подій та коментарі

Рівно рік тому на площу Свободи вийшли 15 харків'ян з патріотичною символікою та прапором Євросоюзу, організувавши свою версію Євромайдану, який того ж вечора розпочався у Києві. Як показав час, у першій столиці в активістів знайшлося чимало однодумців, і незабаром мітинги за євроінтеграцію України об'єднали тисячі людей.

Організатори першого харківського Євромайдану згадують: як і в столиці, спочатку лише домагалися від влади повернення європейського курсу України. А зміни влади в Харкові та області активісти почали вимагати вже потім: перша перемога євромайданівців – відставка Михайла Добкіна з посади губернатора.

"Харківський Євромайдан як такий закінчився наприкінці зими, коли відбулася революція. А після ми сформували безліч підрозділів, які займаються волонтерством, люстрацією, охороною громадського порядку та іншими корисними для області справами", – пояснює один з координаторів Євромайдану Дмитро Пилипець.

Втім, за словами організаторів руху, на досягнутому вони не зупиняться. "Повалення режиму Януковича та його місцевих соратників, знесення пам'ятника Леніну – це, звичайно, добре, але і не найголовніше, – вважає координатор Євромайдану Володимир Чистілін. – Реформ немає, корупцію ми поки не перемогли. А це – ті головні завдання, які ми перед собою ставили".

У свою чергу політологи кажуть: мирне небо над Харковом – багато в чому заслуга місцевого Євромайдану. "У той час, коли на Донбасі реалізовували сценарії так званих "народних республік", харківські патріоти зуміли показати, що в нашому місті гастролерам з РФ не місце", – каже політолог Антон Авксентьєв. За його словами, харківський Євромайдан дуже зміцнів за рік свого існування. "Активісти зайнялися суспільно-корисною діяльністю, вони дійсно роблять багато роботи на благо області та країни. І можна бути впевненим, що якщо раптом антимайданівці знову з'являться на вулицях міста, активізується і Євромайдан, адже він, до того ж виконує функцію "сторожового пса", – вважає Авксентьєв.

Сьогодні о 18:00 біля пам'ятника Тарасу Шевченку відбудеться святковий мітинг. Обіцяють безліч української символіки та урочистих виступів, а також розраховують провести багатотисячний марш у центрі міста. Крім того, організатори попросили активістів приносити якомога більше речей, пов'язаних з харківським Євромайданом, щоб передати їх в Історичний музей.

Перший Майдан: 15 активістів і обіцянки

Коли рік тому 15 харків'ян провели ніч перед ХОДА, обурившись, що уряд призупинив підписання Угоди про асоціацію з ЄС, вони не могли уявити, що незабаром до них долучаться тисячі городян. Харків'яни зігрівалися гімнастикою, зідзвонювалися з однодумцями з Києва і Львова, обіцяючи, що з площі не підуть.

Фото: з архіву Д. Пилипця

У день революції – марш 30 тисяч

Дізнавшись про перемогу Революції гідності у Києві 22 лютого, місцевий Євромайдан організував масовий хід від Палацу спорту до площі Свободи. Самі активісти запевняють: тоді марширувало не менше 30 000 харків'ян. Прийшовши на площу, активісти вперше спробували знести пам'ятник Леніну.

Фото: Соцмережі

Тиждень у ХОДА. Чекали відставки

22 лютого з дозволу правоохоронців євромайданівці зайшли в будівлю ХОДА. До ранку активісти звели барикади біля входу в Білий дім і заявили, що не звільнять будинок, доки Михайло Добкін не покине посаду губернатора. Той заяву підписав, але самовільно активісти так і не покинули ХОДА, вирішивши дочекатися призначення нового керманича області. У підсумку, 1 березня будівлю штурмував антимайдан, після чого патріоти були змушені покинути адміністрацію.

Фото: Соцмережі

Після мітингу – побиття

13 квітня після чергового недільного віча на євромайданівців напали проросійські активісти. Вони влаштували криваве побоїще, покалічивши понад 50 осіб, 10 з яких опинилися в лікарні.

Фото: mediaport.ua

Спроба: в Раду не пройшли

У вересні семеро євромайданівців вирішили пробитися на верхівку влади і балотувалися в нардепи. Однак на жодному з округів кандидати від народу не перемогли, поступившись бувалим політикам.

Фото: Соцмережі

Ілліч упав, залишилися лише ноги

Пізно ввечері 28 вересня активісти повалили пам'ятник Леніну. Кілька годин ноги бронзового Ілліча підпилювали болгаркою, а потім прив'язали до постаменту трос і скинули монумент вручну.

Фото: dozor.kharkov.ua