Авіаперельоти стають доступнішими не лише по всьому світу, але в Україні теж. Щоправда, у нас не для всіх. Пощастило жителям столиці і низки великих міст – де аеропорти міжнародні не на словах, а реально. Де перевізники конкурують за клієнта. Але є і міста-невдахи. У них теж побудовані аеропорти, там є й такі, які називаються міжнародними. Але місцеві жителі, щоб полетіти кудись за прийнятну ціну, їздять за кордон. Справа в господарях цих аеропортів, які закинули майно. Тому профільне міністерство вирішило віддати такі аеропорти в інші руки- під зобов'язання розвивати цей бізнес і інфраструктуру.
Мандрівник Олександр Нікітчук разом з родиною відкриває нові країни – щороку відвідують по п'ять-шість незвіданих раніше країн. Незважаючи на те, що в сім'ї чотири людини, за словами Олександра, подорожі не б'ють по гаманцю.
"Ціни на квитки значно впали. Сьогодні є можливість за 5-20 євро полетіти в дуже багато місць", – каже чоловік.
Але купити такі квитки з місцевого аеропорту в Ужгороді просто неможливо, тому найчастіше літають через угорський Дебрецен і словацький Кошице, рідше – через польський Краків, і зовсім рідко – український Львів. Це при тому, що в Закарпатському регіоні аеропорт. Навіть зі статусом міжнародного! Але він не працює.
"Це зараз – найвіддаленіший регіон від Києва. Це 800 км по шосейних дорогах, 900 – по залізниці. І плюс Карпати, тобто добиратися де треба 10 годин автомобілем. Це абсолютно ненормально. <...> Щоб кудись полетіти, дуже довго доводиться перетинати кордон, а рейс не будуть затримувати через це. Або до Львова їхати три години і чекати там літак. Тому економії за часом не входить абсолютно", – коментує таку практику заступник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас.
Абсолютно ненормальним є і те, що Ужгородський аеропорт майже два десятка років був не потрібен чиновникам. Аеропорт не розвивався, гроші не вкладалися. Хоча пропозиції були.
"Це були і угорці, і словаки ... Турки хотіли взяти в концесію. Але, на жаль це блокувалося з боку органів центральної влади з аргументацією, що це – стратегічний об'єкт, який не можна передавати навіть у тимчасове користування іноземним компаніям", – пояснив Галас.
Вирішити проблеми таких аеропортів планують за допомогою передачі їх в концесію.
"Львів, Запоріжжя, Чернівці та Херсон. В цих містах профільне міністерство найближчим часом збирається віддати аеропорти в концесію", – заявив нещодавно міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Концесія – це довгострокова оренда на 20 і більше років, де інвестори мають зобов'язання, які вони повинні виконувати. Наприклад, платити концесійні платежі, вкладатися в інфраструктуру, розвивати сам об'єкт концесії.
"Є аеропорти, де необхідна велика кількість інвестицій, а місцевого інвестора немає, у місцевої влади немає цих коштів, це мільйони доларів", – відзначає експерт авіаційної галузі Богдан Долінце.
До слова, такий вид державно-приватного партнерства для України не є новим. Майже три десятка українських аеропортів працюють саме за таким принципом. Одним з успішних прикладів такого партнерства є аеропорт "Жуляни". Новий інвестор вклав кошти у розвиток інфраструктури. На виході маємо збільшення пасажиропотоку, а отже, і надходжень до бюджетів.
"Місцева громада отримує, по-перше, інвестиції в інфраструктуру цього регіону. Знову ж – це податки, працевлаштування людей, які будуть за місцем все виконувати", – пояснив Криклій.
Але поряд з вдалими, існують приклади проблемних об'єктів, де інвестор не розвиває аеродром. А іноді і зловживає своїм становищем. Наприклад, дозвіл літати в аеропорт надає тільки авіакомпаніям, пов'язаним із зацікавленими особами або з самим інвестором. До таких в експертному середовищі віднесли Івано-Франківський і Дніпровський аеропорти.
"На сьогоднішній день одним з таких невдалих прикладів є аеропорт Дніпра, який не демонструє зростання, пасажиропотоки знижуються, і цей ринок починає відтягуватися на Запоріжжя, яке якраз показує зростання", – говорить Долінце.
І нічого дивного, адже вартість одного квитка з Києва до Дніпра періодично досягає 7400 гривень в один бік.
"По "Франківську" там, дійсно, питання досить проблематично рухається. А по аеропорту "Дніпро", до речі, скоро ця ситуація докорінно зміниться, оскільки там заходить інший інвестор, інший концесіонер, який не пов'язаний з власником аеропорту "Дніпро", старого терміналу", – зазначає Криклій.
Але чи не повториться в Дніпрі ситуація, коли аеропорт передадуть в управління новому інвестору, а він теж почне зловживати становищем, пускаючи лише "правильні" авіакомпанії?
"Відповідь: ні. Тому що це була умова: власне, якщо ви хочете інвестувати сюди кошти, то нова керуюча компанія перед відкриттям нового терміналу повинна показати договори, які підписані з міжнародними авіалініями. І ми хочемо завезти сюди лоукостер", – пояснює глава Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко.
Дніпрянам пощастило: на горизонті скоро замигтять дешеві пропозиції і зникне необхідність їхати до Запоріжжя, щоб заощадити на покупці авіаквитків. Так обіцяє місцева влада. В ОДА наголошують: в бюджеті на розвиток повітряної гавані закладений 1,2 млрд гривень на проєктування і переміщення існуючих об'єктів. А приватний інвестор буде за свої гроші будувати нові термінали та інфраструктуру. На це, за попередніми розрахунками, знадобиться близько 100 млн доларів інвестицій.
Жителям Закарпаття поки що таке не світить. Як пояснює Галас, місцевій владі ще потрібно достукатися до Києва, оскільки своїми зусиллями такий проєкт тут не потягнуть.
Нагадаємо, в жовтні 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про концесії. Документ вносить зміни в 25 законодавчих актів. Передбачається, що новий закон дозволить розвивати інфраструктуру країни за приватні гроші, не виводячи її з держвласності.