Рада зобов'язала українців проводити енергоаудит будівель: скільки це коштує і кому доведеться отримати сертифікат

23 червня 2017, 08:01

Олександр Литвин

За відсутність сертифіката енергетичної ефективності загрожує штраф від 3400 до 5100 гривень

Верховна Рада 22 червня ухвалила закон "Про енергетичну ефективність будівель". Згідно з документом, всі будівлі повинні відповідати мінімальним критеріям енергетичної ефективності. Крім того, власників новобудов і будівель, які беруть участь в державних програмах (наприклад, отримали "теплий кредит"), зобов'язали отримати сертифікат, що підтверджує клас енергоефективності. Порушникам загрожує штраф – до 5100 гривень. Сайт "Сегодня" з'ясував, на кого і як вплине новий "комунальний" закон.

Що зміниться

Реклама

Відповідно до закону, всі будівлі, крім об'єктів культурної спадщини, будинків з опалювальною площею до 50 квадратів, промислових об'єктів і церков, повинні відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Ці вимоги повинні гармонізувати з європейськими стандартами, а визначає їх орган центральної влади.

Окремим будівлям доведеться отримати сертифікат енергетичної ефективності, такий документ видається за підсумками енергоаудиту.

Кого зобов'язали отримати сертифікат:

  • будинки, які ще будуються;
  • будинки із загальною опалювальною площею більше 250 квадратів, в яких розташовані держоргани;
  • будинки, які претендують на допомогу від держави (беруть участь в "енергоефективних" програмах).

Платитимуть за енергоаудит та сертифікат власники будівлі. Щоправда, в законі уточнюється: сертифікати почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий документ буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Реклама

16_1_01

Фото: архів

Перший варіант законопроекту парламентарії не підтримали. У ньому пропонувалося зобов'язати проводити енергоаудити у всіх житлових будинках. "Уряд хотів кожну квартиру зобов'язати проводити енергоаудит. Це зобов'язання виходить з європейської традиції і це їх вимога. У них 70% квартир здається, оренда там прозора, з неї платять податки і держава захищає споживачів, щоб споживачі знали, скільки енергії споживає квартира", – розповідає один з авторів нової редакції закону Олексій Рябчин.

Як зазначають експерти, часто будівлі державних і комунальних установ, об'єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні), витрачають енергоресурси "даремно". Тепло йде через неутеплені стіни, вікна, вентиляцію, дах. При цьому оплачується опалення таких будинків за бюджетний рахунок.

В тренді
Лоукостер SkyUp оголосив про "позапланові" рейси для заробітчан
SkyUp відкриє новий напрямок до Туреччини в грудні

"У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з "Київенерго" в рамках спільної програми "Енергоефективний клієнт" ми проаналізували енергоспоживання більше 1 тис. будинків в Києві. Виявилося, що є ціла низка бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше , ніж могли б за нормативом!" – розповідає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

Як проводять енергоаудит і скільки це коштує

Реклама

Українці витрачають на опалення приблизно втричі більше енергоресурсів, ніж сусідня Польща. З 18 мільярдів кубометрів газу, які "спалюють" для генерації тепла, 9,5 мільярда просто "губляться". Щоб виправити ситуацію, необхідно провести термомодернізацію більшості будівель. Список робіт і вимоги до них повинен визначити сертифікований енергоаудитор.

Повна термомодернізація житлового багатоквартирного будинку, якщо мешканці проведуть її за свої гроші, повністю окупиться за п'ять-сім років. До речі, як розповідає енергоаудитор Сергій Свистюк, теоретично добитися максимального класу енергоефективності та мінімізувати втрати тепла можна в будь-якому будинку. Однак іноді, як зазначає експерт, легше побудувати нову будівлю.

"Кардинально змінити клас енергоефективності та перевести старий будинок відразу з найнижчого класу F до найвищого класу дуже складно. Можливо, простіше побудувати новий будинок. Якщо йдеться про житловий будинок, необхідно буде відселяти всіх його жителів і повністю міняти всі інженерні мережі. В цьому випадку вже не обійтися тільки приведенням огороджувальних конструкцій до нормативу і регулюванням системи опалення", – розповідає Сергій Свистюк.

Так, щоб перевести будинок з класу С до класу А, треба підвищити його енергоефективність втричі. За словами експерта, з кількасот будинків, в яких він провів енергоаудит, 60% будівель мали клас енергоефективності Е, 20% – на рівні класу F. "Зустрічаються і будівлі класу D, C – це вже будівлі нової і відносно нової споруди", – зазначає аудитор.

Детально про те, як відбувається енергоаудит, можна прочитати тут.

Реклама

Є два джерела фінансування тепломодернізації будинку: залучені кошти і власні накопичення. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC тощо), ще один варіант – отримати бюджетне фінансування (державна чи міська програми 70/30), взяти кредит, наприклад, в Європейському банку. Ще можна залучити енергосервісну компанію, яка виконає всі роботи "під ключ", профінансує проект, а вигоду від отриманої економії розділить разом з мешканцями.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти