Чому українці погано платять за комунальні послуги

2017 року українці стали краще платити за компослуги, ніж 2016-го, підрахувала Держслужба статистики. Так, якщо на кінець грудня 2016 року середня оплата за рахунками становила 83%, то на кінець грудня 2017 року – вже 88,1%. При цьому частина регіонів погашає борги попередніх періодів, інші, навпаки, їх накопичують (див. інфографіку).

Експерти кажуть, що ситуація за рік трохи поліпшилася тільки за рахунок виплати субсидій. Тим, кому субсидії не покладені, або люди їх з якихось причин не оформили, продовжують збільшувати борги.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За що не платять

Як видно з інфографіки, найкраща ситуація з оплатою електроенергії, причому вона стабільна з року в рік – боргів за світло практично не буває. А ось з природним газом, яким в приватних будинках, насамперед у селах, багато хто опалює житло, ситуація найскладніша – рівень оплати по країні всього 80%. Тобто кожен п'ятий кубометр газу використовується "на шару". За інші види послуг – опалення, гарячу та холодну воду, вивезення сміття – громадяни розраховуються на 94-96%.

Як роз'яснив нам експерт в сфері ЖКГ Андрій Никончук, найкраще платять за те, чого простіше всього позбутися, і навпаки.

"Відрізати електропроводи за несплату легко, а підключити потім складно і дорого. Крім того, щодо електроенергії у нас давно 100%-вий облік, тому і рівень оплати високий, – каже Никончук. – А ось газ в сільській місцевості відрізати набагато складніше, тому і затримки з платежами".

Борги зростають

Тим не менш, незважаючи на те, що люди стали платити акуратніше, боргів стало більше. Так, наприклад, за газ вони 2017 року зросли рівно вдвічі – до 12,45 млрд грн. Що, на думку експертів, говорить про те, що ціна газу для населення і так непосильна, тому її підвищення тільки збільшить суму заборгованості і зажадає додаткових коштів з держбюджету на субсидії населенню.

"У найскладнішій ситуації перебувають мешканці депресивних регіонів – таких, як Сумщина і Луганщина, де було розвинене машинобудування, а зараз заводи простоюють. У людей зарплати, образно кажучи, на 10 гривень вище, ніж рівень, при якому призначають субсидії, тому оформити держдопомогу вони не можуть і платити за рахунками їм теж не по кишені", – аналізує Никончук.

Експерти приблизно однаково оцінюють очікування щодо платежів цього року.

"Платежі навряд чи збільшуватися. Минулого року почав чіткіше працювати механізм субсидій, їх одержувачів стало більше, ось і маємо приріст за рівнем платежів, хоча насправді люди стали біднішими, раз вони не можуть самі оплатити компослуги, – аналізує Никончук. – Люди платять копійки, оскільки вони мало заробляють, решта – за рахунок держави. Але цього року ситуація зміниться, так як були збільшені пенсії, зросли номінальні зарплати. Тобто після закінчення опалювального сезону, коли не треба буде платити за тепло, багато хто втратить субсидії зовсім".

Щоправда, економіст Олександр Охріменко прогнозує з літа тимчасове зростання платежів:

"Левова частка оплати зараз за тепло, тому багато накопичують борги, потім поступово за весну і літо виплачують, а з початку опалювального сезону рівень оплат впаде, навряд чи наприкінці грудня ми побачимо оплату рахунків на рівні 88%".

Вихід зі становища – реструктуризація (розстрочка) боргів і поступове їх погашення. Так, за 2017 рік боржники уклали понад 91 тис. договорів, а за 2016-й – всього 36 тисяч.