Пеня, суди, відключення: боржників за комунальні платежі чекають суворіші покарання

Реформи в енергосекторі і в сфері житлово-комунального господарства, які хоч повільно, але реалізуються в нашій країні, покликані принципово змінити систему розрахунків за енергоносії та, зокрема, за житлово-комунальні послуги. Якщо говорити загалом, будується така система, коли енергоносії і пов'язані з ними "блага цивілізації", в тому числі для побутових споживачів, поставлятимуться тільки за умови повної оплати за них. У зв'язку з цим повинна посилитися відповідальність споживачів за своєчасність платежів за надані житлово-комунальні послуги. Експерти кажуть, що варто очікувати і суворіших покарань для боржників.

Пеня. "Смішна", але неприємна

З 1 травня набуває чинності новий закон "Про житлово-комунальні послуги", прийнятий Верховною Радою ще 2017 року. Одним з важливих нововведень цього закону є повернення норми про нарахування пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У законі йдеться: "У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу".

Пеня нараховуватиметься як індивідуальним споживачам (мешканцям), так і колективним – ОСББ, керуючим компаніям – залежно від того, хто саме уклав договір на поставку житлово-комунальних послуг.

Виняток становитимуть випадки, коли 21-й (і 22-й) день місяця – вихідні дні. У законі зазначено, що "нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем ​​граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги".

Якщо порахувати, суми пені виходять не такими вже й великими. Наприклад, якщо споживач затримав платіж розміром 100 грн на один день, йому буде нарахована пеня розміром в 1 копійку. За місяць несплати набіжить 30 копійок пені. Якщо борг становить 1000 грн, за один день прострочення додатково нарахують 10 копійок.

При цьому варто врахувати, що споживачі повинні оплачувати житлово-комунальні послуги до 20-го числа кожного місяця. Якщо така норма прописана в договорі, пеня нараховуватиметься з 21-го числа.

В законі вказано лише дві поважні причини, коли борги з ЖКП не обкладатимуться пенею. Перша – це якщо заборгованість утворилася через те, що держава вчасно не розрахувалося з постачальником житлово-комунальної послуги за надані людині пільги або субсидії. Друга причина – якщо споживачеві несвоєчасно виплачують зарплату. Однак в такому випадку споживач повинен буде надати постачальнику ЖКП документ, що підтверджує наявність заборгованості із зарплати.

Чи нараховуватиметься пеня на ті борги, які з'являться після 1 травня, або і на ті, які існують зараз, – до кінця не ясно. Відповідних документів ми не виявили, не змогли нам допомогти в цьому і експерти. За їхніми словами, багато підзаконних актів ще в стадії розробки.

"Зараз у споживачів ще є можливість реструктуризувати свої борги. Якщо ж вони цього не зроблять, логічно припустити, що пеня нараховуватиметься на всю суму боргу", – вважає економічний експерт, аналітик Борис Кушнірук.

Суди і відключення

Однак введення штрафних санкцій (пені) – не єдина міра впливу на боржників, передбачена новим законом про житлово-комунальні послуги. Крім цього, виконавці (постачальники) житлокомпослуг мають право вимагати борги в судовому порядку, а також відключати боржників від поставок тієї чи іншої послуги.

В принципі, такі форми впливу на боржників були передбачені і колишнім законодавством, але ними користувалися нечасто. Тепер же, після набуття чинності нових правил, передбачених законами про житлово-комунальні послуги і про комерційний облік тепла, електроенергії і т.п., – такі процеси стануть частішими, вважають експерти.

"Є послуги, які споживаються індивідуально, і є послуги, які споживаються колективно. Наприклад, споживання води вважається колективним споживанням, а електроенергія споживається індивідуально, за винятком місць загального користування. Логіка законодавства, яке було прийнято останнім часом, – про комерційний облік, про житлово-комунальні послуги – передбачає, що будь-який постачальник житлово-комунальних послуг є відповідальним за доставку послуги до споживача, з яким укладено договір – індивідуального або колективного. А споживач, який замовляє послугу, зобов'язаний за неї заплатити. І як він це зробить – це його особиста проблема. Зараз ще видаються підзаконні акти, але багато вже видані. Наприклад, вже прийнята і з 1 січня введена в дію методика розподілу тепла в багатоквартирних будинках. Її ще мало хто читав і мало хто розуміє, що і як, але вона вже є. Це викликатиме масу потрібних і не потрібних емоцій з боку споживачів. І ці речі потрібно пояснювати", – каже Святослав Павлюк, експерт Реанімаційного пакету реформ з питань енергоефективності.

Нещодавній приклад посилення законодавства – ледь не сталося відключення води жителям багатьох населених пунктів через те, що 38 водоканалів-боржників не реструктуризували вчасно заборгованість і тому не змогли укласти нові договори з постачальниками електрики, відповідно до правил, продиктованими реформою енергоринку.

Постанова уряду, видана за кілька днів до початку можливих відключень, відстрочила відключення води мільйонам українців, однак не вирішила проблему.

"Природно, що тепер водоканали зацікавлені в тому, щоб з ними розрахувалися боржники. Отже, вони "тиснутимуть" на домогосподарства, які мають заборгованості перед ними. У водоканалів і енергетичних компаній є можливість подати до суд на неплатника. Якщо це ОСББ – там взагалі легко затребувати борги. Там ніхто не розбиратиметься, хто саме з мешканців заборгував. Компанія – виконавець послуги просто подає позов проти ОСББ як проти юридичної особи. А в будинках, які обслуговуються керуючими організаціями (колишніми ЖЕКами), подається позов проти конкретних мешканців-боржників", – пояснює експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев.

Щоправда, за законом, перш ніж відключити квартиру або будинок від комунальної послуги, виконавець цієї послуги повинен спочатку направити боржнику офіційне попередження. Але він може це зробити буквально наступного дня після закінчення граничного терміну оплати комунальних послуг, який передбачений в договорі (наприклад, 20-те число наступного місяця). А ось відключити або обмежити постачання комунальних послуг виконавець має право не раніше, ніж через 30 днів після попередження (крім електроенергії). Зрозуміло, в разі, якщо борг до цього терміну не буде сплачений (разом із пенею).

Не тільки загрози

Відключати боржників зможуть від водопостачання, від каналізації і від електропостачання. Виняток можуть зробити тільки для домогосподарств, які вважаються малозабезпеченими і є учасниками урядової програми надання субсидій. Однак, як уже заявляли чиновники, покарання для субсидіантів теж буде. Насамперед погрожують позбавити їх монетизованих субсидій, повернувши для боржників безготівкову форму бюджетної компенсації. Якщо ж борги зростатимуть – позбавлять субсидій. Ну, а після цього до них можуть застосовуватися форми впливу, як і для інших боржників.

Насамперед боржники можуть втратити цінні речі і машини. Але якщо борг величезний, є загроза втратити навіть житло.

"Наскільки мені відомо, в Україні наразі є тільки два судових рішення, за якими злісні боржники фактично були позбавлені житла. Судові виконавці були зобов'язані продати квартири цих людей і покрити їх борги перед постачальниками комунальних послуг. Однак це довгий процес, і ці рішення ще на стадії апеляції. Але факт той, що прецеденти вже були", – говорить Геннадій Рябцев.

Експерт вважає, що ці випадки можуть стати набагато масовішими, як тільки будуть повністю визначені правила на відповідних ринках.

"На ринку електричної енергії правила вже практично повністю визначені і протягом року, я думаю, вони всі запрацюють. Щодо газового ринку ситуація складніша, там все залежатиме від того, коли буде введено добове балансування. Щодо ринку житлово-комунальних послуг все складніше, оскільки це сфера відповідальності місцевих органів самоврядування. Все залежатиме від тих рішень, які будуть прийняті на місцевому рівні", – говорить Рябцев.

Схожі припущення висловлює і Святослав Павлюк.

"На мою думку, інтерес постачальника – не в тому, щоб відключити споживача, а в тому, щоб отримати від нього гроші. І, найімовірніше, активніше відбуватимуться процеси, як, наприклад, в Білорусі, коли постачальники подають до суду на боржників. Квартири боржників продаватимуться з аукціону, а їх самих почнуть виселяти. Звісно, насамперед виконавча служба може спробувати продати ваш телевізор або автомобіль. Житло продаватиметься в останню чергу. Але такої ситуації, як раніше, коли роками можна було не платити за комунальні послуги, і вам за це нічого не буде – такої ситуації більше бути не може", – говорить експерт.