Опалення по-новому: як Рада хоче змінити закон про теплопостачання

19 жовтня 2016, 08:46

Сергій Гусєв

Порядок послуги постачання теплом повільно, але намагаються привести у відповідність до сучасних вимог

Закон "Про теплопостачання" був ухвалений 2005 року. В 2010-2015 роках до нього 14 разів вносилися зміни і доповнення. Ідеологічно він доповнює норми закону "Про житлово-комунальні послуги" від імені однієї послуги – виробництво і постачання теплової енергії.

На сьогодні у Верховній Раді на розгляді перебувають кілька законопроектів, які передбачають внесення змін до закону "Про теплопостачання". Частина з них прийняті за основу (в першому читанні), частина знаходиться на ознайомленні і розгляді, один документ повернутий ініціатору для доопрацювання. Більшість законопроектів спрямовані на врегулювання та стимулювання діяльності з виробництва теплової енергії з альтернативних джерел.

Прийнято за основу

  •     Проект нового закону "Про житлово-комунальні послуги" (1 581-д від 10.12.2015 р). Ініціатор – група народних депутатів. Прийнято в першому читанні 02.02.2016 р.
Реклама

Пропонується в законі "Про теплопостачання" записати, що тарифи на теплову енергію, яка виробляється і постачається за допомогою систем автономного опалення, встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного такою системою. При цьому повинні враховуватися собівартість виробництва та постачання теплової енергії та рентабельності суб'єкта господарювання, який здійснює таку діяльність.

  •     Проект закону "Про внесення змін до закону "Про теплопостачання" щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел" (№4334 від 30.03.2016 р).Ініціатор – група народних депутатів. Прийнято в першому читанні 22.09.2016 р.

Україна взяла на себе перед ЄС зобов'язання до 2020 р. досягти в загальній структурі енергоспоживання країни частки 11%, що припадає на енергію, вироблену з відновлюваних джерел. Цей же показник закріплений в Національному плані дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р., затвердженому розпорядженням Кабміну від 1 жовтня 2014 р № 902-р.

Дана мета досяжна двома основними шляхами: нарощуванням потужностей, що працюють на альтернативних джерелах енергії, і зниженням споживання газу для виробництва енергії.

Уряд вирішив, що на кінець 2020 р. потужність об'єктів теплоенергетики, які використовують відновлювані джерела, повинна становити 14 940 МВт. Встановлена теплова потужність таких об'єктів, введених в експлуатацію в країні в 2014-2015 рр., становила всього 1204 МВт. Ці потужності дозволять щорічно заміщати 416 млн кубометрів газу.

За інформацією НАК "Нафтогаз України", загальне зменшення споживання газу в країні 2015 року по відношенню до 2013-го, становить 5,8 млрд кубометрів (або 25%), в т.ч.: населенням – 26%; теплокомуненерго – 21%; бюджетними установами – 33%.

Найповільніші темпи зменшення споживання газу спостерігаються в секторі комунальної теплоенергетики. Основним стримуючим фактором тут є нерівність умов тарифоутворення для виробників тепла з газу і з альтернативних джерел.

Для виправлення ситуації пропонується внести зміни до закону "Про теплопостачання" щодо:

  •     встановлення стимулюючих тарифів підприємствам на теплову енергію, вироблену для потреб бюджетних установ та населення з альтернативних джерел, на рівні 0,9 тарифу на теплову енергію з газу;
  •     передачі повноважень від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, органам місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів та місцевим адміністраціям – з ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії з використанням альтернативних джерел.

Автори законопроекту вважають, що його прийняття сприятиме стимулюванню виробництва теплової енергії з альтернативних джерел на місцевому рівні, створить сприятливі умови для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій в зазначену сферу, оскільки надасть гарантії на законодавчому рівні щодо повернення інвестицій і отримання прибутку.

Перебуває на ознайомленні і розгляді.

  •     Проект закону "Про внесення змін до законодавчих актів щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води" (№4643 від 11.05.2016 р). Ініціатор – Кабмін.

На сьогодні не встановлена чітка відповідальність споживачів за самовільне відключення від теплових мереж та внутрішньобудинкових систем централізованого опалення. Також немає механізму, що дозволяє визначати території теплопостачання, в межах яких може діяти тільки конкретна система теплопостачання (централізована або автономна, індивідуальна). Не відповідає сучасним вимогам і процедура затвердження схеми теплопостачання.

Виправити недоліки пропонується шляхом внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та до законів "Про теплопостачання", "Про ринок природного газу", "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про житлово-комунальні послуги".

  •     Проект закону "Про внесення змін до закону "Про теплопостачання" щодо передачі повноважень на встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії з альтернативних джерел" (№4580 від 04.05.2016). Ініціатор – Кабмін.
Реклама

Цей законопроект багато в чому перегукується в "депутатським" №4334, який вже прийнятий в першому читанні, тому навряд чи його розглядатимуть в сесійній залі як окремий документ. Велика ймовірність, що уряд просто попрацює з профільним комітетом, щоб внести потрібні йому корективи до №4334, підготовленого до другого читання.

В тренді
Пандемія перекроїла ринок праці. Що змінюється в Україні?
  •     Проект закону "Про внесення змін до ст. 19 закону "Про теплопостачання" щодо укладення довгострокових договорів на постачання теплової енергії" (№4581 від 04.05.2016). Ініціатор – Кабмін.

У пояснювальній записці до законопроекту написано, що аналіз ситуації щодо впровадження інвестиційних проектів, пов'язаних з встановленням в бюджетній сфері теплогенеруючих потужностей на альтернативних видах палива, свідчить про наявність ризиків, що стримують довгострокові капіталовкладення. Такими ризиками є відсутність у бюджетних установ та органів місцевого самоврядування стимулів до укладання довгострокових договорів на постачання теплової енергії. Ці ризики стримують приплив інвестицій в заходи щодо збільшення частки альтернативних джерел енергії в сфері виробництва теплової енергії.

У проекті закону, зокрема, планується дозволити бюджетним установам укладати договори на постачання теплової енергії, термін яких буде не менше, ніж термін окупності відповідних інвестиційних проектів (не менше 5 років).

  •     Проект закону "Про внесення змін до деяких законів щодо переходу до використання альтернативних видів палива та переходу суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання" (№4937 від 08.07.2016). Ініціатор – Кабмін.

Метою розробки даного проекту закону названо запровадження стимулювання заміщення природного газу при виробництві теплової енергії шляхом введення окремого порядку формування тарифів на теплову енергію, що вироблялася з альтернативних джерел, а також забезпечення переходу суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на суміжних ринках, зокрема в сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання.

Стимулююче регулювання (RAB-регулювання) – це система утворення тарифів на основі їх довгострокового регулювання. Нею передбачається встановлення величини необхідного доходу залежно від досягнення встановлених показників надійності постачання і якості обслуговування споживачів, а також мотивація регульованих компаній до зниження витрат.

Повернутий ініціатору для доопрацювання

  •     Проект закону "Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення законодавства в сфері теплопостачання і ЖКП" (№2670 від 20.04.2015). Ініціатор – Кабмін.

Автори законопроекту зазначали, що зараз в Україні законодавчо закріплено основний принцип встановлення тарифів на рівні не нижче економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання). Разом з тим, в ряді законів містяться норми, що залишають можливість встановлювати тарифи з відхиленням від економічно обґрунтованих витрат з наступним відшкодуванням з відповідного бюджету. Необхідно ці лазівки закрити шляхом внесення законодавчих змін.

До проекту закону були висловлені зауваження як членами профільного комітету ВР, так і АМК, Головним науково-експертним управлінням. Комітет, однак, рекомендував прийняти його в першому читанні, а зауваження усунути при підготовці до другого. Але депутати вирішили не поспішати з остаточним закриттям можливостей для заробітку на бюджетних тарифних відшкодуваннях і 21 травня "завернули" законопроект.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти