Нововведення в субсидії: зекономлені гроші повернуть, а на комуналці можна буде заробляти

Українці вже через кілька місяців відчують на собі перший крок прийдешньої монетизації субсидій. Щоправда, торкнеться нововведення не всіх. Частину зекономленої "комунальної знижки" повернуть українцям грошима. Якщо наступного року монетизація запрацює повноцінно, за словами міністра енергетики Ігоря Насалика, "живими" грошима субсидіант зможе за опалювальний сезон отримати зекономлені десять тисяч гривень. Сайт "Сегодня" з'ясував, як запрацює монетизація і що зміниться.

Частину коштів віддадуть субсидіантам, а решта повернуть до бюджету

Субсидії українцям надають на соціальну норму споживання. Наприклад, минулої зими на опалення будинку площею 70 квадратів давали 385 кубів газу. За опалювальний сезон держава дає знижку на 2310 кубометрів. Якщо замість 385 витрачати 300 кубів, за шість місяців збереться "зайвих" 510 кубометрів, а сума переплати досягне 3500 гривень.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Кілька тижнів тому, як зазначає віце-прем'єр Павло Розенко, український уряд зробив "перший крок" монетизації – частину від зекономленої суми віддадуть грошима. Від заощаджених 3500 гривень на банківську карту субсидіанта перерахують 690 гривень, решту повернуть до державного бюджету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Кабмін змінив систему нарахування субсидій

Як отримати частину невикористаної субсидії грошима:

• З першого липня по перше вересня подати заяву до управління соціального захисту.
• Вказати в заяві банківський рахунок, на який перерахують гроші.

"Відкриття рахунку в банку, як і вибір самої уповноваженої банківської установи, через які здійснюються виплати соціальних допомог і пенсій, здійснюється субсидіантом самостійно. На момент подачі заяви рахунок в банку має бути вже відкритим", – йдеться в постанові Кабміну.

Хто може отримати допомогу:

• Родини з газовим опаленням, які заощадили понад 100 кубів блакитного палива.
• Родини з електричним опаленням, які заощадили понад 150 кВт*год.

Фото: novput.com.ua

Якщо родина використовує для опалення електроенергію, їм повернуть суму, еквівалентну 150 кВт*год світла. За чинними тарифами це всього 174 гривні. Переплату за центральне опалення спишуть повністю.

До слова, як зазначають в Міністерстві соціальної політики, гроші, які повернуть українцям, в декларації про доходи вказувати не потрібно. Фактично, при підрахунку знижки на наступний опалювальний сезон, не враховуватимуться.

Як працюватиме монетизація

Механізм монетизації субсидій уряд обговорює практично з першого дня своєї роботи, пояснюють в Міністерстві фінансів. По-перше, монетизувати субсидії настійно рекомендує МВФ, по-друге – як показує аналіз споживання, українці з субсидіями витрачають більше енергоресурсів. Українці без "комунальних знижок" зацікавлені в економії, в той час як субсидіанти в будь-якому випадку не заплатять більше обов'язкового платежу (якщо витрачають в межах норми).

Якщо монетизацію впровадять, держава дасть кошти на оплату соціальних норм і якщо витратити менше, "здачу" можна залишити собі. Наприклад, якщо родина з будинком площею 70 квадратних метрів замість 385 кубів витрачатиме 300, за опалювальний сезон можна "заробити" близько 3500 гривень тільки на газі.

За словами Павла Розенка, модель монетизації пільг уряд розробить до кінця 2017 року. Зараз, за даними Мінфіну, є дві головні моделі монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які компенсовуватимуть субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, відразу споживачам.

Фото: img.com.ua

Друга модель також має кілька варіантів. На рахунки субсидіантів можуть перерахувати всі гроші на комуналку або тільки "зекономлені" гроші.

"Моя особиста думка: Я б йшла поетапно, тому що ця зміна несе ризики. Ми не знаємо, як поведеться людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші, і не буде обмежень з використання. Я не впевнена, що в цьому випадку не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Має бути підготовлене технічне рішення: які картки і на якій базі. Можливо, потрібно починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризику несплати. Потім потрібно переходити на повну монетизацію", – розповідає радник міністра фінансів Яна Бугримова.

До середини літа у Львові проведуть експеримент – безкоштовний проїзд в транспорті скасують, а пільговикам натомість видадуть гроші. Наступний етап монетизації – виплата комунальної знижки грошима. Якщо експеримент виявиться вдалим, наступного року львівський досвід поширять на всю Україну.

У скільки Україні обходяться субсидії

Цьогоріч держава витратить на компенсацію "знижки" близько 51 мільярда гривень. До кінця 2017-го, за підрахунками Міністерства соцполітики, 9 з 15 мільйонів українських родин отримуватимуть субсидії. Всього за кілька років кількість одержувачів субсидії в Україні зросла в 20 разів. Так, 2014-го субсидію оформили 450 тисяч осіб.

За даними Держстату, в березні цього року програма субсидій покрила 43,6% домогосподарств. Уже зараз в Сумській і Тернопільській областях знижку отримують більше 60% місцевих жителів. Найменше знижок в Одеській області і в Києві – 16,3 і 26,7% відповідно. "Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в березні 2017 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року вдвічі і становив 2853,7 гривні", – говориться в даних Державної служби статистики.

"Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в березні 2017 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року вдвічі і становив 2853,7 гривні", – говориться в даних Державної служби статистики.

Діюча система субсидій, вважає представник ЄБРР Сергій Маслюченко, гальмує процес створення ОСББ та введення заходів з енергоефективності. "Якщо багато субсидіантів в будинку, спробуйте переконати співвласників створити ОСББ. Це неможливо", – говорить експерт. Мер Миргорода Сергій Соломаха також упевнений: через те, що в багатьох будинках більшість мешканців – субсидіанти, у городян немає стимулу утеплювати свої квартири і створювати ОСББ.