Як українців карають за борги з "комуналки": коли можуть відсудити машину і квартиру

В Україні продовжують зростати тарифи на "комуналку". З 1 травня подорожчав газ, на початку літа, як обіцяють в Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), подорожчає гаряча вода, а в вересні більше доведеться платити і за світло. Разом з подорожчанням комунальних послуг зростає і розмір заборгованості. За підсумками року рівень розрахунку населення досяг 92,3%, найгірше платять за опалення і гарячу воду (рівень розрахунку на рівні 86,4%). Сайт "Сегодня.ua" з'ясовував, що загрожує боржникам.

За борги забрали квартиру

Як розповідає юрист Олександр Плохотнік, в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати в суд на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання і без виклику сторін. Тобто боржник, у якого, наприклад, збираються заарештувати машину, дізнається про це тільки після того, як в будинок наскочать судові пристави.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Кілька днів тому в Україні на державному аукціоні продали квартиру в Луцьку. Власники житла не оплачували "комуналку" багато років, в зв'язку з чим суд ухвалив рішення заарештувати житло. Згідно із законом, зазначає Олександр Плохотнік, стягнути у боржника можна "комуналку" за три роки. Квартиру продали приблизно за 450 тисяч гривень, 50 тисяч гривень забере "ЖЕК", а решту суми віддадуть власникам проданої квартири.

"Заарештувати єдину нерухомість або землю у боржника можна лише в тому випадку, якщо борг перевищує розмір десяти мінімальних заробітних плат. З 1 травня мінімальну зарплату підвищили, отже, щоб заарештувати житло, борг повинен бути не менше 14 500 гривень", – розповідає Олександр Плохотнік.

"Заарештувати єдину нерухомість або землю у боржника можна лише в тому випадку, якщо борг перевищує розмір десяти мінімальних заробітних плат. З 1 травня мінімальну зарплату підвищили, отже, щоб заарештувати житло, борг повинен бути не менше 14 500 гривень", – розповідає Олександр Плохотнік.

Юрист пояснює, на його практики випадків продажу квартири в рахунок боргів не було, проте така ймовірність завжди є. Навіть після того, як суд ухвалив рішення заарештувати житло, за словами Олександра Плохотніка, ще можна поборотися за свою квартиру.

"Після рішення суду буде десять діб на оскарження. Тоді вже засідання буде проходити з запрошенням сторін. Завжди можна попросити реструктуризувати борг, почати його поетапно виплачувати. Ризик втратити квартиру є, скажімо так, у самих несвідомих громадян", – пояснює юрист.

Як повідомили в запорізькому концерні "Міські тепломережі", з боржниками за гарячу воду та опалення юристи підприємства борються регулярно. Наприклад, 4 травня у одного з боржників вилучили автомобіль ВАЗ 2107: борг запорожець погасив вже на наступний день.

12 травня, також за борги з "комуналки", "Міські тепломережі" відсудили у свого боржника телевізор, пилосос, мікрохвильову піч, колонки. Все це майно буде продано на державному аукціоні, гроші підуть на погашення боргів.

Як продають арештоване майно

На сайті системи електронних торгів арештованого майна, на аукціоні можна придбати нерухомість, транспорт, техніку і навіть канцелярські товари. Все це "добро" вилучили у власників в рахунок боргу.

Наприклад, на даний момент на аукціоні можна придбати єгипетські кальяни (450 штук по 480 гривень за кожен). При цьому приблизно такі ж кальяни в інтернет-магазинах можна купити за 700 гривень за штуку.

Також на державному аукціоні можна придбати цілу бібліотеку всього за тисячу гривень. За кілька років з молотка державного аукціону пішли сотні квартир, серед яких скромне житло в Дніпропетровську за 400 тисяч гривень, і чотирикімнатна столична квартира на Хрещатику за 15 мільйонів гривень.

Юрист пояснює, найчастіше майно стягують в рахунок боргів за кредитом, однак майно також конфіскувати в разі, якщо воно потрапило в Україну з порушенням митного законодавства.

Коли можна платити менше

Як говорить юрист Олена Проценко, кияни дуже рідко користуються своїми правами в питаннях ЖКГ. Так, якщо через поганий тиску в системі на останніх поверхах квартири слабкий напір води, або ж замість гарячої з крана тече тепла вода, можна сміливо звертатися до суду.

При цьому правилами надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено (постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630), температура віконного скла в теплих квартирах повинна бути в межах 10-12 градусів, а температура гарячої води повинна бути не менше 50 °С і не вище 75 °С. Тиск в водопровідних трубах розраховується для кожного будинку індивідуально.

Читайте також: Скільки буде коштувати скупатися, вмитися і сходити в туалет з новими тарифами

Якщо температура води знижується до 45-49 °С, оплата послуги зменшується на 10% за весь строк відхилення. Якщо вода прогрівається від 40 до 44 °С, то оплата за неї зменшується на 30%. Якщо температура води нижче 40 градусів, за неї можна платити за тарифом холодної.

"Якщо раптом в крані поганий напір через слабкий тиск, необхідно звернутися зі скаргою в підприємство, яке надає послугу, а після, якщо проблема не буде усунена, звернутися до суду і вимагати, щоб був встановлений, наприклад, додатковий насос для того, щоб послуга відповідала", – говорить юрист.