Що не так в Україні: чому будинки руйнуються, а тарифи "з'їдають" зарплати

Опалювальний сезон виявився рекордно дорогим для українців. За кілька років Гкал тепла в Києві подорожчав з 375 до 1417 гривень. До подорожчання мало хто замислювався про енергоефективність: дешеве тепло "вивітрилося" через вікна, двері, вентиляцію, шви і так далі. За кілька років ситуація з енергоефективністю практично не змінилася, 90% багатоповерхівок потрібно утеплювати. Однак тепер за тепло доводиться платити в чотири рази більше. В цьому опалювальному сезоні виявилося, що в будинках, які провели термомодернізацію, витрачають на опалення в декілька, а іноді й у десятки разів менше. Сайт "Сегодня.иа" з'ясував, що не так з українськими будинками і які помилки допускають, утеплюючи свої будинки і квартири.

Хороша новина: за тепло можна платити в рази менше

Потенціал економії в Україні величезний. Термомодернізація будинку може зберегти від 40 до 80% тепла. Приміром, якщо невеликий будинок з низьким класом енергоефективності за місяць витрачає 100 Гкал тепла, після масштабної термомодернізації виявиться, що і 20 Гкал достатньо, щоб у квартирах було тепло.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Стандартна стіна (50 см цегляної кладки і штукатурка) забезпечує теплоопір в чотири рази нижче норми. Щоб "дотягнути" до нормативу, досить обшити стіни, дах і цоколь утеплювачем шириною 120-150 мм. Утеплювати також доведеться підвал і дах, встановити індивідуальний тепловий пункт, який буде регулювати подачу тепла залежно від температури на вулиці.

Фото: Данило Павлов

У добре утеплених будинках опалення двокімнатної квартири може коштувати менше 200 гривень, а в типовому будинку за опалення тієї ж площі доведеться віддати приблизно в 9 разів більше – 1800 гривень. Як розповідає експерт у сфері ЖКГ Тетяна Бойко, серед її знайомих є кілька людей, які платять за опалення одного квадратного метра всього лише одну гривню. "Це добре термомодернізовані будинки. Є будинки ОСББ, які отримали 4-6 гривень за квадратний метр опалення. І є люди, які отримали платіжки по 33 гривні за квадратний метр, а є і ті, хто більше", – розповідає експерт.

В одному з "енергоефективних будинків у Києві живе і голова ОСББ Василь Рудницький, минулого місяця опалення квадратного метра обійшлося йому в 6,85 гривні. "У нас батарея трохи тепла, а в хаті не менше 20 градусів! Будинок утеплений, поставлений лічильник, створений тепловий пункт", – пояснює Василь Рудницький.

В середньому на опалення, підрахував менеджер ДТЕК ЕСКО Сергій Свистюк, сім'я у звичайній квартирі площею 50 квадратних метрів може витрачати від 0,9 до 1,7 Гкал тепла на місяць. Згідно з тарифом "Київенерго", 1 Гкал коштує 1416,9 гривні. Якщо врахувати, що в опалювальний сезон у середньому сім'я використовує 1,3 Гкал, цієї зими доведеться платити 1841,9 гривні за тепло (торік – 854,3 гривні).

Погана новина: на утеплення доведеться витратити мільйони гривень

Залежно від розмірів будинку і його стану термомодернізація може обійтися у суму від двох до семи мільйонів гривень. Приміром, термомодернізація багатоповерхівки по вул. Ніла Хасевича в Луцьку обійшлася у 2,18 млн гривень. Мешканці провели роботи в кредит, в результаті щороку на опаленні можна економити 562 тисячі гривень, частину "звільнених" коштів спрямували на погашення кредиту, решта – залишається в "кишенях". Якщо тарифи не будуть рости, термомодернізація в цьому будинку окупиться за п'ять років, якщо тариф знову піднімуть – ще швидше.

Шукати джерело фінансування мешканцям доведеться самостійно. У багатьох містах частину коштів на термомодернізацію готове дати місто. Наприклад, у Києві діє програма 70/30. Більшу частину робіт (70%) оплатять з міського бюджету, решта 30% доведеться платити співвласникам будинку.

Ще одне джерело фінансування – міжнародні гранти. Гроші на утеплення практично "дарують" ЄБРР, USAID, IFC та ін. Для цього необхідно написати заявку та взяти участь у гранті. Іноді міська влада допомагає ОСББ зібрати документи для участі у гранті. Таке практикується, наприклад, у Миргороді. Щоправда, і в грантах і в міських програмах можуть брати участь тільки ОСББ. Тому перший крок на шляху до "порятунку" свого будинку – створення ОСББ.

Фото: Данило Павлов

У цьому році також з'явиться ще одне джерело фінансування – Кабмін обіцяє запустити Фонд енергоефективності вже в квітні. Бажаючі взяти кредит для проведення енергоефективних заходів зможуть звернутися в технічний офіс Фонду для отримання придатного для їхнього будинку типового рішення. Потім самостійно обрати банк, з яким вони бажають співпрацювати, визначитися з компанією-виконавцем послуг і за результатами впровадження заходів провести аудит, який засвідчить підвищення класу енергоефективності будинку. Після цього у споживачів буде можливість отримати компенсацію у розмірі до 50% від суми кредиту. Чим вищий клас енергоефективності – тим більша компенсація.

Що не так: українці самі руйнують свої будинки

Одна з найпоширеніших помилок – клаптикове утеплення. Коли шаром утеплювача обшивається зовнішня стіна окремої квартири, в першу чергу постраждають сусіди. Волога накопичується в місцях стику – з'явиться цвіль, стіни нерівномірно нагріваються і охолоджуються – з'являться мікротріщини.

Клаптикове утеплення. Фото: Данило Павлов

Власникам квартири, яка таким чином утеплилась, можливо, буде комфортніше – у приміщенні дійсно "потепліє". Однак результат комфорту – тріщини на стінах і повільне руйнування всього будинку. Те ж стосується й утеплення лише однієї стіни будинку.

Батареї переносять на балкон. Українці, які утеплюють стіни балкона і розширюють за рахунок нього квартиру, порушують енергобаланс всього будинку. В результаті, в сусідніх квартирах по стояку може бути холодно. Щоб виправити ситуацію, доведеться встановлювати балансувальні клапани на трубах в підвалі. Якщо навіть радіатори не переносяться на балкон, опалювальна площа збільшується і за "зайві" квадрати будуть платити мешканці всього будинку.

Переносити батареї на балкон не можна. Фото: santehpro.kiev.ua

Утеплення без енергоаудиту. Навіть якщо утеплювати весь будинок по периметру, але при цьому не розрахувати потрібну товщину утеплювача, проігнорувати "точку роси", роботу доведеться переробляти. Наприклад, 20-поверховий будинок на вулиці Бажана, 23 у Києві обшитий утеплювачем товщиною 50 мм (при цьому утеплена тільки одна стіна). Щоб стіни відповідали нормативу, товщина повинна бути не більше 100 мм (точніше повинен підрахувати енергоаудитор). Мешканці планують провести комплексну термомодернізацію, і "неправильний" утеплювач в такому випадку доведеться зривати. Фактично, гроші на нього витрачені даремно".