Життя за іншим принципом. Що зміниться для українців після війни

Споживчі переваги українців суттєво змінилися / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

Війна Росії проти України змінює не лише структуру економіки нашої країни, а й споживчі настрої та звички громадян. Росіяни через санкції готуються жити гірше, а в Україні ж зміни структури споживання відбудуться через кардинальний перегляд ставлення людей до роботи, відпочинку та шопінгу.

"Сьогодні" з експертами з'ясували, що зміниться в українському суспільстві після війни.

Кожному за потребами

Після 24 лютого споживчі уподобання українців суттєво змінилися. Замість того, щоб сходити до ресторану чи оновити гаджет, багато хто витрачає ці гроші на волонтерство чи допомогу армії. Замість чергової модної футболки заправляють каністру бензину або купують ящик тушонки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після війни ставлення до одягу, взуття, меблів та предметів побутової електроніки сильно зміниться. Ми перестанемо купувати їх про запас, адже у тривожну валізку не влізе більше кількох футболок, білизни та пари взуття. Натомість люди почнуть цінувати прості людські стосунки.

"Споживчі настрої населення після війни зміняться з двох причин. Через обставини, і через переосмислення потреб. По-перше, через обставини багатьом доведеться купувати те, що потрібно, а не те, що хочеться, тому що комусь доведеться відновлювати постраждале житло. Комусь доведеться лікуватися як фізично, так і ментально. Хтось віддаватиме гроші на благодійність або підтримуватиме родичів, друзів, сусідів, хто потребуватиме", – пояснює "Сьогодні" аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.

За його словами, вже зараз ми бачимо максимальну волонтерську активність населення України. Люди віддають свої речі переселенцям, приймають у себе знайомих і малознайомих людей, що цього потребують, тобто віддають їм своє житло. Ймовірно, хтось будуватиме тимчасові гостьові будинки на своїх територіях і здаватиме житло тим, хто потребує притулку.

Аналітик вважає, що через переосмислення потреб своїх особистих і потреб сім'ї українці справді можуть менш трепетно ставитися до речей.

"У нас ментально закладено стиль поведінки, що потрібно економити гроші "на чорний день", "економити гроші на лікування та на старість". Виходить, що людина не живе тут і зараз, а живе якимось примарним майбутнім, яке потім не настає. .Люди можуть перейти до способу життя "тут і зараз", стати більш дружелюбними по відношенню один до одного", – каже Максим Орищак.

Перестануть працювати на знос

Втрата майна змусить людей так само змінити ставлення до роботи. Навіщо працювати на двох роботах, якщо завтра все зароблене може загинути під ракетним ударом військ божевільного сусіда?

"Для багатьох стане очевидним висновок, що всіх грошей не заробиш, а значить, "пропадати на роботі" заради якогось грошового бонусу люди також не будуть. Більш цінними знову стануть рідні та близькі люди, яких може не стати будь-якої миті", – продовжує Максим Орищак.

При цьому громадяни намагатимуться підстрахуватися на випадок втрати доходів або зростання інфляції.

"Враховуючи потенціал критичної інфляції, не тільки в Україні, а й в усьому світі, ми спостерігатимемо зміни стилю поведінки міських мешканців. Вже зараз все більше людей займаються своїм городиком на ділянці, розсадою у квартирі. З одного боку, це спроба економії грошей, а з іншого боку, це підстраховка, щоб у людини була їжа, якщо магазин чи ринок не працюють", – каже Максим Орищак.

Подорожей поменшає

Про те, що найближчого року хтось з українців вирушить відпочивати, теж мало віриться. Більшість українських аеропортів знищено. Турагенти кажуть, що злітати на олінклюзив до умовної Туреччини зможуть лише жителі західних областей. Наприклад, одеситам вже пропонують варіанти вильотів з Кишенева, але в умовах непередбачуваної ситуації на кордоні та заборони на виїзд з країни чоловіків такі варіанти навряд чи будуть масово затребувані.

"Подорожувати люди стануть менше. Насамперед через відсутність інфраструктури. За останні роки авіаподорожі були популярними через наявність лоукостерів у країні. Поїздами українці користувалися менше через дорожнечу. Наразі не буде аеропортів – не буде подорожей. Залізничні подорожі. популярнішими не стануть. Автоподорожі популярнішими не стануть. Причина у високій вартості бензину як в Україні, так і в Європі, яка зазвичай є точкою призначення наших автомандрівників", – продовжує Максим Орищак.

Експерт каже, що подорожувати стануть менше через фінансові труднощі. А люди з грошима здебільшого залишили Україну.

"Ті, хто може собі дозволити подорожі в нинішній ситуації, вже виїхали до Європи і намагаються прилаштуватися на новому місці. До того ж подорожувати стануть менше тому, що гроші потрібні будуть на відновлення будинків і на майбутні нестабільні роки української економіки. Перспектива заробітку у людей буде туманною, тому більше заощаджуватимуть через невизначеність", – каже Максим Орищак

Шопінг – тільки за потребою

Одягатися громадяни будуть скромніше, а речі намагатимуться носити довше. Причини тут будуть економічні та психологічні. Навіщо купувати щось нове, якщо речі зі старої колекції ще можна поносити. Більше того, багато громадян, залишаючи свої будинки та квартири, свідомо брали з собою лише старе розношене взуття. Адже опинитися в евакуації з натертими до мозолів ступнями – це сумнівне задоволення.

"Відсутність стабільного заробітку стане причиною, чому люди не оновлюватимуть гардероб раз на сезон або не будуть масово заводити тварин", – каже Максим Орищак.

А ось фінансові звички українців хоч і змінюватимуться, але не надто кардинально. Частину коштів люди зберігатимуть у готівковій формі і, можливо, безпосередньо у тривожній валізці.

"Зберігати гроші в іноземній валюті, як і раніше, під подушкою. Це звичка, яка є у населення нашої країни протягом десятиліть. Попит на депозити в національній валюті не зникне, тому що для розподілу ризиків багато хто захоче скористатися саме захищеними державою інструментами. Хоча, питання банківського сектору залишається відкритим. Якщо сектор впаде по завершенню війни, а ймовірність така існує, – всі заощадження підуть у готівку і банківські комірки. Тобто, як варіант, банківським структурам варто потурбуватися про розширення відділу комірок у філіях", – пояснює Максим Орищак.

Раніше ми писали про те, як краще зберігати гроші під час війни. Про те, як зміниться ринок нерухомості після війни, читайте тут.