Збір при обміні валют: як в Україні провалився черговий "податок на долари"

На початку місяця в парламент надійшов законопроект про валютні операції. Пропонувалося встановити нові правила покупки валюти, коли кожен повинен платити податок. І це вже не перша така спроба – тільки в 2017-му парламент скасував 2% -й збір при купівлі готівкової валюти.

Автор нового законопроекту народний депутат України Олександр Дубинський свою ініціативу пояснював просто:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Потрібно створювати стимули для обміну валют в безготівковій формі. Тобто, якщо валюта розміщується на поточному картковому або віртуальному рахунку – обмін проводиться без комісії. Якщо ж обмін відбувається в готівковій формі – платите податки в бюджет. На розвиток спорту", – написав Дубинський на своїй сторінці в Facebook.

Щоб виборці не подумали, що нардеп від "Слуги народу" хоче ускладнити їм і без того непросту фінансову ситуацію, через добу Дубинський випустив відеозвернення, в якому додав, що його ініціатива спрямована на боротьбу з тіньовою економікою.

"Купіть через банк, проведіть безготівкову операцію обміну, отримаєте цю валюту в касі, потримайте її на рахунку – немає ніяких проблем для звичайного громадянина, проблеми з'являються тільки у великого тіньового ринку", – заявив Дубинський.

Самі тіньовики на ініціативи не відповіли. А ось цілком легальні банкіри побачили в новому податок зовсім іншу мету – підрахунок валюти, яка осіла в кишенях українців.

"Саме облік цих коштів був ідеєю ініціаторів. Щоб ми розуміли скільки валюти зараз на ринку", – вважає президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

Податки на обмін валют: як це було

Вперше податок на обмін валюти з'явився в 1998 році – його тоді ввели, як тимчасовий захід. Йдеться про так званий "пенсійний збір". До 2006 року ставка його становила 1,5%, потім знизилася до 1,3%, в 2007 році – до 1%, в 2008 році – до 0,5%, а в 2009 році – до 0,2%.

У січні ж 2011 року парламент скасував цей податок. А ось в 2014 році знову повернув – спочатку зі ставкою 0,5%, яку в 2015 році її підвищили до 2%. Разом з тим, з числа платників збору виключили юридичних осіб, а об'єктом стали виключно готівкові операції з купівлі валюти – слово в слово нинішня ініціатива. Вся відмінність – тоді податок був пенсійний, а зараз гроші вирішили направити на розвиток спорту.

Саме період з 2014 по 2017 рік, коли діяв податок, запам’ятався стрибком чисельності валютних міняйл на ринках, а також фантастичною кількістю фальшивих обмінних пунктів.

"Раніше, коли цей податок працював, збирали 200-300 мільйонів гривень. Здається, що це багато, але бізнес йшов у тінь", – зазначає ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Не кричали "ура" і в Національному банку України. Керівник проектів та програм департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі нагадав, що тільки недавно, в 2017 році разом з депутатами їм вдалося позбутися від дискримінаційної норми закону. І це майже відразу дало відчутний економічний ефект.

"Якщо подивитися на статистку валютно-обмінних операцій, то вони з початку 2017-го, коли ще існував цей податок, зросли більш ніж у 10 разів", – зазначає Бахтарі.

Новий-старий збір: реакція спрацювала

Ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко в негативній реакції суспільства на введення 1% -го збору на готівковий обмін валют навіть не сумнівався:

"Дуже негативна реакція – як суспільства так і бізнесу. Навіть Міжнародний валютний фонд буде проти такого податку, тому що він спотворює валютний ринок. Це перше. А друге – за все платять українці. А хтось запитав, чи хочуть вони цього?" , – задається питанням Савченко.

Самі українці відповіли автору законопроекту прямо на його сторінці в соцмережі. 79% були проти, і лише 21% підтримав ініціативу. Тому в минулий четвер, 10 жовтня, Дубинський під тиском громадськості здався і відкликав свій законопроект.

➜ Читайте також: Купони, паперові гривні і монети: як змінювалися українські гроші

Цю новину вітали в Нацбанку. Оскільки там впевнені: єдиний шлях до детінізації ринку валюти – її вільний обмін.

"Ми знімаємо обмеження, хочемо звільнити валютні операції від будь-яких обмежень, щоб перейти до режиму вільного руху капіталу – це наша мета, оскільки НБУ займається глобальним проектом щодо валютної лібералізації", – говорить Бахтарі.

Валютна свобода: що планує НБУ

Експерти стверджують: шлях, який українська банківська система пройшла з часу здобуття країною незалежності, – колосальний. Якщо в 90-х курс валюти НБУ і готівкова вартість "баксів" відрізнялася в рази, то зараз вона майже ідентична. І це виключно через лібералізацію, пояснює Дубас.

"До 2014 року у нас було тільки чотири ліцензовані небанківські компанії, які могли здійснювати обмін валют. Після 2014 року це умовне вето було знято, і НБУ видав дозвіл десяткам компаній, які змогли здійснювати обмін валют. Такий крок завжди правильний, тому що це створює конкуренцію", – говорить Дубас.

На черзі – наступний етап лібералізації, який успішно працює в таких країнах, як Угорщина чи Хорватія. Йдеться про можливість розраховуватися іноземною валютою в установах, які часто відвідують іноземні туристи.

"Це коли в деяких певних установах можна розраховуватися іноземною валютою, але здачу тобі будуть давати в національній валюті", – пояснює Бахтарі.

Такими установами можуть стати заправні станції, готелі або туристичні об'єкти. Це дозволить іноземцям витратити в Україні більше грошей, ніж в разі, коли вони міняють у банку заздалегідь визначену суму. А це не тільки додаткові долари і євро на ринку, але і додаткові податкові надходження.

Тим часом, українці за підсумками вересня продали через банківську систему 1,43 млрд доларів, а купили – 1,34 млрд доларів. Це випливає з даних, оприлюднених на сайті НБУ. Таким чином, громадяни продали майже на 90 млн доларів більше, ніж купили.