Українців тероризують колектори: в НБУ розповіли, як захиститися

Поки закон про захист від недобросовісних колекторів чекає другого читання, українці активно скаржаться на діяльність "вибивачів боргів". Національний банк України (НБУ) тільки в липні 2020 року одержав 535 скарг на дії колекторів. Це майже третина від усіх отриманих за місяць скарг на дії небанківських фінансових установ, повідомляють в НБУ.

"Дві головні проблеми, з якими стикаються клієнти: колектори телефонують боржнику з погрозами та колектори контактують із родичами чи сусідами боржника, які не мають жодного стосунку до кредиту", – уточнили в Нацбанку.

Там пояснили, що даючи кредит, фінансова компанія зазвичай просить позичальника надати телефон родича, колеги або приятеля. У той же час установа не підписує з ними жодних документів про запоруку і може навіть не перевіряти справжність контактів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Якщо ви особисто не давали дозволу на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство. До того ж, якщо вам надходять дзвінки чи листи стосовно кредиту, який ви не брали та за яким не виступали рукоїмцем, можна говорити про порушення закону про захист персональних даних. Номер телефону людини та її домашня адреса – це конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права на їх обробку без згоди власника", – підкреслили в НБУ.

Читайте також:

Колектори довели: під Нікополем жінка підпалила сина та брата, а сама повісилась (відео)

Якщо колектор загрожує, він теж порушує законодавство – причому відразу за багатьма статтями.

"Такі методи роботи колекторів як погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам родини, використання лайливих слів у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів тощо порушують низку статей Конституції (3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу (3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу (182). По-друге, якщо колектор погрожує примусово стягнути борг, то він вводить людину в оману. Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур, передбачених законом", – роз'яснили в Нацбанку.

Як себе захистити?

В першу чергу, в НБУ рекомендують дізнатися назву колекторської компанії, представники якої телефонують через чужі кредити. Потім – спробувати пояснити їм ситуацію і попросити припинити дзвінки.

Якщо це не допомагає, слід звертатися з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також в контакт-центр НБУ за телефоном 0800505240.

"Також слід звернутися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства про захист персональних даних", – додали в НБУ.

А ось якщо колектори погрожують, потрібно звертатися до правоохоронних органів.

До речі, якщо Верховна Рада все ж таки ухвалить законопроєкт про захист від недобросовісних колекторів, в Україні будуть впроваджені такі нововведення:

• банки і фінансові компанії ще на етапі підписання договору повинні будуть попереджати клієнта про притягнення колектора в разі прострочення за кредитом;
• колектори будуть зобов'язані дотримуватися вимог етичної поведінки;
• Національний банк буде вести реєстр колекторів;
• банки і фінансові компанії контролюватимуть поведінку залучених ними колекторів, а також будуть зобов'язані повідомляти НБУ про укладені угоди з колекторами.

Раніше сайт "Сьогодні" вже писав про те, як шахраї беруть онлайн-кредити на чуже ім'я і віддають постраждалих на поталу колекторам. А колектори залякують жертв шахраїв, переконуючи їх не йти до поліції.