Травма часів СРСР: чому українці так і не навчилися збирати гроші

Як навчиться правильно планувати бюджет - поради експерта / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

Зараз все частіше можна почути фразу "потрібно жити одним днем", в якій, крім усього іншого,йдеться про абсолютно нерозважливе ставлення до грошей та відсутність планування бюджету.

"Сьогодні" поспілкувалися з інвестиційним аналітиком Юрієм Шикотою та дізналися, до чого може привести такий спосіб життя.

Чому українці хочуть "жити одним днем"?

У народі фразою "жити одним днем" характеризують модель поведінки, коли людина споживає максимум економічних благ невідкладно, не думаючи про свої майбутні потреби.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У країнах колишнього Радянського Союзу така економічна поведінка вкрай поширена, оскільки аж до теперішнього часу, для більшості були недоступні надійні інструменти збереження капіталу, не кажучи вже про його примноження.

Тому навчена гірким досвідом людина прагне спожити максимум благ, які їй доступні, розповідає аналітик.

"З іншого боку, стимулом подібної поведінки була патерналістська модель суспільства, за якої громадяни чекали від держави соціального забезпечення у складні періоди, зокрема на пенсії", – каже Шикота.

Від чого залежить вміння накопичувати?

Зараз, коли з'явилися цивілізовані фінансові інструменти управління заощадженнями, рішення про розподіл доходу між споживанням та накопиченням лежить цілком у сфері особистісної зрілості, самодисципліни та доцільності.

Саме цих якостей не вистачає тим, хто спускає всю зарплату за тиждень.

Очевидно, що людина максимізує задоволення від отриманого доходу та її поведінка значною мірою визначається очікуваннями майбутніх витрат і доходів.

Тому доволі часта ситуація, за якої молодик, маючи дохід у кілька тисяч доларів, витрачає все до копійки, спираючись на очікування майбутнього зростання.

І навпаки, багато людей похилого віку, знаючи, що їм чекати допомоги нізвідки, примудряються збільшувати заощадження на дуже скромних пенсійних доходах.

Довгострокове планування

Ми підійшли до важливого висновку – в економічній поведінці важлива усвідомленість та здатність до довгострокового планування.

"Немає нічого поганого у великих витратах, та вони мають відповідати доходам і вписуватися в заплановану структуру споживання", – зазначає експерт.

Найбільш простий спосіб фінансового планування реалізується через управління часткою ключових статей видатків у бюджеті.

Так, класика фінансового консалтингу рекомендує розділяти дохід на три рівні частини:

• поточне побутове споживання;
• придбання товарів тривалого користування;
• довгострокові заощадження.

Подібна структура особистого бюджету виглядає розумно та покриває всі важливі життєві пріоритети людини.

Якщо зачепити мікроменеджмент особистих фінансів, то можна рекомендувати простий і дуже дієвий підхід – перед купівлею запитайте себе: "А чи можу я обійтися без цієї купівлі?" і "Чи стане моє життя кращим з цією купівлею?".

Повірте, у половині випадків відповідь буде не на користь купівлі. За світовою статистикою, понад половина товарів, куплених у роздріб, вже за кілька днів розцінюються власниками як даремна, розповідає інвестаналітик.

"Насамкінець, хочу звернути увагу, що життя людини загалом триває 30 тис. днів і стратегія життя "одним днем" сьогодні може бути несправедливою до будь-якого з днів у майбутньому", – підсумував експерт.

Раніше ми з Юрієм Шикотою розбиралися, що ж таке фінансова грамотність та розповідали, чому українці так бідно живуть, а також писали, за що банки без дозволу спустошують картки.