Приховують умови і беруть 620% річних: як працюють онлайн-кредити

Кредит онлайн на картку. Взяти в борг від 100 грн до 15 тис. грн на 30 днів пропонують десятки організацій. Вони обіцяють перерахувати гроші відразу на карту, без перевірок доходів. Головне – встигнути повернути борг вчасно. Інакше...

А що інакше – прописано в договорі. Такі установи не люблять говорити про справжні умови. Позичальники можуть дізнатися, на що підписалися, вже після того, як оформили кредит

Що насправді є миттєві гроші від небанківських організацій, розбирався сайт "Сьогодні".

Умови кредиту – після оформлення

Брати кредит небанківські організації заманюють "нульовим" відсотком. Але він діє обмежений час – два тижні або 30 днів. А реальна ж річна ставка перевищує 600%. Такі кредитори особливо перевірками не займаються. Видають кредити і безробітним, і людям з поганою кредитною історією – всім, кому відмовляють банки. Тому велика ймовірність, що позичальник не впишеться в 30 днів, а відсотки за кредитом зростатимуть з кожним днем.

Щоб кредити брали охочіше, оформлення максимально спростили. Все, що потрібно – зайти на сайт і ввести свої паспортні дані, номер телефону, ІПН і електронну пошту. Прийняти рішення про кредит обіцяють за 10-15 хвилин.

А ось пеня, штрафи і відсотки після закінчення терміну погашення – це те, що небанківські організації приховують до останнього моменту. На найпопулярніших майданчиках онлайн-кредитування в відкритому доступі тільки правила видачі кредиту, а його пункти посилаються на умови Договору. Цей договір не можна подивитися, поки не заповниш заявку на позику. При цьому треба підтвердити, що приймаєш всі умови ще до того, як вони будуть доступні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сайт "Сьогодні" вивчив три найпопулярніші сайти, які видають кредити, і розібрався, які умови вони пропонують:

Погрожують родичам і колегам

"Мій телефон вже червоний від дзвінків з приводу боргів брата, якого я не бачив з років два. Грубіянять, загрожують, ображають. Співробітники не адекватні, в борг у них не брав, з ними нічого не підписував, а рахунок виставляють мені", – розповів про свій досвід спілкування з такою організацією Віктор Павленко.

Спочатку йому прийшло повідомлення, що він винен гроші. А коли зателефонував, з'ясував, що йдеться про його брата, з яким той не спілкувався кілька років.

"Погрожували кримінальною відповідальністю, що сяду за п'ять років, тому що приховую злочин. Але я розумію, що це неможливо – я з ним нічого не підписував", – говорить він.

Родичів боржників так залякують, пояснює юрист Дмитро Василенко. Жодної кримінальної відповідальності за непогашення кредиту не існує. Відносини громадян з фінустановами регулюються Цивільним кодексом.

"Стягнути майно дійсно можуть. Але тільки за рішенням суду, а самовільно приїхати і забрати майно ніхто не може. Більш того, щоб це зробити, власник житла повинен впустити поліцію до будинку", – каже Василенко.

Рай для шахраїв

Чим легше оформити кредит, тим краще шахраям.

У реєстрі судових рішень вистачає прикладів, коли через подібні установи аферисти оформляють кредити на чужі імена.

Киянин дізнався, що він винен одній з таких компаній понад 8000 грн, коли був на заробітках в Польщі. Він нібито позичив на два тижні 3500 грн. За те, що не заплатив вчасно, йому нарахували пеню 4725 грн і 4,9 грн – відсотків за кредитом. Колектори почали тероризувати дзвінками дружину, батьків і колишніх колег заробітчанина. А коли той повернувся до України – написав заяву до поліції. Пізніше з'ясувалося, що в договорі з компанією не було жодних підписів, ні печатки самого банку, при цьому одержувачем кредиту був вказаний саме цей чоловік і чужий номер картки.

В ході судових розглядів виявилося, що шахраям не склало складності оформити кредит на його ім'я.

Фото: pixabay.com/

Є й інші приклади. Залишати свої персональні дані на таких сайтах онлайн-кредитування може бути небезпечно.

У вересні минулого року чоловік зі Станиці Луганської взяв кредитв небанківській організації 1000 грн. Він вказав на сайті організації свої паспортні дані, ідентифікаційний код, електронну пошту, інформацію про родинний стан, місце проживання, номер банківської картки. Потім підтвердив умови договору і отримав кредит. В борг він взяв гроші в цій організації ще раз через місяць.

Через час у нього і його дружини перестали працювати сім-картки. А на електронній пошті знайшли листи від чотирьох небанківських установ про оформлення кредитів на загальну суму 9500 грн. Також хтось вивів з банківських карток близько 5000 грн.

За словами чоловіка, при оформленні кредитів через інтернет заповнював і повні анкетні дані дружини, зокрема і номер телефону, до якого прив'язані банківські картки.

У мобільних операторів є послуга – "Заміна сім картки". Саме нею і скористалися шахраї. Все відбувалося вночі, коли справжні власники номерів телефонів спали. Аферисти, зателефонувавши, оператору заблокували номер, і відновили на інших сім картках. Так вони отримали доступ і до банківських даних і профілів небанківських установ.

Суд досі розбирається, хто скористався даними постраждалих.

У боржників тільки один варіант

На такі кредити ведуться українці з низьким доходом, вважає Вадим Бардась, експерт з інвестицій та прогнозування Європейського аналітичного центру. До них звертаються колишні клієнти банків з поганою кредитною історією або відсутністю стабільних доходів.

"Зазвичай такі боржники не проводять порівняльний аналіз і є жертвами маркетингу і реклами, оскільки фінансові структури нав'язують свої умови. Ставки за такими кредитами можуть досягати 400-500% річних, жодних обмежень у чинному законодавстві немає. Якщо врегулювання відбувається через суд, то здійснюється стягнення коштів за рахунок майна. Таким боржникам можна порекомендувати вивчити кредитну політику обраної фінансової структури і якщо вже кредит отриманий, то виконувати умови договору", – говорить Бардась.

Законодавство дійсно ніяк не обмежує розмір річної відсоткової ставки за кредитами, підтверджує Юлія Стусенко, асоційований партнер Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко і партнери". Але є обмеження за розміром штрафів і пені. Вони стосуються якраз споживчих кредитів.

"У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більше 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, отриманої споживачем за таким договором", – говорить Юлія Стусенко.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про те, як телефонні аферисти обманом виманили у столичних пенсіонерів 100 тисяч гривень.