Сім завдань і низка ризиків: Нацбанк розкрив плани на 2019 рік

Національний банк України (НБУ) оприлюднив програму дій на 2019 рік, яка передбачає досягнення семи основних цілей. Про це повідомила прес-служба НБУ.

"Центральний банк публічно зобов'язався докласти максимум зусиль для забезпечення низької інфляції, стабільної, прозорої та ефективної банківської системи, відновлення кредитування, ефективного регулювання фінансового сектора, вільного руху капіталу і фінансової інклюзії", – підкреслили в Нацбанку.

Зокрема, 2019 року НБУ планує досягти цілей в таких напрямках:
1. Низька і стабільна інфляція:

• зниження інфляції до мети 5% в середньостроковій перспективі, що є передумовою підвищення інвестиційної привабливості та сталого економічного зростання України;
• наближення інфляційних очікувань економічних агентів до мети щодо інфляції і зменшення невизначеності щодо майбутньої інфляції, що є передумовою для зниження вартості кредитних ресурсів;
• виконання операційної цілі монетарної політики – утримання гривневих міжбанківських ставок на рівні, близькому до рівня облікової ставки Національного банку.

2. Стабільна, прозора банківська система:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• стійкість банківської системи до макроекономічних шоків і системних ризиків;
• відповідність нормативів ліквідності директивам і регламентам ЄС;
• прозорі вимоги до банків, вдосконалені наглядові процеси і інструменти, гармонізовані з підходами Європейського центрального банку і Європейського банківського наглядового органу;
• вдосконалені підходи до побудови системи ризик-менеджменту, що сприяє поліпшенню якості кредитних портфелів банків і підвищенню прибутковості банківської системи;
• корпоративне управління в банках, зокрема державних;
• введення вимог колективної придатності ради і правління банку, оновлені вимоги до ділової репутації та професійної придатності керівників банків;
• підвищення якості розкриття банками інформації;
• зниження ефекту "де-ріскінгу" (відмова іноземних фінансових установ від підтримки кореспондентських відносин з українськими банками).

3. Відновлення кредитування:

• стійке зниження портфеля проблемної заборгованості банків (зокрема, за рахунок розвитку вторинного ринку проблемної заборгованості);
• зростання портфеля кредитів банків на рівні не нижче темпів зростання номінального ВВП;
• зростання частки довгострокових кредитів юридичним і фізичним особам;
• зниження кредитних ризиків банків.

4. Ефективна модель регулювання фінансового сектора:

• поглиблення і диверсифікація ринків капіталу в Україні;
• розширення можливостей доступу економічних агентів до фінансових ресурсів;
• спрощення доступу нерезидентів на ринки цінних паперів, зокрема ОВДП;
• підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку;
• підвищення довіри до банків та інших учасників ринку фінансових послуг.

5. Вільний рух капіталу:

• розширення можливостей економічних агентів щодо здійснення операцій з іноземною валютою;
• поглиблення інтеграції України в міжнародні ринки капіталу;
• збільшення іноземних інвестицій в економіку;
• підвищення фінансової та податкової прозорості бізнесу і громадян.

6. Фінансова інклюзія:

• посилення захисту прав та інтересів споживачів фінансових послуг;
• розширення фінансових можливостей, доступу до послуг/інфраструктури;
• розвиток банківських і фінансових продуктів, що надаються клієнтам дистанційно;
• використання номерів рахунків в стандарті IBAN для розрахунків, як в межах України, так і для транскордонних розрахунків;
• прискорення розрахунків;
• підвищення рівня фінансової грамотності населення;
• розширення документообігу та комунікації з учасниками ринку в електронному форматі;
• підвищення ефективності та конкурентоспроможності банківської системи;
• розвиток інноваційних сервісів на ринку фінансових послуг.

7. Незалежний і ефективний центральний банк:

• підвищення довіри до Національного банку;
• поліпшення взаємодії з професійними учасниками ринку;
• розвиток аналітичного та дослідницького потенціалу НБУ і посилення його ролі як центру експертизи в Україні та на міжнародній арені;
• ефективне донесення інформації до клієнтів НБУ;
• підвищення якості підготовки та прийняття рішень;
• сучасна інформаційна інфраструктура і автоматизація внутрішніх процесів;
• підвищення ефективності використання ресурсів, зниження адміністративних витрат.

Як наголошується в документі, важливою передумовою досягнення стратегічних цілей Нацбанку є відсутність істотних шоків у внутрішній і зовнішній середовищі.

Реалізація ризиків може поставити під загрозу здатність Національного банку втілити програму дій, попереджають в НБУ.

"Зокрема, від стану глобальної економіки, розгортання протекціоністських настроїв в світі, динаміки цін на сировинні товари і апетитів інвесторів до країн, що розвиваються, залежить здатність знизити інфляцію і перейти до вільного руху капіталу. А посилення зовнішньої військової агресії може поставити під загрозу не тільки потенційні досягнення, а й досягнення минулих років", – йдеться в документі.

До потенційних ризиків Національний банк також відніс ослаблення інтересу до країн, що розвиваються, і відтік капіталу з цих країн, а також посилення трудової міграції українців.

Крім того, для реалізації планів НБУ знадобиться прийняття парламентом цілої низки законопроектів.

Нагадаємо, раніше банкіри оцінили план НБУ щодо валютної лібералізації. Учасники ринку не очікують від Нацбанку повного "відкриття шлюзів", але побоюються, що не встигнуть підготуватися до нового формату валютного регулювання через те, що регулятор відвів їм на це всього місяць часу.

Читайте на сайті "Сегодня" докладніше про те,що закон про валюту змінить для простих українців.