Різкі стрибки курсу валюти лякають українських бізнесменів і експортерів – експерти

Після великодніх свят різкого стрибка курсу валюти не спостерігалося, в пунктах обміну валюти за 1 долар просили 11,8 гривень, в той час, як офіційний курс НБУ становив 11,25 грн. / дол. Але ніхто з експертів не береться зараз прогнозувати коливання валюти навіть на найближчі дні, лише позначають розмах: може знову скакати від 10 до 13 гривень за 1 долар. Саме стільки він коштував лише протягом останніх півтора місяців.

А от ефект для української економіки від таких різких стрибків очевидний, підкреслюють експерти. "Курс повинен бути стабільним, щоб економіка працювала. Потрібне довгострокове зростання і довгостроковий прогрес, а не спекуляції на валютному ринку – із курсом, який стрибає, ніяке довгострокове зростання і планування неможливе", – говорить "Сегодня.ua" експерт з економіки Ігор Стельмах.

Він підкреслює, що прогнозувати стабілізацію курсу зараз рівносильно прогнозуванню того, коли влада владнає питання з Південним Сходом України.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Курс долара стабілізується тоді, коли стабілізується відповідна політична ситуація. Зараз всі, на жаль, залежить від політики. Хоча б озвучування якогось зрозумілого для всіх сторін мирного рішення вже дасть стабілізацію курсу долара. Стрибки курсу долара – це наслідок цілого спектра проблем, зокрема, відсутність стабільності в країні. Нічого хорошого не треба очікувати – слід чекати тривалої кризи у зв'язку з нездатністю політиків запропонувати рішення для тривалої кризи. І, відповідно, доведеться економити на всьому, чому тільки можна, з метою утримати те, що є", – прогнозує Стельмах. Він підкреслює, що "поки що після революції, яка сталася в Україні, особливих економічних зрушень ми в економічній ситуації не помічаємо".

Керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський на прикладах пояснює, як негативно відіб'ються на житті простого населення такі різкі стрибки курсу валют, які спостерігалися за останні місяці.

"Не секрет, що частина споживчого ринку України зайнята імпортними товарами – це продукти харчування, побутова електроніка та інші споживчі товари. Зрозуміло, що девальвація гривні призводить до фактичного підвищення відповідних цін на внутрішньому ринку, адже стає дорожче купувати ці товари за кордоном. Глибока девальвація – це один з факторів інфляції в країні, а підвищення цін в умовах "заморожування" доходів населення неминуче веде до зниження споживання. Подорожчання валюти веде до подорожчання паливно-мастильних матеріалів, – те, що ми на сьогодні вже спостерігаємо на заправках. Коли гривня дешевшає, то закупівля палива за межами України стає дорожчою, і це проблема для тих же аграріїв і для транспортного сектора. Свої витрати виробники намагаються перекласти на плечі споживачів", – так пояснює Бураковський той плачевний стан, коли кількість грошей на руках у населення зараз зростає, а кількість купленого за них товару – ні.

"Плюс великі коливання курсу валюти створюють відчуття нервозності у бізнесу, тому що на стрибках валюти заробляють спекулянти, а для нормального бізнесу потрібна визначеність. Бізнесу потрібно розуміти, що навіть якщо гривня девальвувала до 11 гривень за 1 долар, то цей курс буде стабільним. Бізнес не може працювати в умовах, коли завтра чи післязавтра можна вже очікувати 13 гривень за 1 долар, або ж, навпаки, різке падіння", – додає він.

Бураковський нагадує, що від девальвації гривні традиційно виграють лише українські експортери, з якими за кордоном розраховуються за вироблений і проданий товар в іноземній валюті. Однак, за його словами, різкі стрибки курсу валют – від 10 гривень до 13 гривень за долар і назад , – призводять до того, що експортери воліють залишати виручку і зовсім за кордоном на своїх рахунках.

"Девальвація традиційно вигідна експортерам – тепер вони за кожен долар виручки можуть отримати більше гривень і, таким чином, виходить певне стимулювання експорту. Але, з іншого боку, експорт залежить не стільки від девальвації національної валюти, скільки від ціни і якості товарів на зовнішньому ринку. Тому якщо попит на українські товари до цього був не дуже великим, і коливатиметься, як ми це зараз спостерігаємо по попиту на українську металургійну продукцію, продукцію хімічної галузі, то девальвація хоч і може мати позитивний, але все ж короткостроковий вплив на виручку українських експортерів. Це може стимулювати і затримку валютної виручки за кордоном", – говорить він.

"Тепер замість того, щоб відразу надходити на рахунки українських компаній з-за кордону, експортери будуть намагатися побільше затримати валютну виручку на закордонних рахунках, тому що будуть чекати подальшої девальвації гривні та подорожчання цих доларів, євро", – уточнює Бураковський. Він прогнозує, що найбільше валюти в найближчі місяці в Україні принесе експорт продукції хімії, металургії, сільського господарства, а в меншій мірі – машинобудування, яке сьогодні в основному експортується на російський ринок.

Слід зазначити, що з девальвацією гривні на сьогодні стає більш дорогим і обслуговування боргів України, що фактично "вимиває" з бюджету кошти, яких і так катастрофічно не вистачає. Адже державі доводиться витрачати гривні з бюджету, виходячи на валютний ринок і купуючи за них долари з метою розплатитися за ті ж поставки газу перед Росією, а також щоб здійснити платежі за кредитами.