Обмінники в Україні виходять з тіні і "тиснуть" на банки

Вуличні обмінні пункти стають вагомими гравцями ринку готівкової іноземної валюти. Небанківські обмінники, через які раніше офіційно проводили всього 1% від всіх валютообмінних операцій, в червні вже займали майже половину ринку. Але де-факто перетікання клієнтів не відбувається, просто обмінники почали декларувати свої реальні обороти, пише FinClub.

Небанківські мережі обмінних пунктів легалізували більшу частину своїх оборотів торгів готівковою іноземною валютою, які вже впритул наблизилися до обсягу конвертаційних операцій фізосіб в касах банків. Як повідомили в Національному банку, небанківські обмінні пункти в червні купили у населення валюти на 297,5 млн доларів і продали йому майже всю цю суму – 292,1 млн доларів (обсяг торгів становив 589,6 млн доларів). Водночас банки хоч і купили значно більше валюти (473,6 млн, при цьому продали населенню менше третини цієї суми (140,4 млн доларів). Тому їх оборот торгів (доларів 614 млн) був майже таким же.

Офіційний обсяг ринку небанківських послуг з обміну іноземних валют почав зростати на початку року. Якщо в грудні 2016-го вуличні обмінники декларували покупку у населення 9,5 млн доларів і продаж йому ідентичною суми, то через сім місяців ці показники зросли більш ніж в 30 разів:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У звітності обмінники пишуть, що продають всю викуплену валюту назад "до ринку". Сальдо їх операцій хоч і позитивне, але незначне – до 6 млн доларів на місяць.

"Статистика декларування обсягів операцій змінилася після зняття адміністративних штучно встановлених бар'єрів", – пояснив директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз.

Легалізація ринку була спровокована зняттям обмежень, які стимулювали розвиток тіньових операцій. З січня 2017 року парламент скасував 2-відсотковий збір до Пенсійного фонду при купівлі населенням готівкової іноземної валюти. Щоб не платити цей збір, обмінники раніше просто офіційно не оформляли валютообмінні операції клієнтів. З урахуванням близьких номінальних курсів валют в обмінниках і банках несплата збору обмінниками давала їм неринкову перевага в очах клієнтів. До того ж обмінники не проводять ідентифікацію особистості, а лише просять підписати квитанцію.

Легалізація ринку була спровокована зняттям обмежень, які стимулювали розвиток тіньових операцій

При цьому обмінники, на відміну від банків, не дотримувалися ліміту продажу валюти в одні руки не більше ніж на 12 тис. грн. Вони дробили великі транзакції на кілька операцій або зовсім їх не оформляли. Однак у квітні НБУ підняв ліміт обміну валюти до 150 тис. грн, що дозволило українцям офіційно купувати в обмінниках великі суми. Це зрівняло банки і фінансові установи.

"Скасування 2% збору і збільшення порогу суми валютообміну позитивно впливають на динаміку і забезпечують виведення додаткових обсягів з тіньового ринку", – констатує директор з ринків капіталу Альфа-Банку і Укрсоцбанку Тетяна Попович.

Боротьба за лідерство

Зміна структури ринку показує посилення ваги небанківських компаній. Якщо в грудні небанківські обмінники провели операцій купівлі-продажу валют в обсязі 9% від операцій, проведених банками, то в січні цей показник зріс до 35%, а до кінця I півріччя досяг 96% (див. графік). При цьому ідентична траєкторія спостерігається в сегменті купівлі валюти, де небанківські обмінники активно конкурують з банками, часто ставлячи курси покупки вище, ніж в банках. Тому в червні їх обсяг купівлі валюти ріс навіть на тлі скорочення припливу валюти з боку населення.

Водночас в сегменті реалізації валюти небанківські обмінники ще в березні стали продавати більше валюти, ніж всі банки, а в травні-червні обмінники і зовсім продавали вдвічі більше, ніж банківські установи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• Чи загрожує гривні "сезонний обвал" у серпні: прогноз експертів

Зараз практично неможливо знайти обмінник, де на прохання про покупку валюти відповіли б відмовою. Навпаки, обмінники продадуть будь-який обсяг необхідної валюти, а також видадуть дисконтну карту на наступні покупки, як це робили в компанії "Фінод". А якщо необхідної суми валюти немає в наявності, вас направлять до найближчого обмінника цієї ж мережі, в якому продадуть необхідну суму і видадуть візитку для попередньої броні великих сум покупки валюти на майбутнє, як це робили в мережі "Вікторія", яка відновила роботу на початку року.

Зараз практично неможливо знайти обмінник, де на прохання про покупку валюти відповіли б відмовою

А ще менше трьох років тому НБУ виношував плани закриття всіх вуличних обмінників. У січні 2015 року перший заступник голови НБУ Олександр Писарук анонсував підготовку законопроекту "Про внесення змін до Декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". У НБУ тоді заявили, що "інспекційні перевірки валютообмінних пунктів, відкритих небанківськими фінансовими установами, в тому числі на підставі агентських угод з юрособами, виявили численні порушення вимог нормативно-правових актів НБУ при здійсненні валютообмінних операцій і недостатній рівень контролю з боку керівництва небанківських фінустанов за діяльністю власних структурних підрозділів".

"Відсутність належного контролю відкриває можливості для виникнення системних зловживань і подальшого збільшення соціальної напруги. Крім того, з огляду на, що єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня, іноземна валюта (долар) не може розглядатися як товар першої необхідності, а центральний банк держави не повинен організовувати його цілодобовий і доступний продаж", – заявляли в НБУ.

Рішення проблеми регулятор бачив в тому, щоб заборонити валютообмінні операції всім, крім банків. Для обґрунтування цієї ініціативи НБУ навів дані, що 99% обсягів операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти здійснюється банками і тільки 1% – фінустановами. "З чорним ринком вони не конкурують і особливо не допомагають. Економічної доцільності в їх існуванні немає, "головняка" – повно", – пояснював Олександр Писарук.

Але законопроект так і не був розроблений, а ініціатива знову була "похована". Зазначимо, що в НБУ за Володимира Стельмаха 2008 року вже пропонували заборонити вуличні обмінні пункти, але відмовилися від цієї ідеї після протестів працівників обмінних пунктів.

У нинішньому випадку НБУ передумав. Уже в наприкінці 2015 року він пішов іншим шляхом: посилив умови ліцензування, одночасно почавши масово роздавати ліцензії новим компаніям. Влітку 2016 року він вимоги навіть послабив. Після цього він почав виявляти незаконні обмінники і вести їх реєстр. А в регіонах прокотилися хвилі перевірок. Але цей ринок почав переживати бум: кількість обмінників зросла з 1107 на початку 2015 року, коли їх хотіли закрити, до 3276 офісів на поточний момент.

Податковий контроль

НБУ незадоволений лише тим, що ці компанії не платять податки, хоча їх і змусили використовувати РРО. У червні Олександр Бевз запропонував ввести фіксований збір з кожного обмінного пункту небанківських установ, щоб позбавити їх стимулу занижувати сплату податку на прибуток. На момент, коли в НБУ заговорили про цю ініціативу, вони ще не починали діалог з Мінфіном, тоді як попередні консультації з низкою великих операторів ринку відбулися ще 2016 року.

"І вони дійсно говорили, що для них відсутність прив'язки податків до прибутку може бути стимулом показувати обороти в звітності. Але тоді не було РРО", – зазначав Бевз. За його словами, впровадження "патентного збору", як в НБУ його називають, не має на меті збільшити кількість податків. "Але якщо це збільшить надходження до бюджету і додасть прозорості ринку, то це не той випадок, коли треба прикриватися дебюрократизацією, а просто вітати здорову ініціативу", – говорив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• НБУ дозволив банкам купувати більше валюти

Банкіри вважають цю ініціативу дискусійною. "Поки ще рано говорити про вплив подібного збору на конкуренцію між банками і небанківськими обмінними пунктами: все залежатиме від його розміру, порядку і частоти сплати. Насправді для обмінних пунктів введення подібного збору може стати своєрідним шляхом для "виходу з тіні", коли буде простіше один раз заплатити збір і потім показувати реальні обсяги валютообмінних операцій і прибуток. Водночас практику використання різними гравцями різних підходів до оподаткування однотипних операцій навряд чи можна в принципі вважати ринковою", – зазначає головний скарбник Альтбанку Наталія Жиленко.