МОЗ "розсекретило", що увійде до обов'язкових медстраховок українців

17 березня 2017, 08:17

Експерти критично оцінили ініціативи влади

Медична реформа в Україні, яку кілька років анонсують чиновники, нарешті починає обростати конкретикою. МОЗ виставив на громадське обговорення відразу кілька законопроектів, в яких розписана схема забезпечення українців меддопомогою, пише UBR.

Реклама

Йдеться, зокрема, про проекти "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг" та внесення змін до Бюджетного кодексу в частині розподілу фінансування охорони здоров'я між державним і місцевими бюджетами.

Що безкоштовно, а що – за гроші

МОЗ пропонує впровадження відразу двох страхових пакетів.

Перший – мінімальний пакет – буде повністю оплачувати держава. До нього увійдуть:

  • екстрена допомога;
  • первинна допомога (на рівні сімейного лікаря);
  • паліативна допомога (підтримка невиліковних хворих).

Такі страховки вже в другій половині 2017 року видадуть всім без винятку українцям і навіть іноземцям, які постійно проживають в нашій країні і потребують соціальної підтримки. В рамках мінімального пакету громадянам будуть доступні всі процедури, які призначить лікар – від аналізів до лікування.

Реклама

У самому законопроекті не зазначено суму, на яку в підсумку застрахують кожного українця. Вона з'явиться, як тільки Кабмін розрахує і затвердить вартість медичних послуг і маніпуляцій. Поки ж лише відомо, що тарифи будуть єдиними для всієї країни.

Але введуть ще й коригувальні коефіцієнти, в яких врахують "ризиковість" хворого (його вік, стан здоров'я тощо). Додатково медустановам обіцяють доплати за результати в лікуванні та профілактиці (скажімо, високий рівень вакцинації, масовий скринінг (рентген, мамографія тощо) населення. Окремим пунктом лікарям заборонено під будь-яким приводом вимагати у пацієнтів гроші "мимо каси".

До страхового пакету другого типу додатково увійдуть:

  • вторинна допомога (вузьких фахівців);
  • лікування в установах національного рівня.

Його обіцяють запустити до 2020 року. Щоправда, в цьому випадку всі витрати держава на себе вже не братиме. Передбачена солідарна оплата – частину грошей має вносити сам пацієнт.

В яких частках держава і рядові українці стануть оплачувати таке, м'яко кажучи, недешеве лікування, в законопроекті не йдеться, цей нюанс повинен окремо опрацювати Кабмін.

Реклама

Для цього пакету вартість медпослуг буде вже іншою. Так звані тарифи спільної оплати також має розробити уряд.

В тренді
3 причини, чому переводити пенсіонерів на банківські картки – злочин

Де лікуватимуть

Українці зможуть йти з новими страховками як до державних, так і до приватних клінік, з якими Національна служба здоров'я укладе договори про медичне обслуговування населення.

Паралельно МОЗ хоче законодавчо прописати, за що в медицині платитиме держава, а що "повісять" на місцеві бюджети. У розроблених міністерством правках до Бюджетного кодексу зазначено, що з державної казни фінансуватимуть первинну допомогу (сімейні лікарі) та програми суспільного здоров'я (лікування туберкульозу, онкологічних, серцево-судинних захворювань, ВІЛ/СНІД).

З місцевих бюджетів пропонується зняти первинну допомогу, але додати витрати на розвиток комунальних установ, що надають такі послуги. На практиці "розвиток" поліклінік, амбулаторій, фельдшерських пунктів – це в тому числі, дорога комуналка і ремонти. Держава візьме на себе лише частину витрат, які будуть закладені до медичних субвенцій, що виділяються регіонам.

Самі субвенції, які зараз розраховуються виходячи із кількості населення в тому чи іншому регіоні, пропонується виділяти, виходячи з числа укладених з громадянами договорів про медобслуговування.

Реклама

"Це виключить дискримінацію, скажімо, трудових мігрантів, які не прописані в певному населеному пункті, але постійно там живуть", – вказує МОЗ.

Ефект плацебо

Експерти оцінюють ідеї МОЗ скептично. "Готується велика афера на державному рівні", – упевнений президент міжнародного фонду "Здоров'я українського народу" Сергій Сошинський.

І пояснює: держава повинна виділяти на охорону здоров'я не менше 7-8% ВВП, а у нас цей показник не перевищує 4-5%. Якщо рахувати за показниками внутрішнього валового продукту за 2016 рік, діра в фінансуванні просто величезна – 2,7 млрд доларів. І це при тому, що зараз держава офіційно визнає, що не в змозі платити за все: рентгени, аналізи, МРТ тощо платні навіть в муніципальних лікарнях.

Якщо ж влада почне масово постачати українців безкоштовними страховками, грошей знадобиться ще більше. І їх в бюджеті явно не вистачить, підрахував Сошинський. Очевидно, держава спробує перекласти частину витрат на роботодавців – їм доведеться платити за страховки своїх співробітників. Але бюджет навряд чи потягне навіть медичну допомогу для дітей, людей похилого віку і безробітних, за яких, власне, платити нікому.

"Швидше за все, громадянам навіть за мінімальний і формально безкоштовний пакет доведеться доплачувати зі своєї кишені вже на місці. Тим більше, що лікарям ніхто зарплати не підвищував, а за копійки вони не працюватимуть", – пояснив Сошинський.

Представник громадської організації "Медичний контроль" Ігор Щедрін звертає увагу і на технічні недоробки МОЗ. В Україні досі немає стандартних протоколів лікування більшості хвороб. Але ж у всьому світі саме вони є базою для розрахунку вартості страховок і тарифів на послуги. Як збираються рахувати у нас, і чи не вийде так, що до державної годівниці просто отримають доступ "свої" клініки, які зможуть виставити завищені розцінки – питання поки що відкрите.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти