Як врятувати гривню і чи досягла вона піку падіння

27 лютого 2015, 15:12

Сергій Рюмочкін , Олексій Біловол

Експерти вважають, що влада повинна чітко назвати курс, який здатна підтримати, і провести реформи

Де дно падіння курсу гривні і що зробити для зміцнення національної валюти – ці питання, як і врегулювання конфлікту на Донбасі, стали однією з ключових тем у житті країни.

Реклама

За оцінками експертів, спрогнозувати пік падіння національної валюти зараз вкрай складно, оскільки на курс впливає дуже багато факторів і в рамках фінансової сфери, і поза нею. "Останні показники за січень продемонстрували, що у нас падіння тільки наростає. Падіння промисловості – 22%. Зрозуміло, війна, торгова війна з Росією. Але 22% – дуже багато, що, природно, впливає на курс", – заявив у коментарі Сегодня.ua президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. На його думку, ситуація в економіці може ще погіршитися. "На жаль, падаємо, і точки поки не видно", – сказав експерт. Однак навіть у такій складній ситуації, враховуючи залученість всіх гілок влади, є всі шанси врятувати гривню. "Я думаю, що так, як влада зараз взялася за це питання, напевно, це вже пік (падіння курсу національної валюти)", – упевнений економіст Віктор Лисицький.

Офіційний курс долара в лютому

За прогнозами фахівців, співвідношення гривні до долара на рівні 28-30 грн вже буде позитивним сценарієм. Зазначимо, на ранок 27 лютого офіційний курс долара становив 30,01 грн, після 14:00 він опустився до 27,76 грн. В обмінних пунктах американську валюту в середньому купують по 28,10 грн, продають – по 32,46 грн. На міжбанківському ринку тільки за вчорашній день курс долара виріс практично на 9 гривень – у другій половині дня НБУ проводив інтервенцію за курсом 28 грн / дол. "Перенесення рішення МВФ по кредиту на березень, невизначеність щодо розвитку ситуації на Донбасі, необхідність фінансування бюджету – це фактори проти гривні. Стабілізація ринку хоча б на відмітках 28-30 грн/долар в найближчі тижні вже буде позитивним сценарієм. В іншому випадку – НБУ змушений буде застосовувати адміністративні заходи, в умовах яких чорний ринок буде продовжувати зростання. При негативному рішенні МВФ – дефолт з очевидними наслідками для гривні", – вважає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин.

Реклама

Глава НБУ Валерія Гонтарєва впевнена, що курс гривні вдасться вирівняти, коли ситуацію поправлять кредити від МВФ та інших міжнародних донорів. "Якщо прибираємо панічну складову, цифри повернуться туди, де повинні бути. Як тільки отримаємо допомогу від міжнародних спонсорів... ми абсолютно спокійно дивимося в майбутнє", – зазначила вона. Втім, конкретних цифр глава НБУ не назвала.

Дефолт в нинішніх умовах все ж залишається малоймовірним сценарієм. На думку економіста Віктора Лисицького, цього просто не допустить МВФ. З ним солідарний і голова Комітету економістів України Андрій Новак. Він пояснив:

"Я вважаю, що загрози дефолту України зараз не існує, тому що наші міжнародні партнери, в тому числі і МВФ, заявили про продовження співпраці з Україною"

"А це значить що, як мінімум, Україна перекредитують на ті суми зобов'язань, які український бюджет повинен виконувати. Так що загрози немає, хіба що уряд своїми ще більш неефективними діями просто штучно приведе країну до дефолту", – заявив Новак.

Врятувати ситуацію без допомоги МВФ Україні дійсно буде вкрай складно. "На жаль, цього року без кредиту МВФ буде дуже важко – ми повинні віддати за зовнішніми боргами близько 11 млрд. Доларів. Стрімка девальвація значно збільшила наш борг, виражений в гривні", – заявив у коментарі Сегодня.ua голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності, народний депутат від Радикальної партії Сергій Рибалка.

Однак ресурс, який Україна розраховує отримати від Міжнародного валютного фонду, буде спрямовуватися не на покриття дефіциту бюджету або вливання на валютний ринок, а, в першу чергу, на погашення зовнішніх зобов'язань. "МВФ нам ніяк не допоможе стабілізувати ситуацію. МВФ дає рівно стільки, щоб погасити старі борги МВФ і єврооблігації, якими володіють американські інвестори", – упевнений економіст Олександр Охріменко. При цьому цілі, на які Україна зможе витратити майбутній транш, будуть заздалегідь чітко прописані. "Це велика помилка, що МВФ дасть нам 20 млрд. І скаже НБУ: будь ласка, підтримуй курс. Я допускаю, що якась сума з цих грошей в режимі 5% піде на підтримку курсу. Але це велике питання. Це, безумовно, дуже позитивний момент для ринку, але це не таблетка від усіх хвороб", – вважає голова Наглядової ради ПАТ" Національний кредит "Андрій Оністрат. На його думку, майбутній транш не може радикально змінити ситуацію. "Я не вважаю, що гроші МВФ нас врятують. Гроші МВФ – це як світло в кінці тунелю, які змушують сьогоднішню владу брати на себе якісь зобов'язання законодавчі, в тому числі з реформ. Але це аж ніяк не паличка-виручалочка", – заявив Андрій Оністрат.

Реклама

Співпраця з МВФ залишається критично важливим для України не тільки в розрізі отримання траншу розміром 17,5 млрд дол (у перспективі ця сума може бути збільшена до 40 млрд дол), про який йде мова в рамках нової програми, а й з метою активізації роботи з іншими фінансовими організаціями та урядами. "Це сигнал для них, що з Україною можна працювати. Тому що всі наші кредитори, інвестори орієнтуються на співпрацю з МВФ. Якщо з країною не працює навіть МВФ, то з цією країною ніхто не працює", – сказав голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Однак для продовження роботи з Фондом Україна повинна радикально оздоровити фінансову сферу і провести реформи. "За останні роки накопичені величезні дисбаланси в Пенсійному фонді та "Нафтогазі". Наш загальноекономічну кризу посилюється системним банківською кризою. Кредитування економіки практично завмерло ще в минулому році. Якщо в черговий раз бездарно" проїмо "міжнародні кредити без системних реформ, то дефолт через кілька років нам забезпечений", – заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Один з факторів, які впливають на рішення МВФ, – корупційна складова, з якою української влади ще належить налагодити ефективну боротьбу. "Коли приїжджає місія, аналізує документи, ситуацію, в тому числі, закон про держбюджет, і бачать, що реально реформ немає, то у них виникають питання, а кому і під що вони повинні давати гроші. Звичайно, в корупційну схему давати гроші ніхто не хоче. І тому з кожним новим траншем МВФ висуває все більш жорсткі умови української влади", – зазначив Андрій Новак.

Реформи, які б дозволили оздоровити економіку, Україна дійсно необхідні. "У разі отримання кредиту МВФ, ми разом зобов'язані стабілізувати ситуацію на фінансовому ринку і створити серію стимулів для відновлення зростання економіки. В першу чергу – стимули для реальних виробників у перспективних галузях з урахуванням імпортозаміщення", – упевнений Сергій Рибалка. На його думку, для України важливо підвищувати ефективність роботи органів влади, підтримати малий і середній бізнес, продовжувати модернізацію енергетики та знижувати залежність від імпорту енергоносіїв.

При цьому особливу увагу необхідно приділити розвитку ключових сфер бізнесу, які здатні дати істотне зростання економіці. "Мені видається, що треба було б дати сигнали бізнесу: повертайтеся до гірничо-металургійному комплексу, до сільського господарства, уряд повинен переглядати умови регулювання бізнесу, приділити особливу увагу в публічних виступах. Це створить основу для зростання", – вважає Віктор Лисицький. Він зауважив, що аграрний сектор у 2014 році приніс близько 11 – 12 млрд дол перевищення експорту над імпортом, аналогічна ситуація і в гірничо-металургійному комплексі. "Там теж плюс по експорту – імпорту товарів близько 11 млрд дол. Це дуже добре. Але що відбувається з гірничо-металургійним комплексом на ділі? Цей плюс забезпечений в таких умовах, коли в Донецькій, Луганській областях жах триває – війна фактично йде", – заявив Лисицький.

У нинішніх діях Нацбанку, на думку експертів, є і певне раціональне зерно, і помилки, але головне – українці повинні чітко розуміти, на який конкретно позначці реально перебуває курс гривні, а ринок – повною мірою отримувати пояснення тих чи інших нововведень регулятора.

Реклама

"Частина адміністративних обмежень застосовується як би правильно, але вони дають мало результату, тому що в кількох випадках просто спізнюються. А ось повна заборона банкам продавати валюту клієнтам був уже помилкою. Він тільки роздмухав паніку. Правильно, що його скасували", – заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка.

Нагадаємо, після рекордного в історії нацвалюти витка девальвації, коли курс підскочив вище 30 грн/дол, Нацбанк заборонив банкам давати клієнтам гривневі кредити для купівлі валюти, а всі контракти по передоплаті імпорту від $50 тис. Нацбанк почав перевіряти (до цього перевіряли тільки покупку валюти від $100 тис.). Крім того, 25 лютого НБУ заборонив банкам купувати долари за дорученням клієнтів. Передбачалося, що це обмеження триватиме мінімум до 27 лютого, проте після зустрічі глави НБУ Валерії Гонтарєвої з президентом Петром Порошенком, прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, а також главою Мінфіну та іншими чиновниками, НБУ скасував цю заборону.

Зараз експерти сходяться на тому, що НБУ спільно з іншими представниками влади необхідно назвати, на якій саме позначці закріпиться курс гривні. "Для того, щоб стабілізувати ситуацію, прем'єру, міністру фінансів та голові НБУ потрібно визначити математично, аналітичним шляхом новий рівноважний курс гривня / долар. Потрібно визначитися з тим, яку суму виділити на підтримку цього курсу і зафіксувати в свідомості людей думку про те, що це саме цей курс, і Нацбанк не просто чеше язиком, а може підтвердити це реальними платежами", – вважає голова Наглядової ради ПАТ "Національний кредит" Андрій Оністрат.

На його думку, НБУ повинен задіяти монетарно-фінансові інструменти аж до валютних інтервенцій. "Я б душив ліквідність, робив інтервенції і вирішував питання зі спекулянтами. При цьому я не став би називати це валютним коридором, валютним стелею – як на мене, це не зовсім коректне визначення. Я б назвав подібну стратегію поєднанням адміністративних і фінансових засобів впливу на валютний ринок", – підкреслює Оністрат.

На думку Андрія Новака, Нацбанку варто перейти від плаваючого курсу (нагадаємо, 5 лютого НБУ "відпустив" курс гривні) до формування валютного коридору. Експерт заявив:

"Для стабілізації курсу гривні необхідно змінити стратегію так званого плаваючого курсу на стратегію валютного коридору в бік незначного зміцнення щодо сьогоднішнього курсу"

Для того, щоб дії у валютній сфері були ефективними, всім гілкам влади потрібно об'єднати зусилля. "НБУ – це тільки одна зі складових ринку. І дії регулятора сьогодні обмежені відсутністю доларового ресурсу для ринкової стабілізації курсу. Залишаються адміністративні заходи: обмеження знизу (попит) і стимуляція зверху (пропозиція). Деякі з таких заходів, звичайно, жорстко сприймаються учасниками ринку . Необхідні не тільки рішення НБУ, але й уряду щодо зміни складових цього попиту та пропозиції", – вважає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин.

На думку Сергія Рибалки, спільні зусилля допомогли б домогтися істотних змін, у тому числі в боротьбі зі спекуляціями. "Щоб реально стабілізувати ситуацію, давно пора було діяти рішуче і жорстко, об'єднавши зусилля всіх органів влади. У кого, як не у податковій, митниці та НБУ разом узятих є вся картина по експортно-імпортних контрактах і діям банків? Разом вони можуть, з одного боку, "зарубати" спекулянтів, а з іншого – дати експортерам стимули для закладу валютної виручки в країну", – заявив Рибалка. Але для цього потрібна політична воля прем'єра, президента і більшості в парламенті. "Ми постійно закликали Нацбанк і Мінфін до співпраці з ключовими парламентськими комітетами у цих питаннях. Пропонували уряду створити серію стимулів для експортерів – від страхування до пільгового кредитування. Є ще хороша ідея експертів щодо спеціальних сесій НБУ з викупу у експортерів валютної виручки, які б гарантували автоматичне повернення їм ПДВ", – зазначив Рибалка. Таким чином, на його думку, можна було б скерувати емісію гривні з "проїдання" на пряму підтримку товаровиробників. "Це б сприяло збільшенню зайнятості та податкових надходжень. Я вже не кажу про зменшення корупції у сфері повернення ПДВ", – сказав він.

На думку економіста Віктора Лисицького, в нинішній ситуації було б виправдано диференціювати терміни повернення валютної виручки експортерами залежно від сфери діяльності. "Я розумію, коли завод продає складну продукцію, потрібен час. Але якщо поставляється зерно, то чого там довго чекати? Потрібно дуже серйозно попрацювати над диференціацією термінів валютної виручки. Одна справа – для складної техніки, а інша справа – для масових однорідних товарів. Для них, напевно, можна було б відпрацювати відповідні механізми, щоб експортери могли швидше повертатися гроші", – заявив Лисицький.

Ще один ключовий фактор – це чітке інформування про дії НБУ. Андрій Оністрат упевнений:

"Головне – відмовлятися від страусиної стратегії відмовчування. Оскільки ні до чого, крім паніки, це не призводить"

"Країна нарікає, вже всі ненавидять тих людей, яких вони позавчора обрали – це шлях в нікуди", – переконаний Оністрат. На думку Андрія Новака, НБУ та уряд відповідають за курс в рівній мірі, тому вони повинні обов'язково разом оголосити подальшу стратегію. "І цей крок дасть сигнал ринку, що українська влада буде заганяти курс у бік зміцнення, а учасники зрозуміють, що не варто притримувати валюту", – вважає Андрій Новак.

Ще одним фактором, який би допоміг стабілізувати ситуацію, є приплив коштів у банківську систему. Однак для цього необхідно вжити ряд заходів. "Потрібно видати закон, що забороняє вводити тимчасову адміністрацію в великі та середні банки. Всі банки, в які введена тимчасова адміністрація, повинні бути націоналізовані без ліквідації. Щоб заспокоїти населення, щоб населення не забирало гроші з банків, а навпаки несло", – заявив економіст Олександр Охріменко. На його думку, необхідно також скасувати податок на депозити. Це допомогло б заспокоїти населення, і частина українців зазнала б валюту в банки, що позитивно б вплинуло на всю систему.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти