Як вирішити проблему валютних кредитів в Україні

6 березня 2015, 09:54

Сергій Гусєв

Фінансові втрати можуть розділити держава, позичальники і банки

5 березня стало відомо, що в новому меморандумі з МВФ президент Петро Порошенко зобов'язався застосувати вето у випадку прийняття Верховною Радою закону про реструктуризацію валютних кредитів шляхом переведення їх у гривневі зобов'язання. МВФ вважає, що держава не повинна втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів. Але держава не може залишатися осторонь від вирішення цієї проблеми, оскільки в тому числі і з його вини вона виникла. Адже валютні позичальники не можуть зараз обслуговувати кредити в основному через обвальної девальвації гривні. Крім того, від неврегульованості проблеми валютних кредитів держава несе серйозні втрати, як економічні (погіршення стану банківської системи), так і соціальні – у вигляді наростання невдоволення громадян.

Реклама

Тяжкість проблеми

За оцінкою МВФ, конвертація валютних іпотечних кредитів у гривню може призвести до втрат банківською системою близько 1% ВВП, що становить близько 16-17 млрд грн. За оцінкою зарубіжних аналітиків, частка прострочених кредитів по банківській системі найближчим часом може досягти 50-55%.

Всього

59 501

Реклама

в гривні

13 555 (22,78% загального обсягу)

в доларах США

43 881

в євро

Реклама

893

в рублях

1

в інших валютах

1 171

Реклама

Дані: НБУ

Верховна Рада попереднього скликання у липні минулого року прийняла в першому читанні законопроект про реструктуризацію валютних кредитів, але зараз цей проект в базі на сайті Ради значиться як відхилений.

Наприкінці минулого року НБУ, активісти-позичальники ("Кредитний Майдан") і банки зробили спробу укласти добровільний меморандум, що описує умови реструктуризації. Примітно, що МВФ погоджувався на умови цього меморандуму, але тільки в тому випадку, якщо вони не будуть закріплені у вигляді закону. Але справа з меморандумом заглохло, оскільки основна маса банків його не підтримала.

Депутати в пориві популізму прийняли закон, що забороняє вилучення заставних квартир, але президент наклав на нього вето, однією з підстав для якого стало порушення принципів соціальної справедливості.

Питання соціальної справедливості

Наявні зараз валютні іпотечні кредити здебільшого бралися досить давно, коли курс був 5 грн, багато отримували зарплату в доларах, а ситуація в країні здавалася стабільною. До того ж і ставки по валютних кредитах були нижче, ніж у гривні. І далеко не всі віддавали собі звіт в тому, що кредит – це ризикована фінансова операція. Що ризикує не тільки банк, але і сам позичальник. Але добровільно підписавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні ризики. А задуматися було про що, хоча б про те, що в момент випуску гривні в обіг у вересні 1996 р. її обмінний курс був встановлений на рівні 1,76 грн/дол.

Після кризи 2008 р. у валютних позичальників було багато можливостей перевести свої кредити в гривні. по курсу 8 – багато банків в 2010 р. пропонували відповідні програми. Але далеко не всі скористалися цією можливістю, подумавши, що "пронесе". І ось в 2014 р. знову не пронесло.

Валютні іпотечні кредити здебільшого бралися досить давно, коли курс був 5 грн.

Зараз при обговоренні подібної реструктуризації неминуче виникає ряд питань. Перший – за чий рахунок її проводити? Якщо за рахунок держави (в тій чи іншій формі), то вийде, що комерційні ризики одних громадян погашаються за рахунок інших, а це мало кому подобається.

Друге питання – чому особливе ставлення вимагають саме валютні позичальники банків? А як бути тим, хто купував квартири за рахунок різних програм забудовників, які теж номіновані в доларах? А гривневі позичальники хіба зараз не страждають в умовах зростання інфляції і заморожування, а то і скорочення доходів?

Звичайно, аспект соціальної справедливості в цьому випадку непростою. Адже в суспільстві немає особливого обурення, наприклад, податковим компромісом, при якому компанії, які збагатили своїх власників, малою ціною позбавляються від минулих податкових гріхів? Не викликає заперечень і інститут банкрутства юросіб, з якого часто їх далеко не бідні власники виходять без особливих втрат для себе особисто?

Так що питання валютних кредитів має вирішуватися комплексно, без популізму і шантажу держави з боку різних зацікавлених груп. Зі своїми втратами повинні погодитися всі сторони: позичальники, банки і держава, раз вони всі зацікавлені в досягненні результату.

Процес цей довгий, хоча б тому, що потрібно його законодавче забезпечення. Наприклад, вирішити питання зі звільненням від оподаткування доходу, який отримають позичальники в разі прощення банком частини кредиту. Не завадило б нарешті в вести в українське законодавство і поняття банкрутства для фізичних осіб, що спростило б питання поводження в заставами. Потрібно спростити банкам продаж заставного майна тощо. Поки ж позичальникам можна порекомендувати вивчити юридичні аспекти цього питання (знайти свого юриста), а головне – тверезо оцінити перспективи свого фінансового становища. Варіантів же дій може бути декілька.

Можливі варіанти дій позичальників:

  1. Продовжувати платити, купуючи валюту за поточним курсом. Це найпростіший, але зараз майже екзотичний варіант.
  2. Вступити в переговори з банком, намагаючись поліпшити для себе умови валютного кредиту. Тут майже все залежить від стану банку: якщо у нього хороший кредитний портфель, то він не буде погоджуватися на такі варіанти, в іншому випадку може порахувати, що краще отримати від позичальників хоч щось, ніж зовсім нічого.
  3. Спробувати на індивідуальній основі замінити валютний кредит гривневим в цьому ж банку або взяти гривневий кредит в іншому банку і закрити за рахунок нього валютний кредит (якщо договір дозволяє зробити це достроково).
  4. Перестати платити по кредиту, змирившись з прийдешньою втратою застави. Не виключено, що в цьому випадку банк стане більш поступливим на переговорах. Також можливо, що і на рівні держави за той час, поки йтимуть тяжби, буде знайдено якесь загальне системне рішення.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти