Вісім чинників, які вплинуть на курс долара в Україні

11 вересня 2020, 07:07

Олександр Панченко Олександр Панченко

Що буде з гривнею до кінця року і яким буде курс іноземної валюти в прогнозах експертів

З настанням осені почалося, як і передбачали фінансові аналітики, поступове здешевлення гривні. За першу декаду вересня її офіційний курс до долара знизився на 27 копійок – з 27,56 до 27,83 грн. Експерти передбачають подальшу девальвацію національної валюти. Раніше сайт "Сьогодні" писав про те, яким буде курс гривні цієї осені.

Реклама

Однак які основні чинники, що впливають на зміну курсу гривні до долара? Нагадаємо, ми про них вже писали в грудні 2019 року, коли гривня значно зміцнилася.

Вісім причин, що впливають на курс гривні

Цього разу наші експерти – президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко та керівник відділу аналітики ГК Forex club Андрій Шевчишин – вирізнили 8 основних факторів, здатних істотно (на 10% і більше, тобто на 2,5-3 грн) змінити курс гривні в ту чи іншу сторону. Їхнє значення не постійне, але потенціал впливу кожного у підсумку ненабагато відрізняється.

"Усі ці фактори перебувають у постійній динамічній рівновазі, і якщо якийсь починає посилюватися, це може зрушити курс гривні в ту чи іншу сторону", – роз'яснив керівник відділу аналітики ГК "Forex club" Андрій Шевчишин.

За дев'ять місяців, з грудня 2019 року до початку вересня 2020 року, "народилися" дві нові причини, які раніше експерти не брали до уваги. Це дії на ринку валюти нерезидентів – власників українських облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), випущених Мінфіном, і вплив спекулянтів тіньової економіки. Експерти проаналізували всі чинники в порядку зниження їхньої значущості.

Читайте також: Може початися ажіотаж: чого українцям чекати від курсу долара

Реклама

Національний банк – оплот стабільності курсу

Як видно з інфографіки, Нацбанк залишається головним фактором, здатним регулювати курс гривні, – в середньому 30% впливу (не змінилося). На думку Андрія Шевчишина, вплив НБУ навіть зріс до вирішального (оцінка експерта – 40% впливу), оскільки на нинішньому невеликому міжбанківському ринку регулятор здатний утримувати ситуацію без великих інтервенцій (продажу) валюти, а також її купівлі, якщо долар раптом різко подешевшає через падіння попиту.

Олександр Охріменко, навпаки, вважає, що роль Нацбанку тепер не є такою значною саме через зниження обсягів продажу на міжбанківському ринку, і оцінив її в 20%. Але в середньому вийшла та сама цифра, що і в грудні 2019 року.

"Регулятору, маючи 26 млрд доларів золотовалютних резервів, навіть не треба напружуватися, щоб із щоденними обсягами продажу валюти менш ніж 100 млн доларів відрегулювати курс від різких коливань. Зазвичай ринок сам його зараз регулює", – пояснив свою думку Олександр Охріменко.

Мінфін і нерезиденти

Якщо в кінці 2019 року і на початку 2020-го Мінфін серйозно впливав на зміцнення курсу гривні, активно випускаючи гривневі ОВДП під небачено високі відсотки (до 17% річних), що викликало ажіотажний попит за кордоном, то в кінці зими ситуація змінилася. Відсоток річних за ОВДП плавно впав майже в два рази. І нерезиденти, переважно це світові фінансові спекулянти, які купили наших ОВДП на 100 млрд грн (сума, порівняна з 10% доходів держбюджету України), почали їх позбавлятися, скуповуючи на міжбанку долари. Було продано близько 15% цінних паперів, що давило на курс гривні, девальвуючи її. Зрештою нерезиденти стали самостійним чинником, що відчутно впливає на ослаблення гривні.

Реклама

Саме з цієї причини обидва експерти оцінили нинішній потенціал впливу Мінфіну на курс в 10% (було 25%), а нерезидентам віддали відразу 15%.

Зараз нерезиденти теж виходять з ОВДП, але, на думку Олександра Охріменка, не так активно, як раніше, а більш обережно, щоб не було різкої зміни курсу долара.

"Якщо долар значно подорожчає, то, продавши гривневі ОВДП, їхні власники зможуть купити на ту саму суму менше доларів і втратять прибуток", – пояснив Олександр Охріменко.

Експортери та імпортери

Експортери та імпортери, як і раніше, важливі сили, що визначають курс гривні. На думку обох експертів, за 9 місяців потенціал їхнього впливу на курс збільшився з 15% до 20%, але тренд змінився на протилежний: тепер вони швидше зміцнюють гривню, ніж послаблюють її.

"Через карантин, падіння економіки і зниження рівня доходів населення значно зменшився як критичний імпорт (паливо для залізниці, автомобільних перевезень), так і попит на побутову техніку, електроніку та товари тривалого користування, які закуповуються за валюту, – аналізує Андрій Шевчишин. – Тобто імпортерам валюти потрібно менше. А експортери, навпаки, змушені її регулярно продавати, щоб платити податки, зарплату тощо. Тому нині заправляють імпортери, а гривня, відповідно, або трохи міцнішає, або трохи слабшає, залежно від попиту на валюту з боку імпортерів. Але повільніше, ніж могла б за нормальних умов життя".

Трудові мігранти, населення і "тінь"

Аналітики одностайні в тому, що в рази (з 25% до 10%) впав внесок у формування курсу гривні трудових мігрантів, які в 2019 році, за оцінкою Нацбанку, ввезли в Україну до 15 млрд доларів (сума, порівняна з 40% доходів держбюджету на 2019 рік).

"Ця валюта здебільшого йшла на споживчий ринок – на купівлю автомобілів, побутової техніки, будматеріалів, продуктів харчування, – говорить Андрій Шевчишин. – Тобто спершу змінювалася в обмінниках на гривню, зміцнюючи її курс. У нинішньому році через карантин в Європі заробітчан стало набагато менше, валюти вони теж ввозять в Україну менше. Це грає проти посилення гривні".

Потенціал впливу на курс населення, що купує і продає готівкову валюту, зберігся незмінним – 5%. Головна причина, за словами Олександра Охріменка, в тому, що немає ажіотажного попиту на валюту.

"Навпаки, люди, що втратили роботу і доходи через епідемію коронавірусу, – а таких в Україні, оцінково, кожна третя сім'я – дістають долари з-під матраців і міняють їх на гривні, зміцнюючи її курс", – пояснив Олександр Охріменко.

Реклама

А ось тіньова економіка, на його думку, під час карантину на піднесенні.

"Зараз, на тлі чехарди з керівництвом митниці, різко зросла частка сірого імпорту, – говорить Олександр Охрименко. – Спекулянти штовхають курс долара вгору, бо їм потрібно все більше валюти. Потенціал їхнього впливу можна оцінити високо – близько 8% ".

МВФ та інші

Вплив МВФ на курс гривні експерти зараз оцінюють як незначний – всього 2% (було 5%). На їхню думку, ні отримання чергового траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду, ні погашення в цьому році попередніх позик не справлять істотного впливу на курс, враховуючи накопичені Нацбанком 26 млрд доларів золотовалютних резервів. Ще менше впливають зараз на курс позики від ЄБРР, Світового банку та інших наших кредиторів.

Що буде з курсом до кінця року

Олександр Охріменко прогнозує збільшення впливу на курс гривні до кінця року імпортерів і експортерів.

"У вересні-листопаді збільшиться експорт зерна, а ближче до кінця року має пожвавитися й імпорт, бо наша економіка поступово починає пристосовуватися до життя в умовах кризи, – говорить Олександр Охріменко. – Це означає зростання попиту на валюту і плавну девальвацію гривні, адже експортери навряд чи стануть продавати її дешево, почнуть притримувати. Їхнім головним опонентом стане Національний банк. Його інтервенції валюти не дозволять курсу вирости до кінця року вище 28 грн/долар. Тобто роль цих двох факторів зросте. Але зростання імпорту підвищить попит на валюту з боку "тіні", що стане послаблювати гривню. Інші фактори впливу, відповідно, зменшаться, наприклад потенціал Мінфіну, МВФ. Потенціал впливу населення і трудових мігрантів навряд чи зміниться".

Андрій Шевчишин згоден, що посилиться потенціал впливу на курс експортерів-імпортерів та Нацбанку і ослабне з боку Мінфіну та нерезидентів. Також він допускає зростання до кінця року активності населення, яке на хвилі девальвації гривні почне більше купувати валюту, посилюючи негативний тиск на курс гривні.

"Очікую, що в грудні гривня ослабне, курс буде в коридорі 28,5-29,5 грн/долар, – говорить Шевчишин. – Багато що залежатиме від дій Національного банку: стане він утримувати курс на нижній межі коридору чи дозволить йому піднятися до верхньої".

В Україні обговорюють можливість видачі кожному громадянину з держбюджету по 2118 грн щомісяця – це середній прожитковий мінімум. Детальніше дивіться в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти