Депозити стали менш вигідними: чому банки України знижують ставки

Національний банк через високу інфляцію утримує облікову ставку незмінною, але банки все літо продовжували знижувати депозитні ставки для населення. І хоча середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 14%, найбільші фінустанови вже залучають вклади за нижчими ставками і бачать потенціал подальшого їх зниження, пише FinClub.

Національний банк минулого четверга в черговий раз залишив без змін ключовий індикатор вартості своїх ресурсів – облікову ставку. Якщо в I півріччі він активно знижував її з 14% до 12,5%, то з травня НБУ не переглядав ставку жодного разу.

Відсотки за роздрібними вкладами в банківській системі такою стабільністю похвалитися не можуть. Індекс UIRD, який моніторить ситуацію в 20 банках з найбільшими депозитними портфелями, показує за цей же період істотніше зниження прибутковості, яке не припинялося навіть влітку: 12-місячні внески подешевшали з початку року з 17,74% до 14,65%, в тому числі з червня більш ніж на 1 в.п. Паралельний підрахунок НБУ за всіма банками і всіма видами вкладів показує зниження середньої прибутковості гривневих вкладень з 17,3% до 13,7%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За підсумками I півріччя, на 21 банк, у кожного з яких було більше 1 млрд грн гривневих депозитів, приходилося 125,7 млрд грн, або 93,8% всіх гривневих депозитів. Серед цих банків 80,4% вкладів – 101,1 млрд грн – були накопичені в десяти банках, які зараз пропонують за річними депозитами менше 14%. І лише 11 великих банків з менш ніж 20% вкладів залучають їх під ставки в 14-17%. Наприклад, тепер уже державний ПриватБанк ще недавно пропонував ставки вище за ринок, але зараз ситуація протилежна. Наприкінці серпня він знизив прибутковість річного гривневого вкладу з 16,3% до 13%.

В цілому розкид ставок на ринку величезний. Найменшу прибутковість пропонують банки з іноземним капіталом – від 5,7% до 10%. По 13% обіцяють державні ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк. Щоправда, кожна установа шукає можливості зберігати "акційні" прибавки до ставки.

Фото: "Сегодня"

В НБУ неодноразово говорили, що їх монетарна політика спрямована на те, щоб облікова ставка стала реальним інструментом управління вартістю гривні на ринку. Але керівник департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга говорить, що розмір облікової ставки зараз не є визначальним у вартості депозитів.

"Банки беруть до уваги розмір облікової ставки НБУ, але прямої залежності між обліковою ставкою і ставками за депозитами немає. Облікову ставку не можна віднести до основних критеріїв, які впливають на формування ставки за депозитами", – додає начальник сектора розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Юрій Пономаренко.

Депозитна ставка традиційно визначається можливостями банків заробити на залучених вкладах, зокрема, на кредитуванні, і готовністю "відпустити" вкладників, які прийшли до банку тільки заради високих відсотків. Головний скарбник Альтбанку Наталія Жиленко пояснює, що до облікової ставки НБУ прив'язані стандартні інструменти регулювання ліквідності Нацбанку: депозитні сертифікати, кредити овернайт і довгострокове рефінансування. На зміну облікової ставки також реагує прибутковість ОВДП на вторинному ринку. Але залежність з депозитними ставками не пряма, а опосередкована. "Оскільки частину своєї ліквідності банки розміщують в інструменти НБУ, при істотному зниженні облікової ставки можуть переглядатися і депозитні ставки", – говорить Жиленко. "Для нас це (облікова ставка. – Ред.) орієнтир вартості ресурсів терміном на один місяць", – повідомляє заступник голови Банку КредитДніпро Андрій Мойсеєнко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• Кредити із секретом: про що мовчать в банках і що варто знати українцям

Основна причина зниження ставок, за словами банкірів, – це необхідність здешевлення залучених ресурсів для кредитування бізнесу і населення. "Ставка за кредитом повинна бути цікава клієнтові і не повинна надавати істотного тиску на його доходи", – говорить Андрій Мойсеєнко.

Але кредитна активність банків зараз не настільки висока, щоб відчувати гостру потребу в коштах. Шульга стверджує, що у низці великих кредитних установ, навпаки, надлишок ліквідності. Тому їм немає сенсу пропонувати високі ставки.

Пономаренко вважає, що банки, які пропонують депозитні ставки вище ринкових, відчувають дефіцит ліквідності. "Такі банки обмеженіші в інструментах залучення клієнтів, тому пропонують вищі ставки, при цьому активно продовжуючи кредитувати. Ми рекомендуємо максимально виважено підходити до аналізу депозитної пропозиції того чи іншого банку на ринку, оскільки аномально висока ставка за депозитами може свідчити в тому числі і про брак ліквідності, а також про високі ризики", – стверджує Мойсеєнко, адже високі ставки допомагають залучити нових клієнтів і утримати старих.

"Кожен банк сам визначає свою цінову політику залежно від потреб в ресурсах, причому не тільки на сьогодні, а й на майбутнє. Тому якщо у конкретного банку є або плануються проекти, які потребуватимуть додаткових ресурсів, він може активніше працювати на ринку", – додає Шульга.

Короткострокові плани

На початку осені банки можуть зробити перерву в тренді зниження ставок. "Цього року банк тричі знижував ставки за гривневими депозитами. В найближчий місяць далі знижувати не плануємо", – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. "Поки що таких планів немає, але до кінця року можливе подальше зниження відсоткових ставок. Але, швидше за все, різких знижень цього року вже не буде", – прогнозує Пономаренко.

У таких прогнозів є макроекономічне пояснення. Головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов каже, що Держказначейство акумулювало на рахунках рекордну суму – понад 60 млрд грн, що вимило гривневу ліквідність із банківської системи.

"Обсяг коштів банків в депозитних сертифікатах НБУ до п'ятниці, 15 вересня, впав до 25 млрд грн, що є абсолютним мінімумом з весни 2015 року. В таких умовах не варто очікувати істотного зниження відсоткових ставок у гривні. Втім, ситуація може змінитися при активізації державних витрат в останні місяці року", – вважає Олексій Блінов.

"Якщо інфляція рішуче знизиться до прогнозованих рівнів (7-8%. – Ред.), курс буде стабільним, економіка активно зростатиме, то чому б і далі не знижувати ставки? Високі ризики – високі ставки. Низькі ризики – низькі ставки", – каже Андрій Шульга

Подальша динаміка ставок, за словами учасників ринку, залежатиме від багатьох факторів: поточної ліквідності банків, активності кредитування, темпів інфляції і ситуації в банківському секторі в цілому. "А також від незалежних від банку тенденцій, таких як курс гривні, економічна ситуація в країні", – додав Пономаренко.

"Якщо інфляція рішуче знизиться до прогнозованих рівнів (7-8%. – Ред.), курс буде стабільним, економіка активно зростатиме, то чому б і далі не знижувати ставки? Високі ризики – високі ставки. Низькі ризики – низькі ставки. В Європі зараз взагалі ставки близькі до нуля. Тому ми дуже хочемо, щоб ставки знижувалися і далі", – говорить Андрій Шульга.

ПриватБанк пообіцяв падіння його гривневих ставок до 10%. Наталя Жиленко прогнозує, що ставки за депозитами у гривні можуть опуститися до кінця року ще на 0,5-1% річних від поточного рівня. Цей тренд торкнеться і валютних вкладів, ставки за якими також знижуються. "Не виключаємо можливості зниження ставок за валютними вкладами. В цілому по ринку ставки за валютними депозитах найближчими місяцями можуть знизитися в межах 0,5-1% річних", – прогнозує Антон Тютюн.