Що не так з реструктуризацією валютних кредитів: дві проблеми

6 квітня, 12:12

Ксенія Капустинська , Олександра Романюк

Економісти впевнені, що запропонована Раді модель списання боргів – несправедлива

Валютні кредити населенню в Україні не видають з 2017 року, та далеко не всі валютні позики, взяті до заборони, на сьогоднішній день погашені. Тому депутати вирішили змусити банки реструктуризувати валютні кредити. Такий законопроєкт вже прийнятий у першому читанні. Але опитані сайтом "Сьогодні" експерти називають його несправедливим – насамперед, по відношенню до банків і позичальників, яких ця реструктуризація не торкнеться.

  • Держава переклала витрати на банки
Реклама

Основні витрати в зв'язку з реструктуризацією валютних кредитів ляжуть на банки, тоді як у багатьох інших країнах в таких випадках застосовувалася модель тристоронньої відповідальності: позичальники, банки і держава.

"В Україні так і не запрацювала модель тристоронньої відповідальності за валютними кредитами, яка працювала в багатьох країнах, що зіткнулися з такими проблемами. Йдеться про те, що держава, банк і позичальник мають у рівних пропорціях нести відповідальність за валютний кредит. Я не бачу державної участі в цій проблематиці. А покладати це все на банк і на позичальника неправильно. Списання боргів відбудеться за рахунок банків. Ініціатори законопроекту подивилися, що банки наростили за останні роки прибуток, і вирішили, що їхній фінансовий стан дозволяє списати борги", – вважає економічний експерт Олексій Кущ.

Читайте також: Як зрозуміти, що ваш банк скоро збанкрутує: 5 ознак

  • Гривневі позичальники теж програють

Законопроект виглядає несправедливим і по відношенню до позичальників, що брали кредити в гривні. Так, до заборони валютних кредитів більшість українців вважали за краще саме кредити в доларах, але це відбувалося, зокрема, тому, що відсотки за ними були нижчими. У той час кредит у доларах можна було взяти під 13-17% річних, а в гривні – під 20-25%. При цьому доларові кредити тепер перерахують за ставкою близько 1%, а відсоток на залишок складе менше 10%, а гривневі позики доведеться виплачувати в повному обсязі.

"У законопроекті немає ніякої соціальної справедливості. По-перше, я сумніваюся, що боржники – це в основній своїй масі люди бідні. По-друге, виходить, той, хто брав кредити в національній валюті, хто довіряв гривні, той повинен платити повністю. А той, хто не довіряв гривні й вирішив взяти кредит у валюті, за більш вигідними умовами, виявився розумнішим. Або наступним кроком пробачать і всі інші кредити? До того ж виходить, що цим прецедентом ми повністю обнуляємо принцип фінансової грамотності. Навіщо людині думати, якщо кредит все одно пробачать? " – пояснив економіст Олег Яременко.

Реклама

Нагадаємо, в 2015 році банки вже зобов'язували реструктуризувати валютні кредити українців, але в резуьтаті проблема так і не була вирішена остаточно.

Також у Верховній Раді розглядається законопроєкт про загальне декларування. Які квартири потрібно буде декларувати, дивіться в сюжеті:

Відео: Сьогодні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти