Чиновник України та ЄС: кому краще живеться

Уявіть класичну сцену голлівудського фільму: яка-небудь європейська країна, дорого обставлений кабінет, звичайний добропорядний громадянин зустрічається з звичайним добропорядним чиновником. Останній одягнений в строгий, чорний костюм і краватку, скажімо синій. На обличчі – привітна посмішка. А тепер кадр з класичного радянського фільму: приймальна, чергу, страшна спека, дві бабусі перелаюються біля входу, недалеко на стільці сидить жінка, обмахуючи себе паперами. Кожні 5 хвилин з кабінету лунає втомлений, злий крик: "Заходьте!"

Чи справді життя наших і європейських чиновників так відрізняється, або ж це фантазії режисерів ? Які зарплати отримують наші держслужбовці, а які ставки у західних ? Ми з'ясували всю "таємницю" роботи наших і "їх" відомств і дізналися, у кого життя кращим.

ДРЕС-КОД І КАР'ЄРА.Як розповіли нам в Нацагентстві з питань держслужби України, якщо на чиновника будуть скарги за тяганину і вимога від відвідувача документів, не передбачених законом, він може бути звільнений з посади як порушив присягу держслужбовця. Присяга приймається при вступі перший раз на держслужбу, чиновник клянеться дотримуватися законів України і сумлінно виконувати свої обов'язки. Як виглядає "цифровий портрет" українського держслужбовця – див. інфографіку 1. Держслужба накладає на "державного людини" певні обмеження. Наприклад, у нього ненормований робочий день, тобто, при необхідності виконати термінове завдання, працівник затримується після 18:00, виходить на роботу в суботу, неділю, свята. Відгули за переробку – на розсуд керівництва, вважається, що це компенсується додатковим відпусткою (36 днів). Обов'язкові на роботі дрес-код і дисципліна.

"У Нацбанку вимоги жорсткі: чоловікам – костюм, краватка, але якщо жарко, можна його не носити, закриті туфлі, жінкам – теж костюм, блузка, спідниця нижче коліна або строгі брюки. Якщо прийшов одягненим не по формі, начальник може зробити зауваження. Набагато серйозніше карають за помилки в роботі: недоліки, виявлені керівництвом відділу, доводиться виправляти в неробочий час, а якщо невірна цифра потрапить "нагору" – винному гарантований догану і позбавлення премії. Все це також впливає на подальше просування по службі", – розповіли нам в НБУ. Один з ветеранів банку згадав, що при голові НБУ Володимира Стельмаха з дисципліною було жорсткіше, ніж зараз: одного співробітника звільнили за те, що начальник тричі не застав його на робочому місці. Зараз такого немає, так як з появою мобзв'язку колеги завжди зателефонують, попередять, що керівництво цікавилося, де ви. Але, зазвичай, виходячи навіть в інший відділ по роботі, прийнято повідомляти про це безпосереднього начальника. А от у Мінсоцполітики дрес-код не такий строгий. Як розповів нам один із співробітників, в джинсах на роботу, звичайно, не можна, але в спеку дозволені теніска для чоловіків і босоніжки під колготи для жінок. В іншому вимоги до роботи такі ж, як і Нацбанку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ХТО РУЛИТЬ У ЄС.Чиновницької елітою в Європі вважаються співробітники Євросоюзу, штаб квартира якого знаходиться в Брюсселі (Бельгія). Сюди наймають на роботу кандидатів з усіх країн ЄС, але отримати місце складно – конкурс високий, а вакансій небагато. Всього на різні комісії, відділення та представництва, як у Бельгії, так і в інших країнах працюють 42,5 тис. осіб. З них 33 тис. – в органах, що підкоряються Єврокомісії, Європарламенту – 6 тис. чоловік, і 3,5 тис. – Єврораді. Робота відповідальна, але цікава і грошова (див. інфографіку 2). Враховуючи, що Україна прагне стати членом ЄС, не виключено, що спробувати свої сили на цьому терені зможуть і наші співгромадяни. "Сегодня" з'ясувала подробиці. Як пояснили нам в Єврокомісії, кандидатів відбирають шляхом відкритого конкурсу, вакансії публікують на спеціальному сайті. На них можуть підписатися всі бажаючі. Основні вимоги: кандидат повинен бути громадянином однієї з країн ЄС, мати відповідне посади освіту і володіти однією з офіційних мов ЄС. Але більшість чиновників говорять, як мінімум, на двох Євромови. З урахуванням проходження тестів і завдань, процес відбору займає 5-9 місяців. "Я періодично підписався на економічні вакансії в різних органах ЄС. Поки насилу вдалося домогтися позиції стажиста в одному з комітетів на 6 місяців. Зарплата тут невисока, близько 1000 євро, але у мене багато відряджень, а це 100 євро за кожен день у від'їзді, які, я звичайно ж, не витрачаю. І після стажування буде легше отримати роботу. Конкурс на деякі вакансії досягає 250 осіб на місце!" – розповідає полячка Агнешка.

Крім зарплати, чиновникам ЄС покладено чимало пільг. Наприклад, при зміні через роботу місця проживання їм щомісяця доплачують 16 % від зарплати, але не менше 505 євро. Цією пільгою користуються 70 штату ЄС. З такою зарплатою працівник цілком може дозволити собі іпотеку, купивши будинок за містом або квартиру в центрі. Є надбавки на дітей (373 євро за кожного), утримання сім'ї (171 євро), освіта (253 євро) тощо. Їх вираховують залежно від особливої ситуації кожної окремої людини, пільги та бонуси можуть досягати до 70 % від зарплати. А ось відпустку тут менше, ніж у наших: 24 дні на рік. На пенсію єврочиновники йдуть так само, як і більшість європейців – в 65-66 років. В окремих випадках вони можуть зважитися піти на заслужений відпочинок в 58 років (з скороченням допомоги) або ж "затриматися" на роботі, але максимум до 70 років. Пенсія чиновника складає до 70 % від його останньої зарплати.

У ЄС немає строгого дрес-коду для співробітників, там розраховують на їх свідомість (не ходити на роботу в майці, джинсах, шльопанцях, з незвичайною зачіскою). Але при цьому розробили для них жорсткий Етичний кодекс. "Ми не можемо приймати послуги та подарунки від третіх сторін без дозволу роботодавця. У нас не повинно бути ніяких інтересів або зв'язків з компаніями або організаціями, які мають справу з інститутами ЄС, якщо це може поставити під удар нашу незалежність. Будь-яка зовнішня діяльність має бути попередньо схвалена роботодавцем. Ми повинні також повідомляти йому про те, де працюють наші дружини", – пояснили нам в Єврокомісії.

Порівняємо :"слуганароду"і звичайнийукраїнець

Якщо порівняти середнього українця та середнього чиновника, то перший також відноситься до прекрасної статі, бо жінок у нас за статистикою трохи більше, ніж чоловіків (див. інфографіку). За офіційними даними, серед "державних людей" дам – три чверті, особливо їх багато в глибинці, де голови сільрад майже суцільно носять спідниці, і де прекрасна стать займає нижчі посади в районних та селищних органах влади. Також "слуга народу", як правило, більш освічений, ніж сам "народ", бо має "корочки" вишу, а не коледжу. І середня зарплата у нього в зв'язку з цим вище, ніж у тих, хто не перебуває на держслужбі (або працює у виборних органах, де співробітники в чому прирівняні до держслужбовців) – 3700 грн проти 3400 або на 9 % більше. А ось пенсія у держслужбовців істотно більше, ніж у людини з народу – приблизно в 1,5 рази. Справа в тому, що вона розраховується за спецзакону і, відпрацювавши на держслужбі 10 років, можна претендувати на пенсію в 80 % від зарплати, а за кожний наступний рік – ще 1 %, але не більше 90 %, природно, за наявності стажу (30 років для жінок, 35 для чоловіків). Пенсії рядового трудівника становлять 50-60 % від зарплати при такому ж стажі, як у чиновника. Статистика не має даних про сімейний стан, наявність дітей, жилумов і особистому транспорті держслужбовців. Але не секрет, що керівництво в держструктурах схвально ставиться до тих, хто одружена чи одружений (мовляв, людина серйозна і не стане фліртувати на роботі) і навіть в правилах дрес-коду для чиновника прописано, що носіння обручки, за його наявності, вітається.Спостереження показують, що практично всі вони – "окільцьовані", як чоловіки, так і жінки. У цілому ж можна сказати, що матеріально держслужба не дуже вигідна (ми не говоримо про чиновників-корупціонерів), особливо спочатку, коли молодому фахівцеві платять небагато, але вона означає стабільність, можливість зробити кар'єру і мати стерпно забезпечену старість.

"Моє місце – на держслужбі"

Наталя Кленова потрапила в Мінекономіки відразу після закінчення вузу майже 20 років тому і залишилася. "Я тут на своєму місці, мені все подобається: стабільна робота, постійно зростаюча зарплата, яку платять вчасно і щорічно індексують, впевненість у завтрашньому дні, – розповіла нам Наталя. - За ці роки я зробила кар'єру, зросла від фахівця до посади начальника відділу. Я вже майже заробила собі стаж для максимальної пенсії держслужбовця (90 % від зарплати), це будуть гідні гроші. Народила доньку, але швидко повернулася, щоб не втратити кваліфікацію. Звичайно, багато подруги заробляють зараз більше мене, але у нас в сім'ї основний годувальник – чоловік, який працює топ- менеджером у приватній фірмі, тому нам вистачає". Називати свою зарплату Наталія відмовилася, сказавши, що вона приблизно в півтора рази вище середньої по Україні (зараз середня – 3432 грн). У Кленового вже є своя двокімнатна квартира, яку Наталя взяла в кредит як держслужбовець за держпрограмою 30 /70 (30 % вартості оплачує держава), автомобіль-іномарка і дача в 100 км від Києва, яку вони активно облаштовують. Мріють про моторному човні, але поки покупку вирішили відкласти через кризу.

Пішов зі служби

Микола Поварський працював начальником відділу в Мінсоцполітики, звільнився з держслужби рік тому, перейшовши на аналогічну посаду в одній із приватних структур, пов'язаних з комерцією. За словами Миколи, головна для нього користь від держслужби, якій він віддав 6 років (для отримання підвищеної пенсії держслужбовця необхідно відпрацювати не менше 10 років), це набуті навички управління людьми, дисциплінованість, вміння розпланувати свій час. І не в останню чергу – зв'язку, що дозволили знайти більш грошове місце. "Платили з усіма надбавками до 5000 грн, але працювати доводилося багато, нерідко без вихідних, тепер уколюю стільки ж, але маю в 2 рази більше, – розповів нам Микола. - Але сама робота мені не подобалася, бо була рутинною і обмежувала мою самостійність рамками інструкцій. Та й багато було некомпетентних вказівок, які треба було виконати "на вчора", потім виявлялося, що це нікому не потрібно. Не подобалось отримувати і нагінки за промахи підлеглих, які довго не затримувалися через низьку зарплату: фахівці без вислуги років заробляли 1500-2000 грн. Ледве навчиш людини чого небудь – він чи знаходить кращу роботу або, якщо це дівчина, виходить заміж і йде на три роки в декрет, знаючи, що отримає від держави всі належні при цьому виплати і стаж держслужби".