Без банкопаду і нестійкості гривні: експерти розповіли, що буде з фінансовою системою після виборів

Хоча країну стрясають новини про вибори, економісти впевнені: фінсектор пройде 2-й квартал без потрясінь.

 "Після виборів 2014-го ситуація в банках змінилася радикально. Економіка зростає третій рік поспіль. Проведено реформи, які підняли на новий рівень якість банкнагляду. Фінсистема пройшла очищення, докапіталізувалася і стала прибутковою. Обсяг депозитів зростає. Сьогодні в Україні працює наполовину менше банків, ніж 2014-го, але система міцніша і здоровіша, – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

За її словами, навіть можливе збільшення держборгу України не вплине на систему:

"Відношення держборгу до ВВП за 2 роки знизилося з 80% до 62% і далеко від критичної позначки".

Але складності в фінсфері можуть виникнути з виплатами за зовнішніми боргами в умовах недоступності зовнішніх фінринків.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Цей ризик реальний, якщо вибори призведуть до припинення співпраці з МВФ. Але і тут загрози банкопаду немає", – вважає аналітик. 

Стрес-тести: увага споживчим кредитам

Регулятор продовжує проводити стрес-тестування банків, щоб захистити фінсистему від форс-мажорів.

"Основна мета – визначення як активів банків і достатності капіталу при можливому погіршенні економіки. Стрес-тести допомагають визначити загрозливі банкам ризики і виявити додаткову потребу в капіталі, щоб їх покрити. І якщо потрібно, НБУ вимагає збільшення капіталу, вжиття необхідних для зменшення ризиків заходів", – пояснює експерт Олена Коробкова.

Проведення стрес-тестів є ефективним методом оздоровлення банків.

"Результатом можна вважати достовірність даних про виконання банками економнормативів і збільшення їх капіталу. Як підсумок – кілька років фінсектор лідирує з інвестицій в капітал", – уточнює Коробкова.

2019-го НБУ проведе стрес-тести в 29 банках – це 93% активів фінсистеми.

"Регулятор сфокусується на споживчих кредитах. Інтерес до сегменту викликаний його швидким зростанням порівняно з корпоративними кредитами 2018-го. Це природно з урахуванням збільшення доходів населення і обмежених (через високі ризики) можливостей кредитування юросіб. За прогнозами банків, тенденція збережеться. І якщо в банках налаштовані оцінки ризику і робота з портфелем споживчих кредитів, нарощування кредитування не стане проблемою. Тому НБУ важливо переконатися, що процеси працюють, банки не ігнорують ризики заради зростання, мають запаси на випадок погіршення економіки", – роз'яснює експерт.

Втім, зростання в споживсегменті великих ризиків не несе.

"Рівень "закредитованості " населення невисокий. Частка непрацюючих позик в портфелі кредитів фізосіб нижче, ніж в корпоративному. Станом на 1 лютого 2019 року це 45,6% проти 56,9%. І показник знижується. Та й левова частка "проблемки" населення – валютна іпотека, що видавалася до кризи-2008. Тобто якість нинішніх кредитів краще", – зазначає Коробкова.

Курс: гривня зміцніє

Стосовно курсу гривні до долара, то з трьох можливих сценаріїв – оптимістичного (26 грн/$), базового (26,75-28 грн/$) і песимістичного (29 грн/$) – фінаналітики вважають найімовірнішим базовий. Так, керівник відділу аналітики ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин вважає, що наістотніше на курс впливатимуть результати президентських виборів і ризик дестабілізації ситуації на Донбасі.

"Також важливим фактором залишаються глобальні ціни на ключові експортні товари України: руда, метал, зерно, олійні та продукти їх переробки. У разі глобального спаду, навіть в умовах сезонного сприятливого періоду, курс може перебувати під тиском. Також в травні заплановано великі виплати за зовнішнім боргом і рішення МВФ щодо чергового траншу кредиту. Ці фактори можуть дестабілізувати курс", – говорить Шевчишин. 

А от євро може в другому кварталі ослабнути через невизначеність щодо виходу Великої Британії з ЄС, погіршення прогнозів щодо економіки Єврозони і очікуваннями запуску нової програми стимулювання від Євроцентробанку (вливання в банки додаткових грошей, які підуть на кредитування економіки під 0%). Стосовно інших джерел інвестування, то експерт не радить вкладатися в криптовалюти, які, на його думку, залишаються спекулятивним інструментом і наразі втратили інтерес з боку інвесторів. Тому якщо розглядати покупку криптовалют, то тільки при сильних зниженнях.

Традиційно в другому кварталі гривня зміцнюється, оптимальним рішенням буде покупка валюти при курсі нижче 27 грн/$, оскільки у другій половині 2019 року можливі сильні коливання в бік зростання курсу долара. Золото, як і раніше привабливо, але тільки на триваліших інвестиціях, ніж на квартал – це 1-2 роки і більше.

Безготівка: зростає в містах  

В Україні зростають показники безготівкових розрахунків: за даними НБУ, 2018-го транзакції з використанням карток зросли на 5,8%, досягнувши 45,1%. У підсумку українці провели безготівково 3,1 млрд операцій на загальну суму 1,29 млрд грн.

Розвиток ринку електронних операцій експерти оцінюють позитивно, адже через кілька років за цими показниками Україна зможе зрівнятися з розвиненими країнами.

"Люди швидко звикли до оплати в терміналах і інтернет-магазинах, переказів з картки на картку. Все частіше так можна платити за ЖКП або продукти в супермаркеті", – пояснює мотивацію населення економіст Іван Нікітченко. 

Популяризації безготівкових розрахунків сприяє розвиток інфраструктури.

"У великих містах розрахуватися карткою можна майже скрізь. Банки активно випускають карти з можливістю безконтактної оплати, розвивають функціонал мобдодатків. Також на ринок України вийшли ApplePay і GooglePay. До цього додалися і можливості віддалено відкривати рахунки і робити валютообмінні операції", – перераховує Нікітченко. 

А в невеликих містах інфраструктура за безготівковими розрахунками слабо розвинена.

"Банки не дуже зацікавлені ставити термінали в точках, де оборот буде кілька тисяч гривень на місяць. Тому змінити ситуацію зможуть лише місцеві жителі, якщо виявлять готовність користуватися картками. Але, щоб розрахунки з безготівки зростали в регіонах, потрібно міняти культуру користувачів. Зокрема, важливо навчити населення захисту особистих даних. Адже люди часто передають дані карти сусідам або вголос називають пін-код продавцю і т.д. Цього бути не повинно", – зазначає Нікітченкоо.

Експерт упевнений: найближчі 3-4 роки частка безготівкових платежів може досягти 65-70% від усіх жителів країни. А подальший розвиток ринку електронних послуг залежатиме від проведених у фінсекторі реформ і розвитку супутньої інфраструктури.

Фальшивки: підробляють менше.

Нацбанк підбив підсумки виявлення фальшивих гривневих і інших банкнот 2018 року. За інформацією регулятора, гривні підробляли менше, ніж 2017 року: було 3,5 шт. на 1 млн (0,00036%) справжніх банкнот всіх номіналів, стало 2,6 шт. (0,00025%).

"Ситуація контрольована і не є загрозливою, оскільки система захисту нацвалюти знаходиться на рівні з провідними валютами світу. Порівняно з 2017 роком маємо зниження кількості і суми підробок на 30% і 41% відповідно", – резюмував директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.

Для порівняння: в ЄС євровалюту підробляють вдесятеро частіше. За даними Євроцентробанку, 2018 року виявлено 27 шт. фальшивих євро на 1 млн купюр, 2017-го – 33 шт.

Зайвенко уточнив, що 99% вилучених українських фальшивок приходиться на банкноти чотирьох номіналів: це 500 грн (46% від загальної кількості виявлених підробок і 80% від загальної їх вартості, зниження за кількістю за рік удвічі), 100 грн (відповідно 46% і 9 %, зростання на 13%), 50 грн (15% і 3%, зростання на 25%), 200 грн (11% і 8%, зростання на 17%). Фальшивок від 1 до 20 грн всього 1%. Серед підробленої іноземної валюти найбільше доларів: 78%, з них $ 100 – 97%. Несправжніх євро – 17% (з них 45% номіналом 50 євро і 36% номіналом 200 євро. Траплялися також російські рублі (4%), фунти стерлінгів та швейцарські франки (по 1%). При цьому 99% псевдогрошей виготовлені кустарним способом: на принтерах і лише 1% з допомогою поліграфічного друку.

Нацбанк попереджає: місця, де найчастіше можна нарватися на фальшивку, – це торгівля, фастфуд і автозаправки. Виявлені підробки вилучаються безоплатно.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що один з важливих прогнозів щодо України погіршений – Світовий банк оцінив економіку України. Рівень держборгу падатиме, але все залежить від реформ, вважають аналітики СБ.

А ще експерти розповіли, якими будуть ціни після виборів: