Топ-7 скандальних банкірів: кому загрожує "кара" НБУ і кримінальна справа

Влада намагається привести банківську систему в кращий стан. Один з напрямків – посилення відповідальності керівників і власників банків. Чому така увага саме до банків, адже до долі верхівки інших компаній, що терплять крах, як правило, держава байдужа? При падінні банку страждає величезна кількість його клієнтів, можуть зникати кредити, видані НБУ, і таке падіння може позначитися на всій банківській системі, яка вкрай важлива для економіки країни.

У березні вступив в силу закон, що посилює відповідальність пов'язаних з банком осіб. Їм введена кримінальна відповідальність за умисне доведення банку до неплатоспроможності за умови заподіяння великої матеріальної шкоди (понад 6 млн грн) державі чи кредитору. Правоохоронці отримали більше можливостей щодо пошуку та притягнення до відповідальності винних, але ефективність їх роботи – це окреме питання.

Оскільки Нацбанк як галузевий регулятор дозволяє кадрові топ-переміщення в банках, про посилення своєї позиції він сповістив 4 червня, видавши постанову № 357.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Відтепер керівник або власник істотної участі в банку, який був визнаний неплатоспроможним, впродовж десяти років не зможе повернутися в банківську систему в якості власника або керівника фінустанови.

У країні зараз близько 50 банків виводяться з ринку, а ще півтора десятка визнані проблемними – їх може очікувати така ж доля. Частина їх керівників та власників можуть потрапити під дію нових норм. "Сегодня" згадала про найбільш гучних сумних персоніфікованих банківських історіях, що розгортаються останнім часом.

Борис Тимонькін

Борис Тимонькін – банкір з ім'ям і вельми досвідчений. Він 12 років пропрацював керівником "Укрсоцбанку" (UniCredit Group), а 1 липня 2013-го несподівано для багатьох обійняв посаду заступника голови наглядової ради групи компаній ВЕТЕК (бенефіціаром якої офіційно вважається Сергій Курченко), який курирує фінансовий напрямок. Пояснюючи свої мотиви, Тимонькін говорив, що після покупки італійцями "Укрсоцбанку", повноваження голови правління були сильно скорочені. Робота для нього стала нудною, а перехід в ВЕТЕК відкривав можливості для нової самореалізації та зростання професійного авторитету. У фінсектор ВЕТЕК мали увійти банки ("Брокбізнесбанк" вже був куплений) і інвестиційні компанії (повинні були з'явитися), крім того, на Тимонькіна планували покласти взаємодію бізнес-одиниць групи з фінансовими та кредитними установами. Авторитетний банкір був потрібен Курченку не для організації схем з виведення грошей, а для додання його групі іміджу, привабливого для зовнішніх партнерів та інвесторів.

Тимонькін покинув Україну 20 лютого 2014-го після розстрілів на Майдані. За його словами, він поїхав до Франції проходити курс лікування голодуванням і обіцяв повернутися 13 квітня, але в Україні так і не з'явився.

2 червня 2014-го він був оголошений у розшук за ст. 255 КК – "створення, керівництво, участь або матеріальне забезпечення злочинної організації з метою вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину". За неофіційною інформацією, його звинувачують у виведенні з "Брокбізнесбанку" 2,5 млрд грн рефінансування від Нацбанку.

Сам Тимонькін стверджує, що його "відсунули" від управління банком ще в листопаді 2013-го, і сам він ніколи ніяких "поганих" документів не підписував. Фахівці кажуть, що за його підписом гроші і не могли б покинути банк, бо він не обіймав відповідної посади. Платіжки ж міг підписувати в тому числі і Петро Пекур, який після "Брокбізнесбанку" попрацював в банку "Національний кредит", який зараз визнано неплатоспроможним.

14 червня Тимонькіна затримали в Німеччині на вимогу Генпрокуратури України, хоча він особливо й не ховався, переміщаючись по світу (проживав в Ізраїлі і у Франції). Сам фінансист не раз говорив, що ніхто з вітчизняних правоохоронних органів з ним зв'язатися не намагався. Зараз влада Німеччини очікує від України відповідної заявки на екстрадиції.

Ігор Францкевич

На посаду головою правління "Брокбізнесбанку" Тимонькін запросив відомого банкіра Ігоря Францкевича, які раніше працював у кількох банках і очолював "Райффайзенбанк-Україна", "Мрія", "Індекс-банк". Він прийшов в "Брок" 6 серпня 2013-го, але вже через чотири місяці був знижений до першого зама голови правління. Тоді говорили, що "кар'єрний банкір" Францкевич не вписався в корпоративну культуру ВЕТЕК.

Цей менеджер не прагне бути публічним, але нам вдалося дізнатися про два його місця роботи після банкрутства "Брокбізнесбанку". 7 листопада 2014-го він став членом нового наглядової ради "Енергобанку", в який у лютому цього року ввели тимчасову адміністрацію. При призначенні Францкевич був представлений як голова Асоціації "Українська національна група членів і користувачів СВІФТ (УкрСВІФТ)". Також в 2014 р. він почав працювати в компанії "Олсідз" в якості фінансового директора.

Судячи з усього, у Нацбанку і правоохоронців немає претензій до Францкевич, пов'язаних з його роботою в "Брокбізнесбнке" і "Енергобанку", не пов'язане його ім'я і з репутаційними скандалами. Але схоже, що після невдач в цих проектах, він добровільно може поставити крапку у своїй кар'єрі банкіра.

Андрій Оністрат

Добровільно таку точку в кар'єрі вже поставив Андрій Оністрат – голова правління і основний власник визнаного неплатоспроможним банку "Національний кредит", в який 8 червня ведена тимчасова адміністрація. В одному з недавніх інтерв'ю Оністрат заявив: "Я ніколи більше не буду працювати в банках". Але навіть якби він думав інакше, НБУ навряд чи дозволив йому зробити це (згідно з постановою №357), а питання кримінальної відповідальності поки залишається відкритим.

Причини краху банку колишній власник і Нацбанк називають різні. Оністрат вважає, що у регулятора не було об'єктивних підстав для "закриття" банку, а причини криються в обставинах навколо банку і в особистій неприязні до нього керівництва Нацбанку. В НБУ ж говорять про те, що банк був віднесений до категорії проблемних, оскільки системно порушував законодавство з протидії відмиванню злочинних доходів і якість активів банку погіршувався. План фінансового оздоровлення банку не виконувався, а власник банку не прийняв своєчасних заходів по його достатньої фінансової підтримки.

Андрій Оністрат – яскрава особистість. Часом і кадрові його рішення були неординарними. У "Національний кредит" перейшов топ-менеджер "Брокбізнесбанку" Петро Пекур – 3 березня 2014-го він став заступником голови правління. Раніше він був в. о. правління "Брокбізнесбанку" перед введенням в нього тимчасової адміністрації. Ще раніше працював в трьох інших банках, які теж стали банкрутами, але Оністрат не побоявся взяти на роботу топ-менеджера з таким послужним списком.

Цілком можливо, що правління і основному акціонеру просто не вистачало часу на банк: він активно займається спортом, регулярно бере участь у змаганнях (злі язики стверджують, що за рахунок коштів банку), дуже активний в інтернеті, проводить семінари, дає майстер-класи, займається небанківськими бізнесами.

За словами Оністрата, з 2009 р він вклав в розвиток банку майже $15 млн. На депозитних рахунках – його особистих і його батьків – в "Національному кредиті" знаходиться близько $1 млн.

Микола Лагун 

Багато особистих грошей втратить і Микола Лагун – банки, які він контролював, один за іншим визнані банкрутами. Почавши в 1994 р. банківську кар'єру клерком в НБУ, за 20 років Лагун перетворився на одного з найбільших в країні власників банківських активів. Джерела коштів для таких придбань покриті мороком (тільки недавно НБУ отримав право цікавитися походженням грошей покупця), хоча сам Лагун завжди говорив, що набуває тільки "за свої".

У лютому 2006 р. він зареєстрував "Дельта Банк" В останні кілька років Лагун користувався проблемами конкурентів – скуповував банки цілком або їх кредитні портфелі. У 2013 р. були завершені угоди з купівлі "Кредитпромбанку", "Сведбанку" (перейменований в "Омега Банк") і "Астра Банку". У 2014 р. хотів купити і Universal Bank, але регулятор не дозволив цього.

За підсумками червня 2014-го за розміром активів "Дельта Банк" посідав друге місце серед недержавних українських банків і четверте – в загальному рейтингу, в ньому обслуговувалося близько 4 млн клієнтів. Але в березні 2015 року в "Дельта Банк" була введена тимчасова адміністрація. Протягом 2014-2015 рр. вкладники не могли отримати свої заощадження, сума зобов'язань банку перед ними становила близько 50 млрд грн. Більш дрібні банки групи стали банкрутами ще раніше.

Кажуть, з Лагуну просто не пощастило – якби ситуація в країні різко не погіршиться, через кілька років він опинився б власником великих і привабливих банківських активів, які можна було б вигідно продати іноземному інвестору. Але підприємець повинен брати до уваги і зовнішні, в тому числі політичні ризики, якщо виходить грати у вищу лігу бізнесу.

Зараз Лагун сподівається на варіант хоч який-небудь націоналізації "Дельта Банку" або на створення перехідного банку (про це ми скажемо в кінці статті). Повернутися в банківський бізнес НБУ йому навряд чи дозволить, але кримінальної відповідальності він швидше за все уникне, хоча б тому, що відповідний закон набув чинності після того, як його банки були визнані неплатоспроможними.

Олег Бахматюк

19 березня НБУ вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати VAB Банк, що належить Олегу Бахматюку. У Нацбанку пояснили, цей банк не може бути врятований державою, оскільки не відповідає критеріям для участі держави в докапіталізації. Більше того, рекапіталізація банку неможлива через великий обсяг кредитів, виданих економічно пов'язаним особам. Говорячи простою мовою, банк використовувався його власником для кредитування своїх інших (аграрних) бізнесів за рахунок коштів НБУ і вкладників. Але навряд чи через це почнуть кримінальне переслідування Бахматюка.

Іншому банку цього власника – "Фінансова ініціатива" – пощастило більше. Його статутний капітал до кінця червня власник обіцяв збільшити на 1 млрд грн. За словами Бахматюка, цих коштів на цьому етапі буде достатньо для нормальної роботи банку. Також не планується збільшувати портфель кредитів рефінансування, більше того, до кінця року обіцяно почати його погашати.

Дмитро Фірташ

Банк "Надра" став першим офіційним банківським активом Фірташа. Придбання його було розтягнуто в часі майже на два роки і офіційно завершено в 2011 р. після двох років роботи в банку тимчасового адміністратора. Банк почав повільно підніматися за рахунок роботи з боржниками, залучення ресурсу населення і бюджетників. На обслуговування в ньому перевели кілька великих державних організацій і бізнесів самого власника. Але проведені в 2014 р. стрес-тести показали необхідність докапіталізації. Акціонери повинні були затвердити додаткову емісію в розмірі 5,5 млрд грн, але кінець кінцем відмовилися робити це, тому до того часу були вже серйозні проблеми у самого Фірташа і його інших бізнесів. Можна припустити, що якби не змінилася політична обстановка, то банк зміг би вижити.

6 лютого 2015 р. в "Надра" була введена тимчасова адміністрація. За словами голови Фонду гарантування вкладів, їх перевіряючі зазначили коректну поведінку власника: для підтримки банку були заведені великі кошти, і не вживалося жодних дій, щоб їх вивести. 5 червня Нацбанк заявив про ліквідацію "Надра банку". В результаті Фірташ втратив значну суму грошей, які заводив в банк для підтримки його на плаву, а також тих, що були на рахунках його підприємств. Group DF залишилася без власного банку – невдачею закінчилася її спроба купити ще один банк.

23 січня 2014-го було підписано угоду про покупку групою банку "Правекс" у Intesa Sanpaolo. Тоді керуючий директор Group DF Борис Краснянський говорив: "Придбання цього банку відповідає нашій стратегії з розвитку банківського бізнесу, який є для групи одним з профільних. Завдяки цій угоді банківський бізнес групи суттєво посилить свої позиції в роздрібному секторі банківського ринку".

Однак НБУ виступив категорично проти угоди і 30 квітня 2014-го заборонив Фірташу опосередковане придбання контрольного пакету акцій "Правекса". Причинами були названі надання неповного пакету документів та невідповідність фінансового стану юросіб, за допомогою яких хотіли отримати опосередкована участь. 28 травня цього року Intesa Sanpaolo повідомила про розрив договору.

Вадим Новинський

14 березня цього року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів у банк "Форум" тимчасову адміністрацію, а днями розпочато процедуру його ліквідації яка триватиме до 16 червня 2016-го Контрольована "Смарт-холдингом" Вадима Новинського кіпрська компанія володіє 98,77% акцій ПАТ "Банк Форум". Раніше суд заарештував майно Новинського, як співвласника банку "Форум", на 4470 млн грн.

У банківському бізнесі Новинському поки крупно не щастить. Він купив у колишніх власників "Форум", стан якого виявилося набагато гірше, ніж очікувалося, – Commerzbank продав "Форум" з великою дірою в капіталі (2,5 млрд грн), приховавши цю інформацію від покупця.

Незважаючи на це роботу "Форуму", як повідомляють в "Смарт-Холдингу" можна було стабілізувати, власник був готовий його докапіталізувати. Сам глава ФГВФО Костянтин Ворушилін визнавав, що банк ліквідували з політичних причин.

"Банк був живий, хоч і з певними проблемами. Навмисного виведення грошей або крадіжки не було. Вважаю, що до оцінки ситуації в банку "Форум" підхід був чисто політичним, а не раціональним, економічним", – говорив Ворулішін в інтерв'ю виданню "Бізнес ".

Торік Новинський відмовився від покупки "БМ Банку" через фінансову кризи.

Костянтин Жеваго

19 червня акціонери банку "Фінанси та кредит" прийняли рішення про збільшення статутного капіталу на 1,97 млрд грн, або на 57,7% шляхом приватного розміщення акцій додаткової емісії за прискореною процедурою. Раніше, в нинішньому році банк вже збільшив статутний капітал на 22%, або на 616 млн грн. Кінцевим бенефіціаром близько 80% акцій банку є Костянтин Жеваго. Дії щодо збільшення капіталу банку говорять про те, що власник рішуче налаштований утримати банк на плаву. А серйозні підстави для занепокоєння в нього є.

Ще восени минулого року банк звертався до НБУ з проханням про отримання рефінансування. Однак у жовтні та листопаді в засобах йому відмовили: у Нацбанку вважали, що власник в стані докапіталізувати свій банк самостійно. У грудні і січні у банку почалися проблеми: клієнти не могли забрати депозити, а підприємства – перевести заробітну плату на картки співробітників.

Перше рефінансування банк отримав у лютому – 700 млн грн (приблизно в цей же час і на близьку суму було збільшено і статутний капітал банку). 276 млн грн рефінансу банк отримав у березні. А на початку червня НБУ надав банку стабілізаційний кредит 750 млн грн терміном на два роки з метою забезпечення своєчасного виконання ним зобов'язань перед вкладниками – фізичними особами. "Ми підтримуємо "Фінанси і кредит", тому що бачимо чітке виконання погодженої з Нацбанком програми докапіталізації", – так прокоментувала це рішення глава НБУ.

Перехідний банк – банк надії

На початку червня група депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект №2045а-1, що передбачає можливість та порядок капіталізації банку, визнаного неплатоспроможним. Суть новації полягає в тому, що юрособам, гроші яких зависли на депозитних і поточних рахунках неплатоспроможних банків, а також власникам вкладів понад гарантованих державою 200 тис. грн пропонується взяти участь у фінансовому оздоровленні банків. Тобто кошти цих осіб почнуть конвертувати в акції. Порядок такої конвертації і умови реструктуризації виплат доручається визначити Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Якщо закон буде прийнятий і набере чинності, нововведення торкнуться не тільки нових прогоріли банків, але й тих, хто був визнаний неплатоспроможним до вступу закону в силу, але ще не відправлений на ліквідацію. Тому є надія у "Дельта Банку" і "Національного кредиту" (і їх нинішніх власників), але її вже немає у "Надра" і "Форуму".