В Україні зростає прірва між "багатими" і бідними: ким вигідніше працювати

Зарплати українців зросли і продовжують рости, але набагато повільніше, ніж два-три місяці тому. Як підрахувала Держслужба статистики, у жовтні середій заробіток становив 10727 грн, або всього на 40 грн більше, ніж у вересні. Для порівняння: у вересні до серпня надбавка була 150 грн. У порівнянні з жовтнем 2018 року середня зарплата підвищилася за рік на 16,4%, а вересень-2019 до вересня-2018 зростання було на рівні18,2%.

Економісти очікують, що тенденція до уповільнення зростання заробітків збережеться, і вже відкоригували свої прогнози по середнім зарплатам на кінець року: до 12 тис. грн вони не дотягнуть. При цьому жінки як і раніше заробляють менше, ніж чоловіки.

Зарплатний рейтинг регіонів

Рейтинг найбагатших регіонів багато років поспіль очолює Київ. Тут середня зарплата за жовтень становить 15862 грн (всюди йдеться про брутто-зарплати, тобто без вирахування податків), це більше, ніж у вересні, на 1,5%, або на 238 грн. У столиці платять найманому працівнику майже в 1,5 рази (на 47,9%) більше, ніж в середньому по Україні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Крім Києва, більше середнього по країні можливо заробити тепер не в трьох областях, як було в вересні, а в чотирьох з 24-х: Донецькій, де працівникам платять 11952 грн/міс. (+ 11,4% більше середньої по країні зарплати), Київської – 11325 грн (+5,6%), Дніпропетровській – 11157 (+4%) і Запорізькій 10734 (+0,1%). В інших регіонах до середньостатистичних 10 727 грн не дотягують від 4% до 24%. Найменше платять у Чернівецькій області – 8211 грн, або 76,5% від середнього по країні, Херсонській – 8277 грн (77,2%) та Тернопільській – 8563 (79,8%).

Ким вигідніше працювати

Також Держстатистики опублікувала свіжі дані про градації зарплат українців. Йдеться про штатних працівників, яких за підсумками трьох кварталів 2019 року налічується 7,4 млн осіб. Статистика по технічним причин не охоплює структури з чисельністю менше 10 співробітників і не враховує самозайнятих приватних підприємців. Останніх, за оцінками експертів ринку праці, налічується близько 2,5 млн осіб, або втричі менше, ніж тих, хто в штаті підприємств. Але в цілому, за словами експертів, тренди ринку праці зі зміни зарплат визначені вірно.

Як видно з інфографіки, кожен 15-й працівник працює за мінімальну зарплату – 4173 грн. Тут і далі вказана брутто-зарплата, на руки виходить на 19,5% менше, у випадку з мінімальною зарплатою це 3359 грн. Офіційно таких людей менше 500 тисяч чоловік на всю Україну. Але на насправді більше половини з них отримують додаткову зарплату в конверті, а оформлені на мінімальну ставку, зазначають експерти. Тому що роботодавець, в умовах відсутності дієвого контролю за тіньовими зарплатами з боку держави, таким чином економить на відрахуваннях до Пенсійного фонду та інших податках.

Сказане насамперед стосується торгівлі та послуг сервісу, де "крутяться" живі гроші (кафе, ресторани, перевезення вантажів, побутовий сервіс). Реальний мінімум отримують працівники некваліфікованої праці, перш за все в бюджетній сфері: прибиральниці, молодші медсестри (санітарки), гардеробниці. Нерідко це підробляють пенсіонери з маленькою пенсією.

Велика категорія – працівники, які отримують брутто-зарплату до 6000 грн, їх майже кожен третій, або 2,27 млн осіб. Насамперед, це бюджетники: медсестри, соціальні працівники, молоді лікарі та викладачі шкіл, особливо в глибинці. Також сюди можна віднести листонош, кур'єрів, кухарів, офіціантів і посудомийок в закладах громадського харчування невеликих міст.

Ще 15,2% працюючих, або 1,12 млн осіб заробляють на місяць 6-8 тис. грн. До них відносяться, наприклад, фельдшери, лікарі та викладачі, що мають категорію і стаж роботи від 5 років, охоронці і продавці в невеликих містах, директора та завучі сільських шкіл.

Зарплати до 10 тис. грн, за статистикою, мають 10,7% штатних працівників, або 790 тис. осіб. Перш за все це зайняті в сільському, лісовому і рибному господарстві, операціях з нерухомістю, в будівництві, вантажники. Втім, за словами експертів, в цих галузях також висока частка тіньових зарплат, що досягає 50%. З "білих комірців" стільки заробляють офіс-менеджери у великих бізнес-структурах, викладачі вузів, чиновники середньої ланки в райцентрах і молодші спеціалісти в обласних центрах, продавці-консультанти.

Дивно, але факт: за статистикою більше 37% працівників (2,74 млн осіб) мають досить високу зарплату – більше 10 тис. грн, вперше їх стало більше, ніж низькооплачуваних. Серед них 8,3% (614 тис. осіб) заробляють 15-20 тис. грн і 8,6% (636 тис. осіб) заробляють більше 20 тис. грн на місяць.

HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна зазначає, що все чіткіше проявляється нова тенденція: багато працівників мають низькі зарплати і багато – високі, а ось "середняків" тепер все кожен четвертий, хоча ще пару років тому їх було близько половини. Експерт пов'язує цей тренд з виходом на ринок праці "Покоління зет".

Тетяна Пашкіна каже, що офіційну зарплату 15 тис. грн і більше в Україні можуть заробити як ті, хто добре вміє працювати руками, так і головою. До перших відносяться водії, кваліфіковані робітники-верстатники, слюсарі-складальники, комірники з повною матеріальною відповідальністю, шеф-кухарі ресторанів і т.п. Таких високооплачуваних "сірих комірців" зараз істотно більше, ніж "білих комірців", що мають аналогічні заробітки .

Але добре заробляють інженери та інженери-технологи на виробництві, досвідчені бухгалтери, менеджери з продажу з досвідом роботи. Приблизно такі ж зарплати тепер у військових, але старші офіцери (у званні майор і вище) можуть отримувати і за 20 тис. грн.

До 20 тис. грн заробляють IT-фахівці середнього рівня, механіки автосервісу (не брендових СТО, там фахівцям платять від 20 тис. грн і більше), професура вишів, що мають статус національних.

"Зарплати вузьких фахівців-виробничників, перш за все технологів, технічних директорів майже вийшли на європейський рівень, це 30-40 тис. шрн і більше, – каже Пашкіна. – Таких людей небагато, і їх заробітки розчиняються в загальній масі середньооплачуваних працівників".

Прогнози до кінця року

Говорячи про прогнози по зміні середньої зарплати до кінця року, експерти одностайні: її зростання продовжиться, так як головна причина підвищення заробітків – трудова міграція – залишилася. Хоча восени і взимку їдуть за "довгим євро" набагато менше людей, ніж навесні і влітку. Бюджетників у грудні чекає запланований невелике зростання окладів у зв'язку з перерахунком тарифної сітки після зростання з 1 грудня соцстандартів.

Але економісти кажуть, що більш коректно порівнювати не абсолютні зарплати, а з урахуванням їх купівельної спроможності. А тут особливо хвалитися нічим, хоча в доларах середня зарплата вже перебила показник жовтня 2013 року ($ 425), коли курс був 8 грн – $ 440 (+3,5%).

"На жаль, ціни виросли за 6 років не на 3,5%, а наполовину, перш за все на комуналку, що торкнулося всіх верств населення, і на продукти, але переважно на доступні небагатьом: це молокопродукти, крупи, картопля, овочі, яблука, – підрахував член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Якщо 6 років тому все це коштувало на 30-50% дешевше, ніж, наприклад, в Польщі, то тепер у поляків ціни вже нижче, ніж у нас".

Тому говорити, що середньостатистичний українець живе краще, ніж раніше, не доводиться. За словами Пендзина, рівень життя підвищився у тих, хто сьогодні заробляє більше 15 тис. грн, а таких усього один працівник з шести. У решти – він знизився. Розшарування українського суспільства за рівнем доходів збільшилося, і цей тренд буде наростати.

Але бюджетникам навіть їх невеликі зарплати не завжди видають вчасно. Чому – дивіться в сюжеті: