Газова криза: за рахунок чого будемо економити

1 грудня 2014, 09:37

Сергій Гусєв

На практиці починати підвищувати енергоефективність потрібно з енергоаудиту

В узгодженому тексті Коаліційної угоди одним із завдань визначено прийняття до 2020 року Національного плану дій з енергоефективності.

Реклама

26 листопада, підбиваючи підсумки роботи уряду, Арсеній Яценюк повідомив, що завдяки серії заходів України в поточному році вдалося скоротити споживання газу на 20% порівняно з минулим роком. На жаль, заходи ці в основному обмежувальні, що не мають відношення до енергоефективності, тобто багатьом споживачам просто менше виділили газу.

Які причини зростаючого інтересу до енергоефективності? По-перше, подорожчання енергоносіїв. В принципі, одного цього було б достатньо. Але є також і інші підстави: прийдешня лібералізація енергетичних ринків, необхідність підвищення конкурентоспроможності українських товарів та підвищення продуктивності праці в країні.

Правило економіки (чи все-таки соціальної психології?) свідчить, що низька ціна на сировину (ресурс) провокує його нераціональне споживання.

З травня поточного року ціна на газ для основної категорії домогосподарств становить 1,182 грн за 1 куб. м. Але розрахунки показують, що при ціні імпортного газу близько $ 370 за 1 тис. куб. м, з урахуванням витрат на розповсюдження, ціна для побутових споживачів повинна становити не менше 4,5 грн за 1 куб. м (хоча влада стверджує, що для побутових потреб використовується газ місцевого видобутку). Експерти кажуть також, що економічно обґрунтована ціна на електроенергію для населення повинна бути на 75% вище нинішньої.

Реклама

Можливо, цифри необхідного підвищення завищені, але безперечно те, що практика субсидування тарифів в умовах ринкової економіки порочна, краще її – адресна допомога тим, хто її потребує.

Зрозуміло й те, що просто через підвищення ціни споживачі часто не можуть значно знизити споживання енергії без загрози їх життєдіяльності. Необхідно вжити заходи, спрямовані на те, щоб умови цієї життєдіяльності вимагали меншого обсягу енергії. Тобто повертаємося до тієї ж енергоефективності.

З чого складається ефективність

Про який плані йдеться в коаліційній угоді? Швидше за все, про те, робота над яким ведеться досить давно, принаймні, у квітні цього року в ЗМІ повідомлялося, що "експерти, які протягом кілька місяців оцінювали Національний план дій з енергоефективності в рамках проекту "Українське стійке енергетичне майбутнє – виклики і можливості", прийшли до висновку, що ціни на енергоносії мають бути ринковими, інакше люди ніколи не будуть впроваджувати заходи з економії енергоспоживання". Що й казати, "глибокий" висновок за результатами роботи, що тривала кілька (!) місяців... Метою ж реалізації плану називалося зменшення кінцевого споживання енергії на 9% до 2020 року. Головними механізмами досягнення очікуваного рівня зниження споживання енергії називалися споживча інформація (маркування продукції, енергетичні паспорти будівель тощо) та обов'язкові вимоги до споживання енергії кінцевими продуктами. Хочеться вірити, що план, який все ж таки буде прийнятий, стане напруженим, але реалістичним, що містить ефективні механізми виконання і вказує на джерела фінансування робіт.

Проваджувана зараз самостійна модернізація житла українцями хороша як приклад їхньої соціальної самостійності, але це не вирішення проблем навіть їх житла, тому, крім утеплення стін і заміни вікон, потрібно ще модернізувати комунікації та систему опалення, а також умовити сусідів також утеплити свої стіни.

Реклама

Навіть на цьому простому прикладі видно, що роботи з енергоефективності завжди комплексні і досить затратні (актуальних цифр немає, але в 2013 році Мінрегіонбуду стверджував, що для підвищення енергоефективності житлово-комунального комплексу в Україні необхідно близько 28 млрд грн).

Але не варто забувати, що витрати на підвищення енергоефективності будівель, за своєю економічною суттю – це не витрати, а інвестиції, мета яких полягає у зниженні експлуатаційних витрат, поліпшенні мікроклімату в приміщеннях, збільшення терміну експлуатації будівлі і підвищенні його вартості на ринку нерухомості.

У багатьох країнах роботи з підвищення енергоефективності різних об'єктів частково фінансуються в тій чи іншій формі з державного та місцевих бюджетів. Також застосовуються лізингові схеми придбання енергоефективного обладнання та приладів обліку енергії.

Установка приладу обліку теплової енергії відразу призводить до істотного зниження споживання енергії, і не тільки тому, що починають економити, а тому, що реальне споживання часто виявляється нижче нормативного (є наслiдком з побутовим газом на цьому ще недавно добре заробляли "допущені" компанії, та зараз, напевно, заробляють).

У масштабах країни величезні втрати енергії відбуваються в розподільних мережах. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності), в системі ЖКГ при транспортуванні води втрачається 30%, а втрати тепла досягають 17%. У Європі ці показники на рівні 3-5%.

Реклама

Але слід пам'ятати, що заходи з підвищення енергоефективності не завжди є однозначними. Наприклад, висока ціна енергозберігаючих ламп в поєднанні з їх реальним терміном експлуатації не завжди виправдовують витрати на їх придбання. Але гірше те, що ці містять небезпечні для здоров'я людини речовини лампи вимагають спеціальних і досить суворих процедур по їх утилізації, які на практиці часто відсутні.

Цілі і завдання енергоаудиту

Будь-яку роботу по зміні чого-небудь не можна починати без чіткого розуміння того, що зібралися змінювати. Стосовно до енергоефективності об'єктів це означає, що спочатку має бути проведений енергетичний аудит об'єкта. У загальному випадку він дає відповіді на наступні питання:

- Де і з якої причини на об'єкті неефективно витрачається енергія (тепло, вода, світло)?

- Наскільки ці втрати критичні зараз і в найближчій перспективі?

- Що можна зробити для підвищення енергоефективності?

- Яка орієнтовна вартість цих заходів?

- Які пріоритети заходів у разі неповного фінансування проекту?

Оскільки за результатами будь-якого аудиту приймаються серйозні бізнес-рішення, краще, якщо їм будуть займатися відповідальні виконавці. Одним з підтверджень їхньої відповідальності є державна атестація. Список атестованих енергоаудиторів можна знайти на сайті Держенергоефективності.

Часто енергоаудитора виступає також проектантом та генпідрядником. Така схема юридично неоднозначна – наприклад, у фінансовій сфері заборонено поєднання аудиторської та іншої діяльності. Тому в Данії, зокрема, заборонено участь енергоаудитора в реалізації проекту, за винятком інспекції та оцінки ефективності.

В Україні такої заборони немає. А на користь поєднання функцій говорить те, що при цьому можуть досягатися такі переваги, як: скорочення часу і витрат на підготовку проекту і його реалізацію; наявність відповідальності аудитора за результати реалізації проекту.

Уявлення про вартість аудиту дають дані, наведені в таблиці (джерело: Асоціації енергоаудиторів). Витрати істотні. Але якщо потрібен звіт тільки для виконання приписи вищих інстанцій (для "галочки"), з переліком теоретично можливих заходів і прогнозованих з "стелі" ефектів, то він коштуватиме в рази дешевше. Проте не потрібно забувати, що такий енергоаудит не є практичний корисним.

Чотири запитання одному з потенційних аудиторів

Євген Бушма, комерційний директор "Київенерго".

- Ваша компанія відносно недавно вирішила почати надавати послуги з енергоаудиту. Чому це було зроблено саме в цей час?

- Так, ми почнемо це робити з грудня. Цей сервіс є нашою реакцією на зростаючу потребу українців в енергозбереженні. Брак енергоресурсів – одна з найбільш гострих і проблем, з якою зіткнулася країна через дефіцит газу і військових дій, що перешкоджають забезпеченню енергосистеми достатніми обсягами вугілля. Заходи з енергозбереження дозволять скоротити споживання теплової та електричної енергії. Крім того, ми зацікавлені в платоспроможності своїх клієнтів. А пропоновані заходи допоможуть значно зменшити їх витрати при оплаті рахунків за холодну і гарячу воду, газ, опалення та електрику.

В тренді
Де вигідніше обміняти долар: курс валют ПриватБанку, Monobank та інших

- Крім вас, атестованими в Держенергоефективності енергоаудиторами в країні є ще 115 компаній. На що ви розраховуєте, вийшовши на цей ринок зі своєю пропозицією?

- Насамперед, на професіоналізм команди. Сертифіковані фахівці за допомогою спеціального обладнання та програмного забезпечення визначать поточний рівень споживання енергоресурсів на об'єкті, дадуть відповідь на питання, що потрібно зробити, щоб знизити споживання енергоресурсів, а також нададуть рекомендації, як можна організувати реалізацію запропонованих заходів, як скласти бізнес-план для інвестора , як організувати процес реалізації проекту тощо.

Хочу зазначити, що ми не плануємо виконання будівельних і монтажних робіт, а надаємо клієнтові технічний супровід проекту, основою якого є звіт з енергоаудиту. Таку послугу ми готові надавати на території всієї України, а не тільки в Києві.

- Від чого залежить тривалість енергоаудиту та його вартість?

- Головним чином, від типу об'єкта та повноти наданої клієнтом інформації про нього. Також варто враховувати кількість будівель і споруд, які знаходяться в роботі.

- На ваш погляд, які головні бар'єри на шляху підвищення енергоефективності об'єктів в Україні?

- Відсутність масштабної державної підтримки, спрямованої на пошук джерел фінансування для реалізації енергоефективних заходів (у тому числі у вигляді залучення кредитів, грантів тощо).

Скептичне ставлення значної частини населення до необхідності власними силами модернізувати своє житло. На жаль, державний і місцеві бюджети не в змозі профінансувати капітальні ремонти в житловому секторі. Існує занадто великий відрив між необхідним обсягом фінансування для застарілого на 80% житлового фонду і можливостями державних програм.

Скептичне ставлення клієнтів до залучення фінансування, що пов'язано з побоюваннями безуспішності цього процесу в Україні. Але насправді, на сьогоднішній день частина банків готові кредитувати ЖЕО під такі цілі, і приклади цього вже є.

Відсутність або затягування з прийняттям відповідних Законів України, які могли б відкрити зелене світло для енергосервісних контрактів і залучити інвестиції.

Вартість енергоаудиту будівель*

Зміст робіт

Вартість, грн з ПДВ

Енергоаудит бюджетних (громадських) будинків (лікарні, дитячі садки, школи та ін.)

9 000 – 14 000

Енергоаудит житлових будинків

8 000 – 13 000

Енергоаудит будівель комерційної сфери (офіси, склади, виробничі приміщення)

от 11 000   

Енергетичний паспорт будівлі

4 000 – 7 000

Тепловізійна зйомка і термографічний звіт

від 2 000

Тепловізійна зйомка котеджів

800 – 2 000

Тепловізійна зйомка будівель як контроль якості виконаних робіт з утеплення

від 3 000

* середні рекомендовані ціни, станом на червень 2013 року. Кінцева вартість визначається, виходячи з технічного завдання, типу і складності об'єкта.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти