Ксенія Капустинська
Редактор розділу Гроші Кабінет міністрів України схвалив концепцію управління державними фінансами , яка передбачає запровадження середньострокового бюджетного планування на три і більше років . Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив , що це дуже важливий документ , оскільки вводить практику прийняття середньострокових бюджетних декларацій і змінює політику управління державним боргом , пише "Ділова столиця".
Як це буде працювати?
За задумом Мінфіну , в середньостроковій бюджетній декларації будуть визначені основні прогнозні і цільові макропоказники , основні завдання бюджетної та податкової політики , максимальні розміри витрат бюджету ( загальні і для кожного міністерства і відомства ) . У законі будуть закріплені обмеження дефіциту бюджету , зовнішнього боргу , витрат і т.д.
Очікується , що уряд буде залучати Верховну Раду до планування бюджету на більш ранніх стадіях .
Чого це дозволить досягти?
Мета впровадження нової системи – підвищити ефективність управління державними фінансами , домогтися чіткості цілей розвитку і ключових показників ефективності , розподіляти бюджетні ресурси згідно пріоритетів розвитку в середньостроковій перспективі .
За задумом авторів реформи , це дозволить більш ефективно витрачати державні кошти – буде здійснено перехід від утримання установ до надання якісних державних послуг . Також це має підвищити якість і ефективність адміністрування податків і зборів та рівня дотримання податкового законодавства .
Що буде зроблено вже в цьому році?
У поточному році буде прийнята бюджетна декларація на 2018-2020 рр . , в якій буде закріплено пріоритети бюджетної політики і граничні обсяги видатків . Міністри будуть представляти Верховній Раді взяті на себе цілі і звітувати про їх досягненні . Повинен бути розроблений і прийнятий закон " Про державне стратегічне планування " та розроблено стратегію податкової системи .
Мария Репко
заместитель директора Центра экономической стратегииЭкономия бюджета от введения среднесрочного планирования также может быть существенной. Оно повышает эффективность бюджетных затрат – распорядители средств или депутаты уже не могут просто так на ровном месте увеличить финансирование программы просто потому, что им понадобились деньги – они обязаны пояснить отличия от плана. Планирование предполагает постановку целей – это то, чего сейчас остро не хватает бюджетированию. Целевое бюджетирование – это когда каждая бюджетная программа ориентирована на конкретную среднесрочную цель распорядителя средств, и каждая программа имеет четкие показатели продукта и результата, привязанные к этой цели. К примеру, если цель МОЗ – снизить детскую смертность, бюджетной программой может быть вакцинация, а продуктом (показателем выполнения программы) – количество вакцинированных детей, процент вакцинированных детей от общего количества или другие подобные индикаторы. Важно, чтобы они были измеримыми, ориентированными во времени, отображали результат для общества, а не внутренние процессы в госорганах, как это происходит сейчас (например, индикатором в программе сейчас может быть количество написанных писем или изданных распоряжений). Среднесрочное планирование поможет определиться, для чего государство осуществляет и финансирует ту или иную деятельность, действительно ли на это нужно именно столько ресурса, сколько заложено в бюджете, каких показателей можно достичь, используя этот ресурс. А бюджетирование на несколько лет вперед дает мощный толчок государственным инвестициям.
Які проблеми потрібно вирішити для реалізації цього нововведення?
Мінфін визнає , що для впровадження його ініціативи потрібно вирішити проблему непередбачуваності бюджетної та податкової політики : зараз платники податків не знають , в якому розмірі податки їм доведеться платити в наступному році , а міністерства – якого розміру сумами вони будуть розпоряджатися . Також для впровадження системи довгострокового планування необхідно зміцнити зв'язок між бюджетними програмами та пріоритетами розвитку економіки – зараз обмежені ресурси фактично використовуються неефективно .
Александр Охрименко
экономический экспертТрехлетнее планирование – это европейская практика, но для Украины она малоприменима, поскольку в наших условиях сложно что-то планировать даже на один год. Лет через 10, когда украинская экономика "устаканится" и будет экономический рост, можно перейти и к среднесрочному планированию. Планирование на среднесрочную перспективу найдет свое применение, если мы будем понимать, какой тренд развития украинской экономики мы будем "продвигать". Нам нужно определиться, что мы будем в перспективе продавать и покупать, то есть, какое место мы займем в структуре мировой экономики. Например, мы захотим стать житницей Европы, Азии или Африки, и, соответственно будем делать упор на развитии аграрного сектора, и для этого будем создавать сельскому хозяйству режим наибольшего благоприятствования. Или будем делать упор на развитие отдельных секторов промышленности, например, авиастроения. В таком случае нужно будет реализовывать долгосрочный проект поддержки авиастроения. Или третий вариант: мы захотим стать транзитной державой – будем строить скоростные железнодорожные магистрали через всю страну, платные автобаны. Для реализации выбранного тренда и пригодится среднесрочное планирование, когда необходимые для этого инструменты закладываются в бюджет сразу на несколько лет кряду. Это будет полезно и для бизнеса, поскольку тогда он сможет планировать, куда вкладывать деньги. Но у нас такой тренд развития экономики не выбран, а развитие сразу нескольких "фронтов" мы не потянем. Поэтому такой инструмент, как бюджетное среднесрочное планирование, у нас будет просто валяться без дела. Единственная выгода будет для тех, кто будет "пилить" бюджеты на его внедрении.
Алексей Кущ
советник президента Ассоциации украинский банковПереход на трехлетнее бюджетное планирование – это правильный шаг, сделанный в неверном направлении... С одно стороны, такие планы нужны для расширения инвестиционного планирования внешним и внутренним инвесторам. По идее, бюджетные резолюции и непосредственно государственный бюджет должны формироваться исходя из параметров, заложенных в этих планах. Но для того, что бы это стало реальным инструментом, а не очередной фикцией, нужно: 1) таргетирование инфляции на три года, причём не только потребительской, но и промышленной, а для этого нужно формировать трёхлетнюю политику по базовым тарифам (ж/д перевозки, перевалка в портах, тарифы на электроэнергию, цены на природный газ); 2) таргетировать обменный курс гривны, ведь в условиях импортозависимой и бивалютной экономики без определения курсового коридора все планы можно отправить в корзину для мусора; 3) сформировать неизменную на ближайшие три года налоговую политику с мораторием на изменения. Очевидно, что все три пункта не будут обеспечены, даже в части прогноза потребительской инфляции на ближайшие три года.
ПУМБ
ПриватБанк
Ощадбанк
Райффайзен Банк
Укрексімбанк
Альфа-Банк
Укргазбанк
Універсал Банк
OTP Bank
Печерський
Шевченківський
Оболонський
Подільський
Голосіївський
Святошинський
Дніпровський
Дарницький
Деснянський
Солом'янський
Toyota
Renault
Volkswagen
Hyundai
Skoda
Mitsubishi
BMW
Nissan
Mercedes
Ford
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми