Чи вибереться Україна з боргової ями: надія – на допомогу Заходу і швидке проведення реформ

4 лютого 2015, 13:30

Ряполов Костянтин Ряполов Костянтин

Нацбанк і Мінфін стверджують, що дефолту не буде, але експерти не згодні

Ми живемо в прекрасне для песимістів час: в тривожних новинах і прогнозах недоліку не спостерігається. І тема майбутнього дефолту в цьому сенсі – одна з найбільш благодатних. Тим більше, що мало не всі рейтингові агентства в світі вже встигли опустити рейтинг українських кредитних зобов'язань (і Україна як їх емітента) до переддефолтного рівня CCC. Нижче – тільки рейтинг D, що означає, власне, сам дефолт. Деякі відомі вітчизняні економісти вже встигли оцінити ймовірність дефолту в 80-85%. З іншого боку, не менш авторитетний хор професіоналів (включаючи представників Нацбанку і Мінфіну) стверджує, що дефолту в Україні не буде. Ну і як тут не заплутатися? Але "Сегодня" за допомогою президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліла та економіста Міжнародного центру стратегічних досліджень Олександра Жолудя розібралася в тому, що таке цей самий дефолт, чи чекати його в гості, чим загрожує його візит і що доброго від його можливої появи може отримати Україна.

Реклама

КОМУ ЩО ВИНЕН – ВСІМ ПРОЩАЮ!

Як каже Олександр Жолудь, оголошення дефолту – це відмова від виконання своїх зобов'язань (навіть якщо вони не пов'язані з грошима). "Наприклад, якщо підприємство влізло у борги та зобов'язалося публікувати щоквартальні звіти, а потім звіт не опублікувало, то це вже вважається дефолтом. Нехай навіть гроші воно виплачує вчасно", – говорить Жолудь. Але, як правило, під дефолтом ми маємо на увазі саме несплату за боргами – чи то основної суми, чи то відсотків. При цьому можна виділити два види дефолтів. Уявіть собі: п'ятниця, ви чекаєте зарплати, а вам повідомляють, що її дадуть в понеділок. Увечері до вас приходить сусід, у якого ви позичали до получки, а повертати боржок нічим. Ви, звичайно, гроші йому повернете, але вам потрібно трохи часу. Такий дефолт називається технічним.

Інший вид дефолту називається звичайним – коли повернути борг немає ніякої можливості.

МАСШТАБИ. Дефолт може виражатися у відмові від виконання зобов'язань за всіма боргами або тільки деяким. Тобто, наприклад, ми розуміємо, що взяте у Васі треба віддати вчасно і в повному обсязі, але за рахунок боргів нерішучого Феді.

Реклама

Звичайний дефолт може бути пов'язаний і з подальшою реструктуризацією боргу: він може бути частково списаний, можуть змінитися умови (наприклад, знижені відсотки), у рахунок погашення позичальник може віддати частину свого майна тощо.

Якщо позичальником, яка відмовляється виконувати свої зобов'язання, є держава, то такий дефолт називається суверенним. Він підкоряється тим же правилам, що і всі вищеперераховані, хіба що з поправкою на масштаби.

СВІТОВИЙ ДОСВІД, АБО ЯК ЦЕ БУВАЄ

Американські економісти підрахували: за період з 1820-го по 2012-й 107 країн світу оголосили в сукупності 251 дефолт. Навіть шановні нині світові лідери на кшталт Британії та Франції неодноразово заявляли про своє небажання платити по боргах. Останній раз вони в цій справі відзначилися вже в XX столітті: спершу в 1930-му Англія відмовилася обслуговувати свій борг Америці в $14,5 млрд, потім до неї приєдналися Франція та Італія.

Правда, якщо говорити про дефолти останніх двох-трьох десятиліть, то розвинуті капіталістичні держави в них уже помічені не були – цей привілей залишили країнам бідним і розвиваються.

За 200 років 107 країн оголосили в сумі більше 250 дефолтів.

Реклама

МЕКСИКА. Криза, що вибухнула в цій країні в 1994 році, був чимось схожий на наш. Довгий час перед дефолтом курс песо був штучно завищений по відношенню до долара. Це гнітюче діяло орієнтовані на експорт галузі економіки, зате стимулювало імпорт. Фінансування бюджетних витрат в значній мірі здійснювалося за рахунок випуску держоблігацій, номінованих в песо. І поки вдавалося залучати інвесторів, все начебто йшло чудово. А потім раптом відбулися збройний виступ сепаратистів в одному зі штатів і вбивства політичних діячів. Переляканий капітал рвонув з країни. І виявилося, що все економічне благополуччя – дута, лише ілюзія, створювана потоком іноземних грошей. Довелося відмовитися від жорсткої прив'язки песо до долара – курс звалився, облігації в песо перестали бути комусь цікавими. Уряд був змушений оголосити технічний дефолт.

АРГЕНТИНА. У цьому столітті вона встигла оголосити дефолт двічі. Попередником першого стали гучні економічні реформи початку 1990-х років з масовою приватизацією та залученням іноземного капіталу, які обіцяли економіці швидкий розвиток, а населенню – значне зростання добробуту. Але щось не заладилося, і до кінця 1990-х економіка переживала глибокий спад. Як наслідок – бюджетний дефіцит і втеча іноземного капіталу. У 2001-му народ почав масово знімати свої песо з депозитів і закуповувати долари. Влада не знайшла нічого розумнішого, як фактично заморозити рахунки громадян. До кінця 2001-го Аргентина дозріла до технічного дефолту – відмови погашати облігації, термін дії яких добігав кінця. Замість цього інвесторам запропонували обміняти їх на більш довгострокові і менш прибуткові. Це не дуже допомогло, як і те, що влада залізла в кишеню приватним пенсійним фондам (привіт нинішньої Росії!). В результаті Аргентина оголосила про відмову від усіх $132 млрд зовнішнього боргу – рекордного поки, до речі.

Ця криза вдарила і по сусідньому Уругваю, чия економіка частково була пов'язана з аргентинської. Влітку 2002-го банківська система країни втратила близько 40% обсягів депозитів. Пішла девальвація песо і, щоб не доводити економіку до катастрофи, уряд пішов на технічний дефолт – відклало виплати за держоблігаціями на 5 років.
Напевно, аргентинцям так сподобалося веселощі 2001-го, що влітку 2014-го країна знову оголосила дефолт, заявивши, що зможе виплатити тільки чверть обсягу своїх нових боргів.

РОСІЯ. Дефолт 1998-го відгукнувся і у нас. Поштовхом послужив криза в Азії в 1997-му і зниження сировинних цін на світових ринках, яке (як і зараз) послабило позиції рубля. МВФ надав Росії $22,6 млрд, але ця припарка вже не допомогла. Уряд оголосив технічний дефолт за зовнішніми боргами – попросило відстрочку і провело девальвацію рубля.

ТАК БУДЕ ЧИ НІ: РИЗИКИ І ШАНСИ

Реклама

Так все-таки буде дефолт чи ні? "Щоб спрогнозувати його ймовірність, потрібно точно знати не тільки жорсткий календар виплат боргів України, а й про всі наявні домовленостях на отримання грошей. А ще – уявляти собі можливості витрачання коштів валютного резерву НБУ. Я, наприклад, не обізнаний настільки, як всі інші, виступаючі з прогнозами, – говорить Ярослав Жалило. – Тому всі міркування експертів чисто умоглядні. Предметно ж про цю тему можуть говорити представники тільки двох структур – Нацбанку та Міністерства фінансів".

ОФІЦІЙНО. А ці структури кажуть: дефолту не буде. У грудні минулого року міністр фінансів України Наталія Яресько чітко заявила, що Україна на даний момент дефолт не загрожує. Та й на минулому в кінці січня Всесвітньому економічному форумі в Давосі вона зазначила: "Україна – приклад того, як неправильно оцінюються ризики. Для нашої країни ризики перебільшені. Після глобальної кризи 2008 року, ризики якого також були оцінені неправильно, нам передрікали дефолт не один раз. Але ці прогнози так і не виправдалися. Україна, навпаки, показувала себе дисциплінованим позичальником". Такий же аргумент у вересні минулого року призвела глава НБУ Валерія Гонтарєва на саміті Yalta European Strategy в Києві.

Втім, роками тренируемая нашими політиками та чиновниками скептичність тут же видає мінімум три заперечення. По-перше, все коли-небудь трапляється вперше. По-друге, трохи бентежить точність формулювань: "Зараз мова не йде", "на даний момент не загрожує". Зараз немає – а через місяць? По-третє, ми не дуже-то звикли безоглядно вірити офіційній позиції в таких делікатних питаннях.

.jpg_45

Криза. Масове зняття готівки з карт теж призводить до нього.

ДОПОМОГА. "У 2015-му нам треба виплатити зовнішніх боргів на загальну суму близько $10 млрд. А золотовалютних резервів, за даними на початок цього року, у нас 7,5 млрд, – говорить Олександр Жолудь. – Інших джерел, окрім як нові зовнішні позики, у нас немає. Відповідно, питання "дефолт-не дефолт" трансформується в "отримаємо ми додаткове фінансування в цьому році чи ні".

Проблема в тому, що отримати таке фінансування дуже непросто – Україна не користується особливою довірою потенційних кредиторів.

Власне, наше перебування в списку переддефолтні економік – сигнал світовим товстосумам: "Хлопці, з цією країною краще не зв'язуватися! Тут фактично йде війна, а це – найкращий спосіб відлякати гроші". Збройні конфлікти ведуть до непрогнозованого в реальності росту державних витрат і зниження надходжень до бюджету (так що закладений на 2015 рік бюджетний дефіцит в 63700 млн грн може виявитися занадто оптимістичним). Економіка падає, з згортається бізнесу податками багато не молодий. З реальними реформами теж поки не складається. Якщо виходити з об'єктивних показників, то нам, так би мовити, на загальних підставах розраховувати нема на що.

ПРОКЛЯНУТЬ, АЛЕ ДАДУТЬ. Проте, зазначає Олександр Жолудь, за основним сценарієм ми можемо отримати зовнішнє фінансування, якого буде достатньо не тільки для оплати поточних боргів, але і для покриття можливих розривів в торговому балансі. В першу чергу, якщо у нас, наприклад, буде нестача коштів для оплати газу. "З боку міжнародних структур буде вжито всіх зусиль, щоб дефолту не було", – додає оптимізму Ярослав Жалило.

Приблизно про це на прес-конференції в кінці грудня міркувала Валерія Гонтарєва: "Коли є кредитор, який вам допомагає, з вами міжнародне співтовариство, то навіщо нам на цю тему дискутувати?".

Власне, якщо одні зовнішньополітичні чинники (начебто агресивної політики Росії) допомогли нам впасти в переддефолтному яму, то позиція інших – начебто США, ЄС – можуть нам з цієї ями допомогти вибратися. Бо дефолт в Україні для декого в світі може означати визнання перемоги Путіна. Тому є надія, що, згнітивши серце, проклинаючи нашу злодійкувато, дурість і неповороткість і роздаючи "потиличники" влади, нам таки будуть підкидати необхідні для утримання на плаву ресурси.

У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ЗАГРОЗА

Ми всі розуміємо, що в разі відмови від своїх боргів варто чекати чогось недоброго, але от чого саме? Сьогодні прямих шляхів змусити владу оголосила дефолт країни розплатитися за своїми боргами немає. Хіба що за рішенням суду можуть заарештувати закордонне майно, але його власником має бути саме держава. Власність же компаній, зареєстрованих в країні-банкруті, або її громадян залишаються недоторканними.

БІДИ. Суверенний дефолт не дарма асоціюється зі всякими лихами і нестатками – часто вони йдуть поруч. Але не треба плутати причинно-наслідкові зв'язки: як правило, не дефолт призводить до кризи, а жорстка криза є причиною дефолту. І всілякі біди йдуть не стільки за дефолтом, скільки за кризою.

Наприклад, криза в Аргентині в 2001-2002 роках був дуже жорстким, чимось нагадував початок 90-х у нас: гіперінфляція, ціни підвищувалися кілька разів на день, масово зупинялися підприємства, рівень безробіття – 25%, більше половини населення – за межею бідності тощо. Стало б краще, якби уряд знайшов гроші на виплати за зовнішніми позиками, якимось чином викачавши їх з вмираючої економіки? Навряд чи. Швидше за все, це ще більше загострило б кризу, тільки трохи відтермінувавши оголошення дефолту.

НЕДОВІРА. На що безпосередньо впливає дефолт, так це на відносини з кредиторами. "Потім країна зазвичай не може якийсь час отримувати нове фінансування через втрату довіри, – пояснює Олександр Жолудь. – І це відноситься не тільки до держборгами – можуть постраждати і комерційні підприємства".

Спад фінансування приватних компаній може призвести до того, що вони будуть не в змозі проводити якісь модернізаційні проекти. "Це великий мінус, бо не створюються або втрачаються робочі місця", – говорить Жолудь. Природно, недовіра зовнішніх інвесторів веде і до проблем з фінансуванням бюджетного дефіциту.

З іншого боку, грамотно оголошений дефолт може виявитися прекрасним виходом. Він на якийсь час (у разі відстрочок платежів) або назавжди зберігає кошти, які можна пустити на вирішення найгостріших проблем в економіці та суспільстві. Сама ситуація може змусити піти на реформи, до яких в більш благополучні часи якось не доходили руки. І вже зовсім добре, якщо є потужні потенційні кредитори, які вірять в довготривалі перспективи країни та/або не хочуть остаточного краху її економіки. Наприклад, коли Мексика оголосила технічний дефолт, це супроводжувалося неприємними наслідками у вигляді різкого зниження виробництва в ряді важливих галузей. Але зате кілька країн Латинської Америки, незацікавлені в економічній катастрофі у себе під боком, а також США і Японія скинулися на кредити в $51,8 млрд, завдяки чому мексиканська влада швидко провела модернізацію економіки.

У НАС. "Якщо буде оголошений дефолт, то він насамперед виступить як додатковий дефляційний фактор, – говорить Ярослав Жалило. – Тоді можна очікувати погіршення ситуації з курсом гривні. Другий наслідок – поява серйозних проблем для ряду банків, які залежать від зовнішнього кредитування. Залежність зараз не настільки висока, як це було в 2008 році. Але це все одно серйозна проблема".

"У короткостроковому періоді дефолт призведе до загострення кризи, – вважає Олександр Жолудь. – Але, якщо дивитися на статистику, більшість країн оголошують дефолт в найглибшому моменті свого економічної кризи. І зазвичай після цього, через півроку-рік, ситуація поліпшується і починається зростання".

КЛУБ КАНДИДАТІВ

Треба відзначити, що не тільки наша країна – кандидат у можливі банкрути. Серед колег з цього цеху та член Євросоюзу Греція. Лідери ліворадикальної партії "СІРІЗА", що перемогла недавно на місцевих парламентських виборах, вже повідомили, що вважають борги своєї країни незаслуженими і неправомірними. А боргів там чимало: від МВФ і ЄС Греція отримала близько 240 млрд євро.

Друга з відомих кандидатів на дефолт – Венесуела. Її проблема полягає в найбагатших покладах нафти. Пішовши по шляху найменшого опору, влада країни поставили економіку майже в повну залежність від нафтового експорту. А створити гігантський стабілізаційний фонд, як це зробила Росія, не здогадались. Тепер гроші, отримані під час високих цін на нафту, виявилися проеденних, так що, за найоптимістичнішими оцінками, ймовірність дефолту в цьому році становить більше 60%. А якщо вірити авторитетному фінансовому інформагентству Bloomberg, то ця ймовірність ще вище – 97%.

Серед країн з несприятливими кредитними рейтингами можна назвати ще Кіпр і Єгипет. Так, Кіпр вже стояв на межі банкрутства навесні 2013 року. Врятуватися вдалося завдяки кредитам від МВФ, Європейського центрального банку та Європейської комісії на загальну суму 10 млрд євро. Недостатнє ж довіру інвесторів до Єгипту пов'язано з політичними заворушеннями останніх років. До цього клубу останнім часом примудрилася приєднатися навіть Росія, незважаючи на величезні золотовалютні резерви. Але, на жаль, лідером у цьому списку як і раніше залишаємося ми. Наприкінці грудня агентство Standard & Poor's знизило довгостроковий кредитний рейтинг України за зобов'язаннями в іноземній валюті з "CCC" до "CCC-", а довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги за зобов'язаннями в нацвалюті – з "B-/B" до "CCC+/C". Простіше кажучи, це – найгірший можливий рейтинг для країни, яка ще не дожила до неминучості дефолту.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти