Реструктуризація валютних кредитів – долар перетворюється на гривню за добу: подробиці

21 квітня минає строк дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Простіше кажучи, після цієї дати кредитори знову можуть почати відбирати квартири у боржників, які брали валютні кредити. Цей мораторій діяв більш шести років. Щоб не подовжувати його, депутати вирішили змусити банки реструктуризувати валютні кредити. У середині березня відповідний законопроєкт був прийнятий в першому читанні. Сайт "Сьогодні" розбирався, що чекає валютних боржників.

Реструктуризовані кредити розтягнуть на 10 років

З середини 2017 року українським банкам заборонено видавати населенню кредити в валюті. Однак далеко не всі кредити, узяті до 2017 року, на сьогодні є погашеними. Станом на кінець лютого 2021 року залишаються валютні кредити на суму 30 млрд 227 млн грн, які брали фізособи, без урахування підприємців. Зокрема, на балансі банків "висить" багато прострочених іпотечних кредитів у валюті, які часто видавалися на 10 років та більше. Хоча цей законопроєкт стосується не тільки кредитів на житло, а й взагалі всіх споживчих кредитів.

Після того як законопроєкт №4475 буде прийнятий (а розглянути його передбачається в прискореному порядку), банки зобов'язані будуть реструктуризувати всі валютні кредити, що не були погашені до цього часу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Усі виражені в іноземній валюті зобов'язання, що не були погашені до дня проведення реструктуризації, а також всі зобов'язання, за якими визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті і які при цьому не були погашені до дня проведення реструктуризації, виражатимуться виключно в гривні за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, що встановлений Нацбанком на день проведення реструктуризації", – йдеться в законопроєкті.

Днем реструктуризації вважається день набуття чинності цього закону. А повідомити позичальникам про нові умови щодо кредиту банк зобов'язаний письмово протягом місяця після дня реструктуризації.

Скільки доведеться платити за новими кредитами

У законопроєкті записано, що строк погашення реструктуризованого кредиту становить 10 років. Але боржник зможе погасити його раніше без всяких "неустойок" і доплат. Якщо ж кредит був довшим, ніж 10 років, реструктуризація розтягнеться на довший строк.

Крім самого тіла кредиту, боржник повинен погасити відсотки за кредитом, які були нараховані, але не погашені до дня реструктуризації. А також боржник повинен буде щомісяця гасити нові відсотки на залишок за кредитом, які набігатимуть вже після реструктуризації. Розмір цих відсотків буде для всіх однаковим: його визначать як середній показник ставок за річними депозитами (!) фізосіб у гривні на день реструктуризації плюс 1%. Кожен наступний рік до цієї відсоткової ставки додаватиметься ще 1%.

Наприклад, середня ставка за річним депозитом фізосіб на 31 березня становила 8,8%. Якби реструктуризація проходила цього дня, позичальники повинні були б платити за оновленим кредитом 8,8 + 1=9,8% річних.

Крім тіла кредиту і відсотків за ним, позичальник повинен буде платити ще тільки за страховку, якщо це передбачено його договором про споживче кредитування. Всі інші борги за старим кредитом – штрафи, пені, неустойки та тощо – боржникам прощаються. Вони будуть просто списані.

Більш того, якщо боржник вже заплатив неустойку до дня реструктуризації, ця сума зарахується як оплата за тілом кредиту, тобто борг перед банком буде зменшений на розмір сплачених штрафів і пені.

Крім того, у багатьох позичальників борг перед банками виявиться меншим через те, що вони платили відсотки за кредитом, що були більшими, ніж 50% українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб в іноземній валюті.

Наприклад, зараз цей індекс становить за доларовими кредитами – 0,96%, за кредитами в євро – 0,38%.

Після перерахунку сума "переплати" піде насамперед на погашення тіла кредиту, а якщо залишиться ще – то на сплату боргів за відсотками.

Автори законопроєкту передбачають, що внаслідок перерахунку відсотків і боргів за старим кредитом може виявитися, що багато боржників уже нічого банку не повинні. А навіть навпаки – що вони заплатили більше, ніж треба.

Розчаруємо: повертати колишнім боржникам переплати не передбачено. У законопроєкті написано, що в таких випадках "від'ємне значення округляється до нуля".

Коли почнуть відбирати квартири

Після 21 квітня, коли втратить чинність мораторій на відчуження житла, кредитори зможуть відбирати у боржників (звичайно, через суд) їхнє нерухоме майно, навіть якщо це їх єдине житло. Від цього часто не зможе захистити навіть прописка дітей, оскільки в більшості кредитних договорів міститься пункт про заборону реєстрації до погашення кредиту.

У новому законопроєкті йдеться, що примусове відчуження житла можна проводити не раніше, ніж через три роки після реструктуризації валютного кредиту. І тільки в разі, якщо у позичальника з'являться перед банком нові борги.

Держава переклала всі витрати на банки

Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що основні витрати в зв'язку з реструктуризацією валютних кредитів ляжуть на банки, тоді як у багатьох інших країнах в таких випадках застосовувалася модель тристоронньої відповідальності: позичальники, банки й держава.

"Великою мірою, в Україні так і не запрацювала модель тристоронньої відповідальності за валютними кредитами, яка працювала в багатьох країнах, що зіткнулися з такими проблемами. Йдеться про те, що держава, банк і позичальник повинні в рівних пропорціях нести відповідальність за валютний кредит. Я не бачу поки жодної державної участі в цій проблематиці. А покладати це все на банк і на позичальника неправильно. Списання боргів відбудеться за рахунок банків. Ініціатори законопроєкту побачили, що банки наростили за останні роки прибуток (минулого року чистий прибуток становив 41 млрд грн), і вирішили, що їхній фінансовий стан дозволяє зараз списати ці борги", – говорить Олексій Кущ.

На думку експерта, зараз питома вага валютних кредитів у банківських портфелях мізерна. Борги можна було просто списати.

"Але це не робиться, на мій погляд, тому, що ніхто не хоче допустити прецеденту участі держави у розв'язанні проблеми банківських боргів. Тому що зараз це маленька проблема, а через кілька років вона може стати великою. І ніхто не хоче, щоб цим потім скористалися як прецедентом", – говорить Олексій Кущ.

Чому не списують гривневі борги

Законопроєкт виглядає несправедливим по відношенню до позичальників, які брали кредити в гривні. Так, до заборони валютних кредитів більшість українців вважали за краще саме кредити в доларах, але це відбувалося, зокрема, тому, що відсотки за ними були нижче. Тоді як кредит в доларах можна було взяти під 13-17% річних, гривневі кредити – під 20-25%. При цьому доларові кредити тепер будуть перераховані за ставкою близько 1%, а відсоток на залишок становитиме менше 10%. Тоді як гривневі кредити людям доведеться виплачувати в повному обсязі.

"У цьому законопроєкті немає ніякої соціальної справедливості. По-перше, я сумніваюся, що боржники – це в основній своїй масі люди бідні. По-друге, виходить, той, хто брав кредити в національній валюті, хто довіряв гривні, той повинен платити повністю за кредитом. А той, хто не довіряв гривні і вирішив взяти в валюті, за вигіднішими умовами, той виявився розумнішим. Або наступним кроком пробачать і всі інші кредити? До того ж виходить, що цим прецедентом ми повністю обнуляємо принцип фінансової грамотності. Навіщо людині думати, якщо кредити все одно пробачать?" – каже завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування НАН України Олег Яременко.

Крім того, експерт звертає увагу, що в програшній ситуації опиняться і серйозніші банки, які вели обережну політику і не роздавали валютні кредити направо і наліво.

"Виходить, що і банки, які не дотримувалися принципи ризикового менеджменту і щедро роздавали валютні кредити, виграли. Ці банки, по суті, вже не обслуговуватимуть безнадійні кредити і у них вже не буде необхідності створювати резерви під них. Тому банківська ліквідність у них вивільниться, і ці гроші, я думаю, підуть не в реальний сектор, а на купівлю ОВДП, як це часто трапляється останнім часом. А ось ті банки, які ставилися до валютного кредитування обережно, вважаючи за краще видавати кредити в гривні, сьогодні виявляються в менш вигідному становищі. Тому, що "погані" гривневі кредити не списуються, і необхідність в резервах під них у таких банків не знижується", – пояснює Олег Яременко.

Також експерт сумнівається, що такий спосіб вирішення питання з "поганими" кредитами сподобається МВФ, який виступає за жорстку бюджетну дисципліну.

Тим часом у Верховній Раді розглядається законопроєкт про загальне декларування. Які квартири потрібно буде декларувати, дивіться в сюжеті: