Повернення до регулювання цін Нацбанком: всі за і проти

21 березня 2018, 07:49

Олександр Панченко , Олександра Романюк

Рада НБУ знову пропонує обмежити націнки на товари. Експерти: ефект навряд чи буде

Уповільнити інфляцію в Україні може повернення до держрегулювання цін на продукти соціальної групи, а також введення максимальної торговельної націнки не більше 30% на інші товари, вважають в Раді Нацбанку. Нагадаємо, за два місяці, за даними Держстату, ціни на споживчі товари в країні зросли на 2,4%, що в річному обчисленні становить 14,1% і, на думку Ради НБУ, регулювання здатне її зменшити. Висновки експертів розділилися: одні вважають, що адміністративні заходи потрібні, інші – що вони не дадуть ефекту.

Рада Нацбанку

Реклама

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин не вперше пропонує Кабміну повернути цей захід, скасований 2016-го.

"Акцентую на перегляді політики ціноутворення на продукти харчування. Доцільно ввести знижену ставку ПДВ на харчові вироби. Встановити, за аналогією з європейськими країнами, максимальні торговельні націнки. Націнка на продукти не повинна перевищувати 15% від ціни виробника, на інші товари – не більше 30%. На імпортні товари – не більше 30% від ціни, про яку йдеться на митниці", – виклав свою думку Данилишин.

До таких висновків його підштовхнули дані Держстату про інфляцію в Україні за два місяці 2018 року, які не дозволять, незважаючи на зусилля Нацбанку з її стримування (підвищення облікової ставки, під яку НБУ кредитує банки, з 14,5% до 17% річних), вийти на заплановані Кабміном 8% за рік.

Думка експертів

Дектор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підтримує ідею зниження ПДВ і обмеження націнок.

"В Україні одна з найвищих ставок ПДВ в Європі – 20%. Вище тільки в Литві і Латвії – 21%. У Польщі ПДВ – 5%, в Німеччині – 7%, у Франції – 5-6%, а на окремі продукти – 2,5%. Якщо ми говоримо про зниження вартості продуктів харчування, то зниження ставки ПДВ – найцікавіший елемент. Адже асоціація "Україна – ЄС" у нас – стратегічний напрямок", – говорить Дорошенко.

Стосовно максимальних націнок, експерт вважає, що вони не повинні бути нижче облікової ставки НБУ. Дорошенко нагадав, що 30% – ця націнка, яка у нас була з 1996 р., зафіксована в постанові Кабміну про соціальні продукти харчування. Пропонується ці 30% перенести і на інші товари. За словами Дорошенка, за багатьма товарними позиціями у нас зараз маржа становить від 30 до 200%, наприклад, на імпортний алкоголь. Президент Украналітцентру Олександр Охріменко впевнений, що регулюванням інфляцію не стримати.

"2014 року, коли було держрегулювання, інфляція становила 25%, 2015-го – 43%, в 2016-м – 12%, – аналізує експерт. – А 2017-го, коли його скасували, ціни зросли на 14 %, тому не бачу ніякого зв'язку. Інфляція тому, що виробництво майже не зростає, а зарплати збільшуються: 2017 року – аж на 40%.

Реклама

Стосовно різного ПДВ для різних груп товарів, наприклад, зниження його на продукти, то Охріменко нагадав, що зменшення ПДВ здешевить товари, але цей податок – основне джерело наповнення бюджету, тому влада на таке навряд чи підуть.

На які продукти були жорсткі ціни

Держрегулювання цін на соціально значущі товари Кабмін скасував з 1 жовтня 2016 р. Нагадаємо, соцтовари – це мінімальний перелік продуктів, який необхідний людині, щоб не залишитися голодним і отримати достатньо калорій і вітамінів. Торгова націнка на ці товари в роздрібній торгівлі не повинна була перевищувати 15% від оптової ціни. За постановою Кабміну №1548 від 1996 року до переліку соцпродуктів входили: молоко жирністю 2,5%, сметана (15%), сир (9%), масло вершкове (72%), олія соняшникова, яловичина і свинина I категорії (з кістками), ковбаса варена I сорту, птиця (тушки), хліб пшеничний з борошна і сорту, хліб житній та житньо-пшеничний, борошно пшеничне вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис, яйця I категорії, цукор, овочі борщнабору . Після скасування почалося зростання цін на ці продукти, який випередив інфляцію. М'ясо, яйця і молочка подорожчали за два роки на 65-70%, борошно, хліб і цукор – на 15-18%, рис – на 22%. А ось олію і дешеві макарони подорожчали всього на 10-12%, а гречка подешевшала на третину.

"Це не ринкові методи"

Пропозиція Ради НБУ поки не узгоджується зі стратегією уряду. З місяць тому Володимир Гройсман ще раз заявив, що повернення до регулювання цін не буде, оскільки це, мовляв, неринкові методи. Прем'єр зазначив, що найбільше зростання цін 2017 року сталося на ринку м'ясо-молочної продукції, і ця ситуація буде виправлена.

"Будь-яка регуляція призводить до дефіциту товарів і подальшого зростання цін. Я вибираю інший шлях: починаємо відновлювати поголів'я тварин. Це наситить ринок м'ясом, молоком, і ціни стануть стабільнішими", – зазначив Гройсман.

У Мінекономрозвитку нам відповіли, що не варто очікувати повернення до "жорстких" цінників.

"Міністерство не планує відновлювати держрегулювання цін на продукти харчування, оскільки воно суперечить принципам вільного ринку і створює корупційні ризики", – повідомили нам в МЕРТ.

Також не буде введення соціальних карток для малозабезпечених, за якими вони можуть отримати товари зі знижкою з наступною компенсацією продавцям з бюджету.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти