Вікторія Гриб, ДТЕК: "Те, як країна переживе зиму, залежить від поведінки кожної людини"

22 жовтня 2014, 17:26

Керівник департаменту з соціального розвитку ДТЕК розповіла, навіщо енергетична компанія йде в школи і як потрібно міняти ментальність українського суспільства

— Вікторіє, в останні роки ДТЕК досить багато інвестував в соціальні проекти. Чи змінилася ця політика у зв'язку з військовими діями в країні і економічною кризою?

Реклама

— У 2014 році ми продовжуємо працювати за трирічними (на 2013-2015) Стратегіями соціального партнерства ДТЕК з містами, де працюють його підприємства. За 9 місяців ДТЕК направив 53,7 млн грн на охорону здоров'я, енергоефективність у комунальному секторі, підтримку соціально значущої інфраструктури, розвиток бізнес-середовища, підвищення активності громад в 26 містах. Це п'ять основних напрямків, за якими ми традиційно працюємо. Цього року до них додалася допомогу постраждалим в зоні АТО.

При цьому ми розуміємо, що незважаючи на кризу, необхідність "латання дірок", безліч невирішених економічних проблем — одним з найбільш стратегічно важливих напрямків залишається зміна ментальності. Складно здійснювати соціальні проекти, проводити реформи, домагатися позитивних змін, якщо суспільство пасивне і не хоче шукати шляхи виходу з кризи. Втім, події, які ми спостерігаємо в Україні цього року, показують, що пасивне суспільство — це погано, але агресивно налаштоване суспільство — ще гірше.

Активна і конструктивна життєва позиція — це розуміння, що ти можеш змінити на краще життя своє і свого оточення, будинку, міста, цілої країни. Змінити завдяки творенню, а не руйнуванню, хоча руйнувати завжди набагато легше. Насправді, від однієї людини залежить дуже багато, а від групи людей — ще більше. Звичайно, змінювати ментальність зрілих, вже сформованих людей досить складно. Тому найефективніше починати працювати з дітьми. Так виникла ідея проекту "Нова генерація", пілотну частину якого ми завершили в жовтні.

— Про що цей проект?

Реклама

— Нова генерація — це покоління людей, які будуть жити усвідомлено, розумно керуючи своїм будинком, своїми фінансами, своїми взаєминами. Наш проект — це, по суті, гра. Ділова гра "Розумний будинок" лягла в основу факультативного курсу для десятикласників, який ми на пілотному етапі ввели в програму 12 шкіл в трьох містах Дніпропетровської області — Павлограді, Першотравенську та Тернівці. Але ми постаралися зробити програму не тільки цікавою для дітей, але і практичною: вся модель і методологія проекту, текст підручника, завдання курсу розроблялися з урахуванням сьогоднішніх економічних і життєвих реалій.

Ми постаралися пояснити школярам, чому необхідно платити за комунальні послуги і як споживати (а отже, і платити) менше, як формуються тарифи, як влаштовано українське житлово-комунальне господарство. До речі, треба віддавати собі звіт в тому, що зараз в секторі ЖКГ повний хаос. Проблеми взимку будуть не тільки з газом, але і з вугіллям. Через військових дій багато українських шахт зупинилося, і утворився дефіцит вугілля. У багатьох містах Донбасу зруйнована інфраструктура, іноді вугілля просто неможливо вивезти. В цілому, то, як Україна переживе цю зиму, залежить не тільки від дій уряду і енергетичних компаній, але також і від побутової поведінки кожної людини, від того, наскільки ми зможемо об'єднати зусилля, економно витрачати енергію, вчасно оплачувати ресурси.

— А як у грі можна було це відчути?

— Ми хотіли, щоб діти відчули користь саме від об'єднання зусиль, від ефективних комунікацій. Ми живемо в соціумі, тому в будь-якій ситуації необхідно спілкуватися, знаходити компроміси, переконувати людей, які живуть поруч з тобою. Від того, наскільки ми здатні не тільки діяти самі, а й почути іншого — залежить і наше власне благополуччя, і благополуччя країни в цілому.

Основна перевага проекту "Нова генерація" — те, що діти змогли на практиці "помацати", спробувати себе в житлово-комунальному управлінні. Учням були видані ігрові "квартири", "вдома" і "двори", які можна було покращувати, упорядковувати, робити їх більш енергоефективними. Паралельно були реальні завдання — наприклад, організація суботників або інформаційних кампаній серед учнів інших класів, сусідів по будинку, залучення батьків. Крім того, спробувавши енергозбереження "на папері", діти розповідали про знахідки своїм домашнім і вже в своїх квартирах проводили енергозберігаючі заходи, налагоджували тепло-і водопостачання.

Реклама

За ефективні ігрові та реальні дії учасники отримували спеціальні "гроші" — долатекі, які можна було вкласти в нові поліпшення. Хто більше всіх старався — той переміг, для цього ми вели рейтинг учнів і шкіл. Переможці не тільки отримали цінні призи, а й взяли участь у фінальному круглому столі, де змогли показати себе і обговорити з мерами своїх міст комунальні проблеми, домогтися вирішення питань, які не змогли вирішити самі. Але головний результат проекту — те, що підлітки змінили своє ставлення до життя. Майже всі відзначають, що перестали смітити на вулицях, зрозуміли користь енергозбереження, стали хорошими сусідами.

В наших планах — розширення цього проекту. Ми плануємо включити в нього курси з розвитку підприємництва, фінансової грамотності.

— До "Нової генерації" у ДТЕК вже був шкільний проект — про енергоефективність ...

— Так, ми спиралися на досвід проекту "Енергоефективні школи", який виявився дуже успішним. Вчителі самі не очікували, наскільки діти будуть захоплені, наскільки сильне позитивний вплив проект зробить на виховання не тільки молодого покоління, а й їх родітелей.На сьогодні завершені вже дві хвилі цього проекту, в ньому взяли участь близько 20 тисяч школярів.

Ми починали цей проект спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), яке разом з ВБО "Інститут місцевого розвитку" створило шкільний підручник з енергоефективності. До речі, ми дуже раді, що Інститут місцевого розвитку був нашим партнером і в проекті "Нова генерація". Арсенал знань, який є у цієї організації, необхідно широко реплицировать в українських школах і вузах.

В тренді
Українська економіка зазнає втрат: в плюсі опинилася тільки одна з ключових галузей
Реклама

Проте, коли ДТЕК приєднався до проекту "Енергоефективні школи", компанія не просто почала впроваджувати навчальний курс в містах своєї діяльності, а привнесла практичний елемент. Учні стали самостійно створювати проекти з підвищення енергоефективності своїх шкіл і змогли отримати гранти на їх реалізацію від ДТЕК. Це стало стімуломдля інших шкіл до участі в програмі і сделалоеепо-справжньому успешной.Вообще, практична складова — саме те, чого так не вистачає вітчизняному шкільній освіті, дуже відірваному від життя.

— Тільки шкільного?

— Думаю, це велика проблема не лише шкіл, а й вишів, то, чим відрізняється вся система нашої освіти від стандарту, прийнятого в західних країнах. Наведу близький мені приклад: коли моя дочка вчилася в університеті на факультеті міжнародної економіки, її подруга вчилася на такому ж факультеті в Барселоні, і вони могли порівнювати програми. І якщо в Іспанії було дуже багато практики, студенти практично ежедневноразбіралі реальні бізнес-кейси — то у вітчизняному вузі нічого цього не було, гола теорія. Насправді, випускники наших вузів виявляються зовсім не готові до роботи у своїй професії. А школярі — зовсім не готові до життя. Що говорити про молодих людей, якщо й у дорослих увійшло в звичку лаяти всіх і вся на кухнях, замість того, щоб самим щось робити. Як мінімум — спілкуватися з владою, не висуватимуть толькотребованія, але і конструктівниепредложенія, взаємодіяти.

— У вас є проекти і для дорослих?

— Зараз в кількох містах ми запускаємо проект "Відкритий місто" — можна сказати, що це в якомусь сенсі доросле продовження "Нової генерації". Перший "Відкрите місто" був впроваджений ще в 2013 році в Бурштині Івано-Франківської області, і він дуже добре себе зарекомендував. Проект полягає у створенні системи, в якій кожен городянин може повідомити муніципальним властям про виниклі в місті комунальних та інших проблемах, і мер зобов'язаний цю проблему решіть.Проект "Відкрите місто" був розроблений ще одним нашим партнером — Фондом Східна Європа. Уже третій рік реалізується проект "Місто своїми руками". Завдяки йому вдалося втілити ідеї місцевих жителів з благоустрою міст, створенню дитячих і спортивних майданчиків, зон відпочинку і міських визначних пам'яток.

До проектів, що впливає на активність місцевого населення, можна віднести і програми з розвитку бізнес-середовища та підприємництва в малих містах. Це і проект створення індустріальних парків в Івано-Франківській та Луганській областях. Це і організація Агентств місцевого економічного розвитку в населених пунктах, де до цих пір комплексно про стратегічний розвиток територій ніхто не думав.

Зараз агентства не тільки займаються питаннями залучення інвестицій в міста, а й розвитком місцевого бізнесу — консультують підприємців, проводять тренінги, допомагають організувати підприємство. В Добротворі (Львівська обл.) І Ладижині (Вінницька обл.), Наприклад, успішно працюють фонди мікрокредитування, які дають можливість розпочати реальний бізнес. Адже багато проектів пропонують теорію, але без коштів дати старт справі дуже складно, а знайти кредити під мінімальні відсотки або взагалі без відсотків в нашій країні неможливо.

В принципі, вся соціальна стратегія ДТЕК направлена на залучення місцевих громад. Трирічні Стратегії соціального партнерства з містами своєї діяльності ми створювали спільно — були створені комітети, до яких увійшли активні громадяни, громадські організації, експерти, місцева влада, депутати місцевих рад. Комітети і зараз спостерігають за реалізацією стратегій, виконанням і результатами проектів, витрачанням коштів. Цього року ДТЕК запустив спеціальний сайтspp-dtek.com.ua, де відстежити реалізацію соціальних проектів компанії може кожен. Інформація повністю відкрита, є зручний пошук, можна зробити виписку по містах, по напрямках, по конкретним проектам.

— Яку частку займають проекти по зміні ментальності в загальному обсязі соціальних проектів ДТЕК?

— ДТЕК змінив свої установки ще в 2008 році — метою став поступовий перехід від "латання дір" до проектів розвитку. Але ми живемо в сьогоднішніх реаліях, тому доводиться все ж в першу чергу вирішувати насущні проблеми. Особливо це відчувається тепер, коли йде війна і людям гостро необхідна допомога. Тому деяка частина коштів, спочатку призначених для проектів розвитку, перенаправлено на допомогу переселенцям, ремонти розбомблених будівель.

Зазначу, що в цій ситуації багато компаній переорієнтувалися на подібні програми. Дуже чітко простежується ця тенденція у СКМ. Мені подобається приклад Нової пошти: їхня програма з доставки листів і посилок на Донбас соціально орієнтована і заслуговує на повагу. Існують різні програми банків — але хотілося б, щоб їх було більше, щоб бізнес задумався над тим, як не заробляти на війні, а допомагати людям.

До речі, і в цій ситуації ми намагаємося максимально залучати людей, яким потрібна допомога, в ухвалення рішень. Так було, наприклад, при закупівлі шкільних форм і ранців для дітей біженців — з самого початку в цьому процесі брали участь батьки. В ремонтах будинків переселенці також беруть активну участь — роблять роботу своїми руками, а ми виділяємо гроші. Людина не повинна бути пасивним, повинен розуміти, що і від нього багато чого завісіт.Без цього розуміння ніякі зміни неможливі. Ні в якому разі не можна чекати кращих часів: якщо не змінювати ментальність зараз, такі часи можуть просто не наступити.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти