В Україні набув чинності закон про незаконне збагачення

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів" (№ 263-ІХ) набув чинності. Документ 27 листопада був опублікований в офіційному виданні "Голос України".

Як повідомляє прес-служба Офісу президента, завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 "Незаконне збагачення", згідно з якою придбання вищевказаними особами активів, вартість яких на понад 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Відзначається, що під активами розуміються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюта, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи або послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необгрунтованими і їх стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Це буде гарантією неупередженого розгляду.

Відзначається, що стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необгрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, придбаних після дня вступу в силу цього закону, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.

Раніше повідомлялося, що розслідуванням незаконного збагачення займаються Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх конфіскації пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Як повідомляли новини "Сьогодні", в лютому Конституційний суд ухвалив рішення скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. На думку суду, підозрювані в корупції не зобов'язані доводити законність походження своїх статків – Конституція дає право підозрюваним в незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів. Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав зазначену статтю неефективною, бо її можна застосувати на практиці.