Україну хочуть залишити без поліетиленових пакетів: скільки це коштуватиме

В Україні хочуть суттєво обмежити використання поліетиленових пакетів. 28 січня в Верховній Раді був зареєстрований законопроект "Про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обороті". Його ініціаторами значаться 61 народний депутат з різних фракцій, що змушує припускати, що закон не буде покладений під сукно.

У пояснювальній записці міститься нагадування про те, що цей "найцивільніший окремих видів продукції з поліетилену" повністю заборонений в Європі. Таке рішення прийняв 24 жовтня 2018 року Європарламент. Україна як країна, яка взяла курс на Євросоюз, вирішила ввести відповідні правила і у себе.

Обмеження використання поліетилену пов'язано з тією шкодою, яку цей матеріал завдає екології. Ініціатори законопроекту наводять статистику, що навіть в Європі, де певні обмеження на використання поліетилену діяли і раніше, за рік збирається близько 1 млн тонн таких відходів, термін розкладання яких – більше сотні років. А в океанах утворюються цілі сміттєві острови, які добре видно з супутників і настільки величезні, що їх уже називають "сміттєвим континентом".

В Україні побутовий пластик практично взагалі не утилізується. А середньостатистичний українець використовує близько 500 одноразових поліетиленових пакетів на рік, які потім просто відправляються на смітник.

Що заборонять

Як згадується в пояснювальній записці до законопроекту, на сьогодні в цілій низці країн – зокрема, у Франції, Італії, Сінгапурі – заборонено використовувати будь-які пластикові пакети. В Ірландії, Латвії та Данії для торгових організацій встановлений податок на такі вироби. Обмежено використання поліетилену в Австралії та Китаї. А в Танзанії взагалі передбачена кримінальна відповідальність за продаж поліетиленових пакетів, порушникам загрожує рік тюремного ув'язнення.

В Україні вирішили не вдаватися до таких радикальних заходів. Законопроектом запропоновано заборонити в Україні тільки продаж в роздрібній торгівлі "надлегких і легких пластикових пакетів", які не вважаються такими, що біологічно руйнуються. Однак, судячи з тексту законопроекту, "заборонений" матеріал, як і раніше, можна буде використовувати для пакетування свіжого м'яса, рибних і сипучих продуктів.

У законі зазначено, що легкими пластиковими пакетами вважаються вироби завтовшки від 15 до 50 мкм (мікрометрів, або мікронів), надлегкими – завтовшки менше 15 мкм. Для розуміння, товщину 15 мкм і менше мають звичайні поліетиленові кульочки-"майки" і кульки без ручок, які сьогодні висять в кожному супермаркеті у відділах з продажу овочів і круп, в які загортають хліб, сир, масло і т.д. "Легкі" пакети – ті, які витримують більше 3 кг і в яких ми зазвичай відносимо з магазинів покупки додому. Пакети для сміття в більшості своїй відносяться до категорії надлегких, а пакети великої місткості з розряду надміцних – до категорії легких.

Продавці забороненої продукції обкладатимуться штрафом в розмірі 500% вартості реалізованої партії товару, а при відсутності обліку доходів і витрат – в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів (1700 грн).

Також планується штрафувати за відсутність маркування на пакетах, яка б давала інформацію про те, заборонений чи дозволений це товар, – 30% вартості всієї партії товару або не менше 5 неоподатковуваних мінімумів.

Набуття чинності законом передбачається з 1 січня 2021 року, а окремих його положень – з 1 січня 2022 року, щоб і у виробників, і у споживачів був час на адаптацію.

Що не заборонять

Багато мішків для сміття великого обсягу мають товщину понад 50 мкм, а значить, під дію цього закону не потрапляють і не будуть заборонені.

Також будуть дозволені для використання в побуті поліетиленові пакети, марковані як "біорозкладні". Щоб вважатися біорозкладним, виріб з поліетилену повинно містити в своєму складі не менше 40% "матеріалу біологічного походження" (рослинного, тваринного або мікробіологічного), який ще називають оксибіорозкладною добавкою.

Як розповіли сайту "Сегодня" на одному з підприємств, що займаються виробництвом поліетиленових пакетів, завдяки такій добавці кульок вже через пару років перетворюється в потерть, що не настільки шкідлива, як нерозкладний пластик. До речі, виробники запевняють: якщо біорозкладні пакети використовуються для зберігання якихось продуктів або виробів, таке "самознищення" їм не загрожує: для того, щоб пакет перетворився на труху, необхідно, щоб на нього впливали сонце, волога, різка зміна температур.

Для пакування свіжої риби та м'яса і продуктів з них, а також сипучих продуктів і льоду в магазинах дозволять використовувати теж не біорозкладні надлегкі пакети шириною до 225 мм (без бічних складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бічних складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок). Тобто, по суті, невеликі пакети, які використовуються і сьогодні. Але ось у продажу їх більше не буде.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Буде дорожче

Економічний експерт Олексій Дорошенко, директор Асоціації постачальників торговельних мереж, схвалює перехід на європейські норми поводження з пластиком.

"Це правильний крок, але для переходу на нові правила обігу продукції з поліетилену потрібен хороший перехідний період. Верховна Рада дає 3 роки. Це достатній період, щоб налагодити виробництво з урахуванням нових вимог", – говорить він.

Щоправда, подорожчання поліетиленових виробів нам не уникнути.

В Україні зараз проводиться в тому числі і біорозкладаний поліетилен. Наприклад, таке маркування стоїть на деяких пакетах для сміття. Ми порівняли звичайні і біорозкладні пакети для сміття однієї з торгових марок, які продаються в Україні, однакового за обсягом і за товщиною. І виявилося, що біорозкладні приблизно на 50% дорожче тих, які планується заборонити.

Ще один можливий варіант після ухвалення закону – що виробники перейдуть до виробництва не біорозкладних, а щільніших пакетів, товщиною понад 50 мкм. За інформацією від однієї з компаній-виробників, перевага таких пакетів тільки в тому, що вони важчі і, потрапляючи у водойми, не утворюють "плавучі острови", а йдуть на дно. Тому їх вирішили не забороняти, хоча термін розкладання цих виробів з поліетилену не менший, ніж легких і надлегких пакетів, які хочуть заборонити.

За інформацією тієї ж компанії-виробника, основна складова вартості пакетів різної щільності – сировина, тобто поліетилен. Чим товстіше кульок, тим більше сировини використано для його виготовлення, а значить, тим дорожче ціна. Тому, якщо зараз найходовіший товар – пакети товщиною 15 мкм, а після заборони виробники випускатимуть пакети завтовшки понад 50 мкм, значить, вони стануть дорожче приблизно втричі.

У компанії "Біосфера", яка є одним з найбільших виробників товарів з поліетилену, привели інші підрахунки.

"Наше обладнання дозволяє перейти на виробництво поліетиленових пакетів за новими стандартами, якщо такі будуть впроваджені, досить швидко, адже воно розраховане на виробництво пакетів від 5 до 80 мікрон. На нашу думку, основний вплив цей законопроект в разі його прийняття матиме на споживачів. За нашими підрахунками, вартість пакетів для сміття, виготовлених за новими стандартами, на першому етапі переходу, тобто після заборони пакетів товщиною до 15 мікрон, збільшиться вдвічі, оскільки на їх виготовлення потрібно буде вдвічі більше сировини. Пакети ж, які виготовлятимуться вже після 2023 року, тобто на останньому етапі впровадження закону, будуть дорожче всемеро", – так прокоментував проект закону керівник виробництва товарів для будинку корпорації "Біосфера" Роман Гладишев.

Крім того, що підвищиться ціна на самі пакети, підросте і ціна на товари, які в них упаковуються.

"Ми повинні розуміти, що за нововведення заплатить кожен з нас. Тому що у вартість будь-якої продукції в магазинах закладається і вартість поліетилену. Але подорожчання, я вважаю, буде невеликим. Сьогодні упаковка займає, умовно кажучи, 1% вартості товару, а новий вид поліетилену додасть до вартості ще приблизно 0,2%", – говорить Олексій Дорошенко.

"Більшість країн, які переходять на нові правила поводження поліетилену, – це країни з високим рівнем життя. Бідні країни не вводять у себе подібних норм, тому що їх громадяни це не потягнуть", – додав він.

Щоб не платити дорого за товсті або біорозкладні пакети, які, по суті, є одноразовим продуктом, можна буде завести звичку ходити до магазину з тканинними сумками.

"Мої знайомі за кордоном ходять до магазину з полотняними торбами, з паперовими пакетами. Вони звикли до цього за кілька років, і нові правила їх вже не вибивають з колії. Поступово це приживеться і у нас", – упевнений Олексій Дорошенко.

Які проблеми законопроект не вирішує

У "Біосфері" вважають, що законопроект не вирішує всіх питань, необхідних для зменшення навантаження на екологію. Перш за все – питання утилізації біопластика.

"За нашими підрахунками, пакет, на 100% виготовлений з біополімерів, в 5-6 разів дорожче, ніж звичайний поліетиленовий. Такі біопакети законопроект пропонує ввести як екологічнішу альтернативу поліетиленовим пакетам. Однак тут важливо розуміти наступне: біопакети не зможуть швидко розкластися на гумус, воду і вуглекислий газ, якщо його викинути разом зі звичайним сміттям, оскільки біополімери розкладаються тільки при компостуванні", – каже Роман Гладишев.

Ще один мінус біопакетів в тому, що вони не підлягають вторинній переробці. Тобто розглядати їх як альтернативу поліетиленовим пакетам можна тільки в разі створення полігонів для компостування, попереджає експерт.

"Також варто відзначити, що законопроект не вирішує питання одноразових пакетиків для продуктів, які, по суті, є одними з найшкідливіших поліетиленових виробів. Їх мінімальна товщина, а також залишки їжі та інших продуктів, для яких такі пакетики використовуються як упаковка, роблять ці поліетиленові вироби майже непридатними для переробки", – сказав Гладишев.